ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/8820.04.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ
До Державного підприємства " Укртранснафтопродукт ", м. Київ
Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 1 710 904,11 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники :
Від позивача Челноков О.В. -дов. від 09.02.11р.
Від відповідача Лімонтов В.Б. -дов. від 21.03.11р.
Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій відповідно до умов укладеного Договору про надання тимчасової фінансової допомоги (№1003-6/055-00 від 15.12.2006року).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.03.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.04.2011р., у зв'язку з задоволення клопотання відповідача про відкладення для мирного врегулювання спору.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення, проте жодної поважної причини суду не пояснив.
Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 20.04.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
Між сторонами 15 грудня 2006 року укладено Договір про надання тимчасової фінансової допомоги № 1003-6/055-00, відповідно до умов якого позивач, як сторона-2, зобов'язався надати відповідачу, як стороні-1, тимчасову фінансову допомогу на поворотній основі, а останній зобов'язався повернути фінансову допомогу у визначений договором строк.
На виконання умов Договору, позивач 18.12.2006р. надав відповідачу тимчасову фінансову допомогу у розмірі 1 500 000 грн. терміном до 31 грудня 2007 року. Факт передачі грошових коштів підтверджується платіжним дорученням №5029 від 18.12.2006р., яке залучено до матеріалів справи та приймається судом, як належний доказ, виконання позивачем договірних зобов'язань.
Додатковою угодою № 1 від 21 грудня 2007 року строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2008 року. Додатковою угодою № 2 від 26 грудня 2008 року та План-графіком № 1 від 26 грудня 2008 року, сторони узгодили термін повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги в повному обсязі - до 29 грудня 2010 року.
До матеріалів справи залучено копії зазначених доказів .якими посвідчуються наведені факти та дії сторін .
У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань у зазначений період, позивач надіслав відповідачеві 28 грудня 2010 року претензію-вимогу вих. № 05-02/863/7692 щодо повернення коштів у сумі 1 500 000 грн.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Відповідно до п. 1.22.2. ст. 1 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Тотожне визначення поворотної фінансової допомоги зазначено і в Податковому кодексі України (ст. 14).
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Юридична особа позивача утворено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 червня 2001 року № 256-р в результаті реорганізації державних акціонерних товариств „Магістральні нафтопроводи „Дружба" та „Придніпровські магістральні нафтопроводи" із залишенням 100 відсотків акцій цього товариства у державній власності і передачею їх до статутного фонду НАК „Нафтогаз України", тобто ВАТ „Укртранснафта" є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.
Таким чином, враховуючи, що прострочення повернення коштів перевершує тридцять днів станом на 20 лютого 2011 року, нарахований штраф складає 105 000 грн.
Пеня за невиконання грошового зобов'язання за період з 29.12.2010р. по 22.02.2011р. складає 84 000 грн.
За змістом частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 6 904,11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15 000 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства „Укртранснафтопродукт" 01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 27, код ЄДРПОУ 34355770) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. грошових коштів, пеню у розмірі - 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) грн., штраф у розмірі - 105 000 (сто п'ять тисяч) грн., втрати від інфляції у розмірі - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн., три відсотка річних у розмірі - 6 904 (шість тисяч дев'ятсот чотири) грн. 11 коп., державне мито у розмірі - 17 109 (сімнадцять тисяч сто дев'ять) грн. 04 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 20 квітня 2011 року.