Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-389/11
“04“березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Тимкович С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження відносно нього, -
10.02.2011р. позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВС №339294 від 26.01.2011р. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень та провадження відносно нього закрити.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 26.01.2011р. інспектором ІДПС БДПС ВДАІ м.Львова Карпою М.А. була винесена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КУпАП, за невиконання вимог правил дорожнього руху, а саме за те, що ОСОБА_1, 1955р.н., 26.01.2011р. о 18.05 год. в м.Львові по вул. Івана Франка, керуючи автомобілем Мітсубіші д.н.з. НОМЕР_1, при повороті праворуч на вул. Пекарську на нерегульованому перехресті не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, чим порушив вимоги п.16.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), в зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення та Постанову серії ВС №339294 від 26.01.2011р. про накладення на нього адміністративного стягнення.
На думку позивача, вищевказана постанова є незаконною та винесеною з порушенням порядку її винесення, зокрема, позивач вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного правопорушення, оскільки в момент його наближення до нерегульованого перехрестя пішоходів на ньому не було, а пішохід зійшов на перехід з тротуару пізніше, коли автомобіль вже проїхав перехрестя. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена без врахування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП України, а твердження інспектора не відповідають дійсності.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, місце розгляду справи та наслідки неявки, про причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у відповідності до ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що постановою серії ВС №339294 від 26.01.2011р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26.01.2011р. о 18.05 год. в м.Львові по вул.І. Франка, керуючи автомобілем Мітсубіші д.н.з. НОМЕР_1, при повороті праворуч на вул.Пекарську на нерегульованому перехресті не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, чим він порушив вимоги п.16.2 ПДР, в зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення та Постанову серії ВС №339294 від 26.01.2011р. про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 425 грн.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила те, що пішохід вийшов на проїжджу частину, коли автомобіль позивача вже проїхав перехрестя.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, на вимогу суду не надав документів та доказів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.
Склавши перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач не погодився із притягненням його до адміністративної відповідальності, суб'єкт владних повноважень повинен, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів суду подано не було.
Згідно ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки питань, чи є в діях позивача ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні, крім того, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не зазначено мотивів відхилення тих доказів, на які посилався правопорушник, при винесенні постанови не враховано пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, не доведена, прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, відповідно постанова серії ВС №339294 від 26.01.2011р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,70,104,128,160,161,259 КАС України, ст. ст. 247, 251,289,292,293 КпАП України, Конституцією України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ВС №339294 від 26.01.2011р. про притягнення ОСОБА_1, 1955р.н., до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1, 1955р.н., - закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська
судді