ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/11520.04.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран»
доПриватного підприємства «Укрєвробуд»
простягнення 97 850,89 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Лось С.І. (довіреність № 8 від 12.01.2011);
від відповідача -не з'явився.
У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігран»(далі -позивач або Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Укрєвробуд»(далі -відповідач або Підприємство) про стягнення 97 361,95 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 80,02 грн. 3% річних, 408,92 грн. пені, всього 97 850,89 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Підприємством своїх зобов'язань за договором поставки № 17/11-09 від 17.11.2009 (далі - Договір), укладеного між Товариством та Підприємством, щодо оплати вартості поставленої продукції.
При цьому, Товариство зазначає, що Підприємство допустило прострочення з оплати вартості поставленої продукції в сумі 97 361,95 грн.
У зв'язку із простроченням оплати вартості поставленої продукції Товариством на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) були нараховані Підприємству за період з 01.02.2011 до 10.02.2011 три відсотки річних на загальну сумі 80,02 грн., а також на підставі пункту 7.2 Договору Підприємству за період з 01.02.2011 до 10.02.2011 була нарахована пеня на загальну суму 408,92 грн.
Підприємство письмових заперечень проти позову не подало, в судові засідання призначені на 06.04.2011 та 20.04.2011 не з'явилось. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалась за адресою місцезнаходження Підприємства, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 9-Б.
Вказана адреса зазначена і Товариством у поданій ним позовній заяві.
Відповідно до статті 64 Господарсько процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.11.2009 між Товариством (Постачальник) та Підприємством (Покупець) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця відсів та щебінь гранітний (далі -продукція), а останній зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного Договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна продукції -договірна, узгоджується сторонами в усній формі та вказується постачальником в рахунку-фактурі та/або в накладній.
Сукупність сум накладних складає загальну суму Договору (пункт 3.2 Договору).
Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки Покупця з Постачальником за продукцію здійснюється, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунки провадяться на підставі та в строки вказані в рахунку-фактурі. За погодженням сторін допускається поставка з відстрочкою платежу.
На виконання умов Договору, 17.02.2010 на суму 16 555,82 грн.; № РН-0000237 від 19.02.2010 на суму 7 788,82 грн.; № РН-0000238 від 19.02.2010 на суму 14 374,61 грн.; № РН-0000302 від 01.03.2010 на суму 6 017,86 грн.; № РН-0000312 від 02.03.2010 на суму 6 557,56 грн.; № РН-0000331 від 03.03.2010 на суму 13 641,96 грн.; № РН-00003346 від 04.03.2010 на суму 23 150,24 грн.; № РН-0000417 від 10.03.2010 на суму 5 305,58 грн.; № РН-0000418 від 11.03.2010 на суму 5 753,41 грн.; № РН-0000419 від 12.03.2010 на суму 9 565,20 грн.; всього на суму 108 711,06 грн.
Поставлена продукція прийнята Підприємством у повному обсязі, що підтверджується підписами уповноважених представників та відбитками круглих печаток Товариства та Підприємства на вказаних видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.
Матеріали справи свідчать про те, що Підприємство за отриману на підставі вказаних видаткових накладних продукцію частково розрахувалось з Товариством на суму 11 349,11 грн., що підтверджується карткою з рахунку 361 Товариства, копія якої міститься в матеріалах справи.
Отже, у Підприємства перед Товариством обліковується заборгованість щодо оплати вартості поставленої продукції в сумі 97 361,95 грн. (108 711,06 грн. сума, на яку була поставлена продукція -11 349,11 грн. часткова оплата за поставлену продукцію).
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (далі -ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З умов Договору, вбачається, що Товариство та Підприємство не визначили конкретні строки оплати вартості поставленої продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2011 Товариство листом № 20 від 20.01.2011 направило вимогу щодо сплати заборгованості за поставлену продукцію в сумі 97 361,95 грн. протягом семи днів відповідно до приписів статті 530 ЦК України. Факт відправлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 21.01.2011, копії яких містяться в матеріалах справи.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідно до приписів частини 2 статті 530 ЦК України, враховуючи Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650) Підприємство повинно було у строк до 02.02.2011 здійснити оплату вартості поставленої продукції в сумі 97 361,95 грн.
Проте, Підприємство, як у строк до 02.02.2011, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості поставленої продукції в сумі 97 361,95 грн. не виконало.
Відтак, позовна вимога про стягнення з Підприємства 97 361,95 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 7.2 Договору за прострочку оплати продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченої продукції, за кожний календарний день затримки до моменту повного розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство просить стягнути з Підприємства нараховані за період з 01.02.2011 до 10.02.2011 три відсотки річних на загальну сумі 80,02 грн., а також нараховану пеню за період з 01.02.2011 до 10.02.2011 на загальну суму 408,92 грн.
Судом встановлено, що Підприємство повинно було у строк до 02.02.2011 здійснити оплату вартості поставленої продукції в сумі 97 361,95 грн.
Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок 3% річних та пені відповідно до приписів вищевказаних норм, статей 253, 254 ЦК України:
Розрахунок трьох процентів річних
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів (грн.)
97361.9503.02.2011 - 10.02.201183%64.02
Таким чином, загальна сума трьох процентів річних складає 64,02 грн.
Розрахунок суми пені (виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ)
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
97361.9503.02.2011 - 10.02.201187.7500 %0.042%330.76
Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 330,76 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Підприємство не скористалось наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Товариство в обґрунтування своїх позовних вимог не спростувало.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Укрєвробуд»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 9, літера «Б», ідентифікаційний код 36557600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран»(11634, Житомирська область, Малинський район, с.м.т. Гранітне, вул. Шевченка, будинок 15, ідентифікаційний код 24584514) 97 361 (дев'яносто сім тисяч триста шістдесят одну) грн. 95 коп. боргу, 64 (шістдесят чотири) грн. 02 коп. 3% річних, 330 (триста тридцять) грн. 76 коп. пені, а також 977 (дев'ятсот сімдесят сім) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
СуддяСташків Р.Б.