ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/6714.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»
До Підприємства «Фінансова Консалтингова Група»
Про стягнення 20 806,36 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Ауз Р.М. -представник за довіреністю № 70-312 від 21.12.10.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»до Підприємства «Фінансова Консалтингова Група»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 28/02 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 28.02.06. в розмірі 20 806,36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.11. порушено провадження у справі № 30/67; розгляд справи призначено на 31.03.11. о 12-00.
Представник відповідача в судове засідання 31.03.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.11. про порушення провадження у справі № 30/67 не виконав, але 31.03.11. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надіслав телеграму, відповідно до якої просить суд відкласти розгляд справи № 30/67 в зв'язку з перебуванням директора Підприємства «Фінансова Консалтингова Група»у відрядженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.11. розгляд справи № 30/67 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14.04.11. о 12-10.
В удовому засіданні 14.04.11. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 540,57 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 14.04.11. підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.03.11. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ № 13-5872 від 09.12.10., копію якого залучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/67.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
28.02.06. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»та Підприємством «Фінансова Консалтингова Група»укладено Договір № 28/02 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна (далі -Договір зберігання), відповідно до умов якого (п. 1.1) відповідач зобов'язався передати плоди зернових, зернобобових культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових цілей, а позивач -прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 3.2.2 Договору зберігання передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно розрахуватись за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна та передбачених даним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.08. між Підприємством «Фінансова Консалтингова Група»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»(Покупець) укладено Договір № 28/02/08-2 купівлі-продажу (далі -Договір від 28.02.08.), відповідно до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов'язався передати у власність Покупця кукурудзу фуражну, а Покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар відповідно до умов Договору.
31.03.08. між Підприємством «Фінансова Консалтингова Група»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»(Покупець) укладено Договір № 31/03/08-1 купівлі-продажу (далі - Договір від 31.03.08.), відповідно до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов'язався передати у власність Покупця кукурудзу, а Покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар відповідно до умов Договору.
Позивач вказує на те, що між сторонами 30.08.09. було укладено акт взаємозаліку № 2, відповідно до умов якого було погоджено, що заборгованість ТОВ "Верес" перед Підприємством "Фінансова консалтингова група" за отриману у 2008 році кукурудзу складає 12 228,00 грн., а заборгованість Підприємства "Фінансова консалтингова група" перед ТОВ "Верес" за послуги по зберіганню та переоформленню зерна на елеваторі у 2007 - 2008 році складає 33 034,36 грн.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони домовились припинити взаємні зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на суму 12 228,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в чинного законодавства України не сплатив у повному обсязі свій борг перед ТОВ "Верес" в сумі 20 540,57 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування.
Разом з тим не буде незаконним оформлення зарахування двостороннім актом. Замість заяви однієї із сторін сторони можуть оформити двосторонній акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено акт взаємозаліку № 2 від 30.08.09., згідно якого позивач та відповідач погодили, що заборгованість ТОВ "Верес" перед Підприємством "Фінансова консалтингова група" за отриману у 2008 році кукурудзу складає 12 228,00 грн., а заборгованість Підприємства "Фінансова консалтингова група" перед ТОВ "Верес" за послуги по зберіганню та переоформленню зерна на елеваторі у 2007 - 2008 році складає 33 034,36 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу № 1 від 01.12.10., відповідно до якого позивач просив відповідача погасити свою заборгованість.
Але матеріали справи не містять письмової відповіді Підприємства «Фінансова Консалтингова Група»на зазначений вище лист позивача, а також не містять доказів погашення останнім заборгованості в сумі 20 540,57 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»щодо стягнення з Підприємства «Фінансова Консалтингова Група»заборгованості в розмірі 20 540,57 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства «Фінансова Консалтингова Група»(01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А, код ЄДРПОУ 30305197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 15, код ЄДРПОУ 30108718) 20 540 (двадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. 57 коп. - заборгованості, 205 (двісті п'ять) грн. 40 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 19.04.11.