ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/10820.04.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова
компанія «Інго Україна»
До Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія
«Дженералі Гарант»
про стягнення 13 387,04 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Шупик О.А. по довіреності № 6 від 04.01.2011р.
Від відповідача Великородний А.О. по довіреності № 450-1/14 від 24.02.2011р.
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»13 229,73 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, 157,31 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. порушено провадження у справі № 36/108, розгляд справи призначено на 06.04.2011р.
У зв?язку з неявкою представника відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.04.2011р.
В судовому засіданні 20.04.2011р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 12 719,73 грн. збитків в порядку регресу та 151,24 грн. пені у зв?язку з тим, що Полісом № ВС/1313351 передбачено франшизу в розмірі 510,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.04.2011р. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що при направленні регресної вимоги від 27.12.2010р. позивачем не були надані всі необхідні документи. Письмового відзиву на позов представник відповідача суду не надав.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -
Між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(далі страховик, позивач) та ОСОБА_1 18.07.2010р. було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (поліс № 250506275.10), за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_1, франшиза 0% від страхової суми, на строк з 18.07.2010р. по 17.07.2011р.
Згідно довідки ВДАІ м. Києва 24.10.2010р. в м. Києві на вул. Ревуцького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»автомобіль марки «Тойота», державний номер НОМЕР_1.
Згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 19.11.2010р. у справі № 3-10384/10 особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна», є водій ОСОБА_2.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається із Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу, № 21/10 від 27.10.2010р., складеного СПД ОСОБА_3 (сертифікат № 7300/08 від 17.06.2008р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 14 452,08 грн. з ПДВ.
Згідно з калькуляцією на ремонт автомобіля № С-0018689 від 27.10.2010р., складеною ТОВ «Автосаміт ЛТД», матеріальна шкода, яка була заподіяна ОСОБА_1 в результаті ДТП, що мала місце 24.10.2010р., склала 13 229,73 грн.
ОСОБА_1 28.10.2010р. подав позивачу заяву на виплату страхового відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору страхування позивач платіжним дорученням № 10574 від 03.11.2010р. сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 13 229,73 грн.
Судом встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_2, яка керувала автомобілем марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1313391), що не заперечив представник відповідача .
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2, яка керувала автомобілем марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1313391), за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою № 2335 від 27.12.2010р. Відповідач виплати страхового відшкодування не здійснив.
Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Проте, відповідач вказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача стостовуються матеріалами справи, оскільки в додатках регресної вимоги № 2335 від 27.12.2010р. перелічені документи, на відсутність яких він посилається.
Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 151,24 грн.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач письмового відзиву на позов не надав, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення завданих збитків в сумі 12 719,73 грн. та 151,24 грн. пені.
Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 12 719 (дванадцять тисяч сімсот дев?ятнадцять) грн. 73 коп. збитків в порядку регресу, 151 (сто п?ятдесят одну) грн. 24 коп. пені, 128 (сто двадцять вісім) грн. 71 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено 22.04.2011р.