ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/11314.04.11
За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
До Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві
Простягнення 55 526,29 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Шупик О.А.
Від відповідача Шевченко Д.І.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві 55 526,29 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, проте письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи, що відповідач протягом розгляд справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та строк розгляду справи встановлений ст.69 ГПК України закінчується 15.04.2011р., суд відповідно до ст. 75 ГПК України розглядає спір за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.11.2008 між Приватним акціонерним товариством «АСК «ІНГО Україна»(правонаступник ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна») та ОСОБА_1 було укладено Договір страхування засобу наземного транспорту № 320572887, за яким ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки Мітсубісі, державний номер НОМЕР_1.
Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 04.04.2009 на вул. О.Теліги в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мітсубісі, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2, автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_3, автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_3, під управлінням водія ОСОБА_4 та автомобіля Мітсубіші, державний номер НОМЕР_4, що належить Автогосподарству УДАІ ГУМВС України м. Києва, під управлінням водія ОСОБА_5.
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2009 року, винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 04.04.2009 року, було визнано громадянина ОСОБА_5
Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мітсубісі, державний номер НОМЕР_1, складає 56 687 (П'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 49 копійок, що підтверджується Рахунком № НС-0006968 від 28.04.2009 р.
Крім того, ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД-фізичної особи ОСОБА_6 Відповідно до Звіту № 231 від 06.05.2009 p., вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 склала 40 407 гривень 46 копійки.
28.04.2009 року ОСОБА_1 було подано до ПРАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА»Заяву про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на банківський рахунок СТО.
03.07.2009 року ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА»було виплачено страхове відшкодування у розмірі 55 526 гривень 29 копійок (за вирахуванням франшизи у розмірі 1 010,00 грн. та вартості мийки у розмірі 151, 20 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 4509.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА»набуває право регресу до винної особи у ДТП, що відбулася 04.04.2009 року.
Винний у вчиненні вказаного вище ДТП гр. ОСОБА_5 перебував з полком ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києв у трудових відносинах, та під час ДТП виконував трудові обов'язки,.
26.10.2010 р. уповноваженим представником ПрАТ «АСК «Інго Україна»було направлено на адресу полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києва Претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу.
10.11.2010 р. ПрАТ «АСК «Інго Україна»було отримано відповідь від полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві, зі змісту якої вбачається, що останній не являється самостійною юридичною особою та шкода, завдана ОСОБА_5 повинна бути відшкодована за рахунок УДАІ ГУМВС України в м. Києві, до структури якого і належить полк ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві.
21.12.2010р. позивач надіслав до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві (відповідача) претензію №2149 з проханням відшкодувати завдані їхнім співробітником збитки в розмірі 55 526,29грн., що підтверджується відповідною відміткою відповідача.
Однак, Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, станом на час звернення позивача до суду, вищезазначені вимоги позивача задоволені не були, завдані збитки не відшкодовані, чим порушені права та законні інтереси позивача.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 55 526,29 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в місті Києві (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54, код ЄДРПОУ 24523569) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 55 526 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн.. 29 коп. суми страхового відшкодування, 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 26 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 19.04.2011р.