Справа № 1-8
2011 рік
01 лютого 2011 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої- судді - ОСОБА_1,
при секретарі - Потриваєвій М.А.,
з участю : прокурора -Лук'янової Г.О.,
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника потерпілого ОСОБА_4 -ОСОБА_5,
захисника -ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, фактично проживає АДРЕСА_2, освіта середня спеціальна, розлученого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, працездатного, військово-зобов»язаного, приватного підприємця, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
20 березня 2010 року близько 17:00 год. водій ОСОБА_7, керуючи на підставі шляхового листа № 790717, виданим ПП «Волошин», автомобілем марки FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, що буксирував напівпричіп SPA 3», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись в світлий час доби в умовах нормальної видимості по сухій асфальтованій проїжджій частині автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», яка знаходилась у стані аварійного ремонту, з боку м.Миколаєва у напрямку м.Одеса зі швидкістю близько 40 км/год. в районі 60 км.+50 м. автодороги проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, що склалися, не контролював свій рух, хоча зобов'язаний був і мав таку можливість, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити на своєму шляху вибоїну, не вибрав швидкість, яка б забезпечувала безпечний проїзд зазначеної вибоїни, не врахував стан проїзної частини, стан транспортного засобу, не застосував маневр безпечного об'їзду даної перешкоди дорожнього полотна, хоча об'єктивно мав таку можливість, в результаті чого при в'їзді у вибоїну лівими передніми колесами тягача втратив контроль над управлінням свого транспортного засобу і, вже не контролюючи його рух, виїхав на зустрічну смугу, де передньою правою частиною свого автомобіля допустив контактування з передньою частиною автомобіля «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в цей момент зі швидкістю близько 40 кмгод. по своїй смузі руху і не мав об'єктивної можливості шляхом застосування екстреного гальмування уникнути зіткнення. Своїми діями водій ОСОБА_7 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме : п.1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов»язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими»; п.1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3.«б»: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.12.1.: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
В результаті ДТП пасажир автомобіля «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження - важку черепно-мозкову травму у виді субарахноідального крововиливу, забиття і розтрощення речовини головного мозку по конвекситальній і базальній поверхні всіх часток лівої півкулі головного мозку, вдавленого і лінійних переломів кісток склепіння і основи черепа, що ускладнилися набряком, набуханням і здавлюванням речовини головного мозку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер; пасажир автомобіля «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я у виді осколкового перелому даху вертлюжної впадини, крайового перелому головки правого стегна, струс головного мозку, забиттів, саден обличчя; водій автомобіля «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, відкритого перелому правої великоберцевої кістки зі зміщенням, численних відкритих переломів пальців і кісток плюсни правої стопи, вивиху першого передплюсно-плюсневого зчленування і першого плюснево-фалангового зчленування, опіку полум'ям 11 % 3Б-4-го ступеню правої нижньої кінцівки, опіку верхніх дихальних шляхів легкого ступеню.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся, і показав, що він виїхав з м.Миколаєва о 12-13 год., їхав по своїй смузі зі швидкістю 40-50 кмгод., видимість добра, дорога була погана, багато ям, вологе узбіччя, ліва сторона автомобіля попала в яму і автомобіль викинуло на зустрічну смугу, колеса пішли різко вліво, він почав гальмувати. Підсудний бачив автомобіль «Ford Sierra»метрах в десяти від власного автомобіля, він рухався по своїй смузі приблизно з такою ж швидкістю, автомобілі зіткнулись, автомобіль «Ford Sierra»розвернуло, обидва автомобілі «кинуло»в узбіччя, автомобіль «Ford Sierra»загорівся. Він разом з іншими водіями відніс палаючу машину вбік, допомагав витягувати з неї людей. Перед виїздом з м.Миколаєва перевіряв технічний стан автомобіля, який був справний.
Крім визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджується показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що в день ДТП разом з ОСОБА_8 автомобілем «Ford Sierra», за кермом якого був ОСОБА_4, їздив з м.Миколаєва до м.Одеса зутрічати свого товариша ОСОБА_10, і близько 17.00 год. на зворотній дорозі проїхали с.Коблеве, рухались зі швидкістю не більш як 40 кмгод., бо дорога була погана. ОСОБА_10 їхав спереду на пасажирському сидінні, ОСОБА_2 -за ним. Погода була сонячна, автомобіль був в нормальному технічному стані. Після крику ОСОБА_8: «Що він робить!»потерпілий глянув у вікно, побачив передню частину зустрічного автомобіля та відчув удар. Після ДТП потерпілий вибрався з автомобіля через переднє праве вікно, машина вже горіла. Не бачив, щоб підсудний допомагав потерпілим. Внаслідок ДТП у нього пошкоджено ногу, вибито зуб, зламаний ніс, струс мозку, 2 місяці лікувався на стаціонарі.
