24.03.11р.
Справа № 5005/2002/2011
За позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ, в особі:194 понтонно- мостового загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод",
с. Мирне Новомосковський район Дніпропетровської області
про стягнення 5552,46 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Пономарьов І.В.
Представники:
Від позивача - Мояк П.Г., представник, довіреність № 13 від 06.01.11 р.
Від відповідача - представник не з'явився
В судовому засіданні приймав участь - Маньковський К.Л., помічник прокурора Дніпропетровського гарнізону, посвідчення №080 від 10.10.09 р.
Заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону звернувся із позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту до ТОВ "Новомосковський консервний завод", в якому просить стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в сумі 5552,46 грн. заборгованості за виконані завантажувально-розвантажувальні роботи, у тому числі: 5000,00 грн. основного боргу, 462,87 грн. пені та 89,59 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року №789, Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Закон України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” від 21.09.1999 року, доведеного до військ Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністра транспорту України № 143 від 27.09.2004 року, визначено, що з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військовими підрозділами військової спеціальної служби транспорту здійснюється господарська діяльність, яка є специфічною діяльністю цих підрозділів, закладів, установ та організацій, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна.
Вказує, що протягом травня-червня 2010 року Позивач на підставі договору № 23 від 04.05.2010р., який був укладений між 194 понтонно-мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту та ТОВ "Новомосковський консервний завод", на об'єкті Відповідача виконував завантажувально-розвантажувальні роботи, за якій Відповідач своєчасної та повної оплати не здійснив, що спричинило виникнення заборгованості.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення судового виклику є у справі), але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не направив свого представника у судові засідання у цій справі, у зв'язку із чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах судової справи докази, господарський суд -
Між Позивачем - 194 понтонно-мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод" укладений договір № 23 від 04.05.2010 року на виконання завантажувально-розвантажувальних робіт вручну на об'єкті Відповідача.
Відповідно до п.п. 2.1, 3.4 та 8.1 вказаного договору сторони встановили, що вартість 8-ми відпрацьованих годин складає 85 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -14 грн. 17 коп., що дорівнює вартості людино-години по її розряду у будівництві (ДБН Д1.1-1-2000. пр. 1-19), а термін дії договору визначений до 30 грудня 2010 року.
Відповідно до п.п. 1.2, 3.2, та 4.1 договору Відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2В та КБ-3 підписаних між сторонами не пізніше 5 банківських днів після їх підписання.
Як підтверджується актом КБ-2В від 31.05.2010 року приймання виконаних робіт за травень 2010 року, довідкою КБ-3 від 31.05.2010 року про вартість виконаних робіт за травень 2010 року на суму 510,00 грн., актом КБ-2В від 30.06.2010 року приймання виконаних робіт за червень 2010 року, довідка КБ-3 від 30.06.2010 року про вартість виконаних робіт за червень 2010 року на суму 7519,20 грн., які підписані Відповідачем, Позивач виконав умови вказаного договору та виконав для Відповідача роботи на загальну суму 8029,20 грн.
Відповідач зі своєї сторони перерахував Позивачу грошові кошти в сумі 3029,20 грн., доказом чого є виписка з рахунку від 15.06.2010 року на суму 510 грн. та від 13.09.2010 року на суму 2519,20 грн., які надані до матеріалів справи Позивачем.
Таким чином, основний борг Відповідача на час розгляду справи судом становить 5000,00 грн.
Пунктами 5.1 та 5.2 вказаного договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі переховану плату за виконану роботу, Відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, коли сплачується пеня.
Згідно з довідкою-розрахунком, Позивач нарахував та вимагає від Відповідача сплати 462 грн. 87 коп. пені за період з 31.08.2010р. по 10.02.2011р.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував та вимагає стягнення з Відповідача суми 89 грн. 59 коп. трьох процентів річних.
Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду судом цієї справи не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Право прокурора на звернення до господарського суду та підстави для цього встановлені ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається із спірних обставин, Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед Позивачем з оплати виконаних робіт, тому позовні вимоги заступника військового прокурора в інтересах держави в особі Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 5000,00 грн. основного боргу, 462,87 грн. пені та 89,59 грн. трьох процентів річних -є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод" на користь 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту суму 5000 грн. 00 коп. основного боргу, 462 грн. 87 коп. пені, 89 грн. 59 коп. три проценти річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод" в доход Державного бюджету України суму 102 грн. 00 коп. витрат на держмито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 28.03.2011р.