22.03.11р.
Справа № 5005/312/2011
За позовом Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики в особі Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 1 616 421,31 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від прокурора: Киричок О.В., посв. № 112 від 12.07.10р.;
від позивача: Сушко О.І., довір. № 278 від 17.05.10р.;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики в особі Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (далі -позивач) з позовом, у якому з врахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (далі -відповідач) суму 68 250,73 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 92 880,82 грн. пені, 246 676,76 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 10 393,15 грн. інфляційних, 3 512,07 грн. 3% річних, а всього 421 713,53 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 50 від 01.02.02р.
Прокурор наполягав на повному задоволенні уточнених позовних вимог.
Представник позивача проти названих вище вимог прокурора не заперечував та підтримав їх в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника у призначеному судовому засіданні. Про час та дату розгляду спору повідомлений належно, оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення повернуте відділенням поштового зв'язку з відміткою про отримання кореспонденції господарського суду під розпис. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмових пояснень причин такої неявки на адресу суду не надходило.
В той же час, у відзиві, надісланому на адресу суду, відповідач позовні вимоги не визнає. Вмотивовує свої заперечення тим, що на час звернення прокурора, з даним позовом, відповідачем була сплачена існуюча заборгованість. Також вказує на те, що розрахунок заборгованості підписаний не уповноваженою на те особою позивача, а розрахунки пені, інфляційних та 3% річних взагалі не були отримані, у зв'язку із чим підприємство відповідача фактично позбавлено можливості перевірити правильність таких нарахувань.
Суд вважає можливим розглянути спір по суті без участі представника відповідача за наявними у справі документами, оригінали яких були надані позивачем для огляду у судовому засіданні, згідно ст. 75 ГПК України.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Встановив:
Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Право прокурора на звернення до господарського суду та підстави для цього встановлені ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
01.02.2002 року між позивачем (енергопостачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії № 50 (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язався продавати споживачу електричну енергію, а останній, в свою чергу, сплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов цієї ж угоди та додатків до неї.
За умовами п. 2.2 Договору сторони передбачили, що підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітний розрахунковий період здійснюється сторонами за формою акту про використану електричну енергію (додаток №5 до Договору).
Згідно положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що у період з 01.09.10р. по 28.12.10р. взяті на себе позивачем зобов'язання виконанні належним чином, тоді як відповідачем порушені погоджені сторонами умови Договору в частині своєчасної та повної сплати вартості спожитої електроенергії, зокрема, реактивної електроенергії на суму 68 250,73 грн. та обсягів перевищення договірних величин споживання електроенергії на суму 246 676,76 грн., розмір яких підтверджується належними доказами, які наявні в матеріалах справи та достатні для задоволення господарським судом вищеназваної заборгованості.
При цьому, споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за визначеною сторонами у п. 4.1 спірного договору системою щотижневих платежів за електроенергію із остаточним розрахунком на підставі самостійно отриманого рахунку постачальника протягом 5-ти діб після подання акту про використання електричної енергії або за остаточним рахунком нарахованим, згідно п. 2.3 цієї ж угоди протягом 5-ти операційних банківських днів з дня отримання рахунку.
Також, у відповідності з приписами п. 2.3.4 Договору та додатку № 9 до нього "Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії" сторони узгодили здійснення споживачем оплати за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача.
Окрім того, споживачу належить до сплати перевищення договірної величини споживання електричної енергії та величини потужності протягом 5-ти операційних банківських днів з моменту отримання рахунка шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання (п. 5 Договору).
Вимоги ст. 629 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
В силу положень ст.ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
На підставі умов п. 4.2.1 Договору за прострочення термінів платежів позивач нарахував відповідачу пеню, розмір якої за розрахунком позивача за період з 01.09.10р. по 01.12.10р. складає суму 92 880,82 грн., проте проведений господарським судом перерахунок нарахованого розміру пені вказує на його часткову необґрунтованість, у зв'язку із чим за спірний період задоволенню підлягає розмір пені у сумі 11 262,64 грн., а в решті нарахувань суд відмовляє за безпідставністю.
Окрім того, у зв'язку із простроченням оплати, в силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу додатково до суми заборгованості суму 10 393,15 грн. інфляційних за період з 14.10.10р. по 28.12.10р., а також, за цей же період, нараховано суму 3 512,07 грн. 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком доданим до матеріалів справи.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, а обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовані.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Наведене є підставою для часткового задоволення уточнених позовних вимог.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Окружна, 127; ЄДРПОУ 13461621) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр-т К.Маркса, 41; ЄДРПОУ 00130843) суму 68 250,73 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят грн. 73 коп.) плати за перетікання реактивної електроенергії, 246 676,76 грн. (двісті сорок шість тисяч шістсот сімдесят шість грн. 76 коп.) перевищення ліміту споживання електроенергії, 11 262,64 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят дві грн. 64 коп.) пені, 10 393,15 грн. (десять тисяч триста дев'яносто три грн. 15 коп.) інфляційних, 3 512,07 грн. (три тисячі п'ятсот дванадцять грн. 07 коп.) 3% річних.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Окружна, 127; ЄДРПОУ 13461621) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 3 400,95 грн. (три тисячі чотириста грн. 95 коп.).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Окружна, 127; ЄДРПОУ 13461621) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 190,32 грн. (сто дев'яносто грн. 32 коп.).
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
А.В. Суховаров
Рішення підписано - __________________________