З показань потерпілого ОСОБА_4, наданих на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні (а.с.55-56), вбачається, що 20.03.2010 року близько 17.00 год. він керував автомобілем Форд Сьерра, пасажирами якого були ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та після виїзду з с.Коблеве в бік м.Миколаєва рухався зі швидкістю близько 40 кмгод., так як дорога була дуже погана, та з правим бічним інтервалом близько 1 м. Обставин ДТП не пам»ятає, так як отримав травму голови.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що 20 березня 2010 року перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Ford Sierra», яким керував ОСОБА_4, позаду в автомобілі знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_8, близько 18 год. вони проїхали с.Коблеве та рухались по автодорозі Одеса -Миколаїв зі швидкістю близько 40 кмгод., так як дорожнє покриття було дуже погане. Автомобіль «Volvo»помітив безпосередньо перед зіткненням на смузі руху автомобіля «Ford Sierra», був потік машин як в попутньому, так і в зустрічному напрямках.
З показань свідка ОСОБА_11, наданих на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні (а.с.157-158) вбачається, що сліди юзу на місці ДТП знаходились приблизно в 15 м. від вибоїни, яку їй показував підсудний, пояснюючи, що втратив керування автомобілем в момент її проїзду. Крім того, на тязі зліва, ближче до переднього колеса, свідок бачила потертості від взаємодії з гумою.
Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив суду, що підсудний відшкодував йому завдану смертю брата ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 5900 грн.
Представник потерпілого ОСОБА_4 -ОСОБА_12 -підтвердила пояснення потерпілого ОСОБА_3, підтримала цивільний позов ОСОБА_4, також пояснила, що потерпілий ОСОБА_4 продовжує лікування.
Із змісту протоколу огляду місця ДТП, схеми та фототаблиці до нього від 20.03.2010 року (а.с.4-21) вбачається розташування транспортних засобів після зіткнення та слідова інформація на місці ДТП.
Протоколами огляду транспортних засобів від 20.03.2010 року зафіксовані пошкодження автомобіля марки FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_3 після ДТП (а.с.22,23).
При проведенні відтворення обстановки і обставин події (а.с.184-189) було зафіксовано місцезнаходження та розміри вибоїни на дорозі, її відстань до місця зіткнення, інші обставини ДТП.
Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 2001 від 01.06.2010 року (а.с. 62-75), ходова частина та гальмівна системи автомобіля марки FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, на момент ДТП перебували у працездатному стані, дозволяли водієві рухатися у вибраному напрямку, не мали несправностей, які могли б призвести до раптового уводу автомобіля в сторону від вибраного водієм напрямку руху, або до раптової відмови системи; на момент ДТП рульове управління вказаного автомобіля перебувало у несправному стані, що полягав у розриві захисного чохла з»єднання шаровий палець-ричаг поворотного кулака та наднормативного зносу шарового пальця та установочної порожнини наконечника, та виник задовго до ДТП, водій автомобіля мав можливість своєчасно виявити та усунути вказану несправність. З технічної точки зору викликає сумнів можливість роз'єднання зв'язки рульова тяга-рульовий кулак до ДТП, при перебуванні автомобіля на проїжджій частині, що дає підставу припускати відсутність причинного зв'язку між технічним станом рульового управління і настанням ДТП.
Експерт ОСОБА_13 підтвердив висновки автотехнічної експертизи № 2001 від 01.06.2010 року, та пояснив, що автомобіль FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, задовго до ДТП перебував у несправному стані, проте технічні ушкодження, що могли б привести до уводу автомобіля, відсутні, роз»єднання тяги могло виникнути або в момент зіткнення автомобілів, або при ударі об землю при з»їзді в кювет.
З висновка автотехнічної експертизи № 2000 від 06.05.2010 року (а.с. 98-105) вбачається механізм ДТП та підтверджено, що первісне контактування автомобілів відбулось на смузі руху автомобіля «Ford Sierra», зустрічній для автомобіля FH 12», кут між продольним вісями транспортних засобів в момент їх первинного контактування становив близько 140±3 градуси.
З висновку судової автотехнічної експертизи № 1/87 від 26.06.2010 року (а.с.223-231) вбачається, що водій автомобіля FH 12»ОСОБА_7 під час руху у вказаних дорожніх умовах, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.1 ПДР України; у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля «Ford Sierra»ОСОБА_4 при виявленні зміни напрямку руху зустрічного автомобіля в сторону смуги його руху, з метою запобігання зіткнення з ним, повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України; у випадку, якщо технічна несправність рульового керування автомобіля марки FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, виявлена при проведенні експертизи технічного стану № 2001 від 01.06.2010 року, не знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої розглядаються, то в даній ситуації у причинному зв'язку з її настанням знаходяться дії водія ОСОБА_7, які в цьому випадку не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, належне виконання яких забезпечували б йому можливість рухатися в межах своєї смуги руху, та відповідно виключали б можливість уводу транспортного засобу від заданого водієм напрямку руху та виїзд автомобіля на смугу зустрічного руху. У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом застосування екстреного гальмування.
З висновку судово-медичної експертизи від 30.04.2010 року (а.с.120-123) вбачається, що смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_7 року в результаті тяжкої черепно-мозкової травми у виді субарахноїдального крововиливу, забиття і роздроблення рідини головного мозку по конвекситальній і базальній поверхні всіх часток лівої півкулі головного мозку, вдавленого і лінійних переломів кісток склепіння і основи черепу, що ускладнилося набряком, набуханням і здавлюванням речовини головного мозку. Всі тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого, є прижиттєвими, виникли від неодноразової дії тупих твердих предметів в момент первинного контактування транспортного засобу, що рухався, з перешкодою, коли потерпілий ударявся об виступаючі частини салону автомобіля, можливо їх виникнення в умовах ДТП у строк та за обставин, вказаних у постанові про призначення експертизи. Зазначені тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого, у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1045 від 13.05.2010 року (а.с.147-148), у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, відкритого перелому правої великоберцевої кістки зі зміщенням, численних відкритих переломів пальців і кісток плюсни правої стопи, вивиху першого передплюсно-плюсневого з»єднання і першого плюснево-фалангового з»єднання, опіку полум'ям 11% 3Б-4-го ступеню правої нижньої кінцівки, опіку верхніх дихальних шляхів легкого ступеню, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя, та виникли внаслідок дії тупих предметів та дії високої температури (полум»я), не виключається їх виникнення в умовах ДТП.
З висновку судово-медичної експертизи № 1044 від 19.05.2010 року (а.с. 153-154) вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у виді скалкового перелому даху вертлюжної впадини, крайового перелому головки правого стегна, струсу головного мозку, забиттів, саден обличчя, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, та могли виникнути при ДТП в салоні автомобіля.
Враховуючи зібрані докази по справі суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тяжке та середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення посилання на технічну несправність автомобіля, керованого підсудним, у зв”язку з відсутністю причинно-наслідкового зв”язку між технічною несправністю автомобіля та дорожньо-транспортною подією, що настала.
Посилання підсудного про те, що причиною дорожньо-транспортної події міг стати поганий стан автодороги, що призвів до поламки автомобіля та його неконтрольованого уводу на зустрічну смугу, є безпідставним, оскільки воно спростовується як поясненнями самого підсудного щодо швидкості його руху безпосередньо перед ДТП, так і висновками судових автотехнічних експертиз № 2001 від 01.06.2010 року (а.с.62-75) та № 1/87 від 26.06.2010 року (а.с.223-231), підтриманими поясненнями експерта В.Л.Завгороднього.
Крім того, неврахування такого стану автодороги підсудним і призвело до наслідків у виді ДТП.
Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що ним вчинено тяжкий злочин з необережності в умовах поганої дороги, наслідки, заподіяні злочином, у виді смерті потерпілого, тяжких та середнього ступеню тілесних ушкоджень, особу підсудного, його позитивну характеристику, наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття підсудного, добровільне відшкодування збитків одному з потерпілих, вчинення злочину вперше, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи наявність обставин, що пом»якшують покарання, та відсутність обтяжуючих обставин, шо на утриманні підсудного знаходятся двоє дітей, в тому числі неповнолітній син ОСОБА_15, 1993 року народження, та повнолітня донька ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, які навчаються на контрактній основі, що підсудний частково відшкодував збитки потерпілим, чим підтверджує висловлений ним намір і надалі відшкодовувати завдану шкоду, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи, що підсудний професійно займається вантажними перевезеннями, що є джерелом доходу сім»ї, не має інших засобів до прожиття, крім роботи водієм, яка надасть можливість відшкодувати потерпілим завдану шкоду, суд вважає за можливе не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.ст. 28, 328 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України України цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_17 матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 46638,04 грн., в тому числі витрат на лікування та юридичну допомогу адвоката 25790,28 грн. (з них витрати на юридичну допомогу адвоката 5000 грн.) та шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу,- 20847,76 грн., та моральної шкоди, завданої фізичними та душевними стражданнями, завданими внаслідок ушкодження здоров”я та зміною звичного способу життя в сумі 50000 грн.
Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено в судовому засіданні, підсудний, працюючи за трудовим договором від 15 березня 2010 у ПП ОСОБА_17 (а.с.41), керував автомобілемFH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_17 згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с.34), під час виконання рейсу згідно з подорожнім листом № 790717 (а.с.36), тому ОСОБА_17 як власник вказаного автомобіля повинен відшкодовувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Цивільний відповідач -фізична особа-підприємець ОСОБА_17 позовні вимоги визнав частково -в частині стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в сумі необхідних витрат, з позовними вимогами про стягнення моральної шкоди не погодився, вважаючи їх розмір перебільшеним.
Згідно з висновком експерта № 3/25 від 23.06.2010 року (а.с. 196-208), вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля марки «Ford Sierra», складає 20847,76 грн.
Наданими чеками медичних установ підтверджено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4 на суму 21231,22 грн.
Тому підлягає до стягнення завдана потерпілому ОСОБА_4 матеріальна шкода в розмірі 42078,98 грн. (21231,22 грн.+20847,76 грн.).
Вимоги про стягнення витрат на юридичну допомогу адвоката потерпілого ОСОБА_4 підлягають залишенню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.91, 93 КПК України в рамках кримінального провадження у справі відшкодуванню підлягають судові витрати та оплата праці захисника підсудного, які передбачені названими нормами закону. Витрати ж, понесені потерпілим на оплату юридичних послуг адвоката, не відносяться до судових витрат, це питання вирішується окремо за правилами цивільного судочинства. Про неможливість розгляду питання оплати юридичних послуг в порядку кримінального судочинства випливає й з роз»яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».
Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11301,24 грн., що складається з витрат на лікування в сумі 6301,24 грн., та санаторно-курортне лікування в сумі 5000 грн., а також моральної шкоди, завданої фізичними та душевними стражданнями, завданими внаслідок ушкодження здоров”я, в сумі 50000 грн.
Наданими чеками медичних установ підтверджено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 на суму 5871,80 грн., які й підлягають стягненню з цивільного відповідача.
Необхідність витрат на благодійну допомогу та на санаторне лікування не підтверджена необхідними медичними документами відповідно до встановленого Міністерством охорони здоров»я зразка, тому вимоги потерпілих в цій частині задоволенню не підлягають.
Наявність завданої потерпілому ОСОБА_4 моральної шкоди вбачається з висновку судово-психологічної експертизи (а.с.173-181).
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, яку потерпілі зазнали у зв»язку з ушкодженням здоров»я, суд відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України враховує глибину душевних та фізичних страждань потерпілих, погіршення їх певних здібностей та позбавлення можливостей їх реалізації, характер злочину, ступінь вини підсудного, вимоги розумності та справедливості, тому вважає за необхідне задовольнити вимоги потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди частково.
На підставі ст.92, 331 КПК України підлягають стягненню з підсудного судові витрати на проведення експертиз.
На підставі ст.ст.81,330 КПК України речові докази слід передати законним володільцям.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки. На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов»язки : повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_17 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_4 72078 (сімдесят дві тисячі сімдесят вісім) гривень 98 копійок, у тому числі на відшкодування завданої моральної шкоди 30000 грн., на відшкодування матеріальної шкоди 42078,98 грн.
Цивільний позов ОСОБА_4 в частині стягнення витрат на послуги адвоката залишити без розгляду.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_17 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_2 25871 (двадцять п”ять тисяч вісімсот сімдесят одну) гривню 80 копійок, в тому числі на відшкодування завданої моральної шкоди 20000 грн., на відшкодування матеріальної шкоди 5871,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по справі на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на р/р 31251272210005, УДК в Миколаївській області, код 25574110, МФО 826013, за проведення експертиз 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) гривень 87 копійок, в тому числі за проведення автотоварознавчої експертизи № 3\25 від 23.06.2010 року -521,96 грн., за проведення судово-автотехнічної експертизи № 1/87 від 26.06.2010 року- 1304,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по справі на користь Миколаївського відділення Одеського науково-досліднього інституту судових експертиз, за проведення експертиз 5252 (п”ять тисяч двісті п”ятдесят дві) гривні 40 копійок, в тому числі згідно з висновком № 2001\18 від 01.06.2010 року - 1550,40 грн., № 2002\18 від 05.05.2010 року - 258 грн., № 2000\19 від 06.05.2010 року -860 грн., № 3501 від 29.06.2010 року -2584 грн.
Речовий доказ - автомобіль марки «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні ОСОБА_18, та автомобіль марки «Volvo FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, і напівпричіп zmuller SPA 3», державний номерний знак НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_17, вважати переданим за належністю законним володільцям; ліву тягу рульового механізму автомобіля lvo FH 12», державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання СУ УМВС України у Миколаївській області, передати за належністю законному володільцю -ОСОБА_17
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.
Суддя: