Рішення від 14.04.2011 по справі 2-514/11

2-514/11 .

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2011 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючого- судді Гулієвої М.І.

При секретарі-Нетреба Г.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, 3 особи ЖБК «Світовид-93»про визнання частково недійсним реєстраційного посвідчення та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним та визнання за ним права власності на 1/2частину квартири в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1.помер його батько ОСОБА_4, який був членом ЖБК-93. В період перебування у шлюбі з матір»ю ОСОБА_2, батьки у 1989р.виплатили пай за квартиру по АДРЕСА_1, а тому вказане майно належить їм на праві спільної сумісної власності. У 1995р. шлюб між батьками розірвано,поділ квартири не проводився.Після смерті батька відкрилась спадщина на Ѕ частину вказаної квартири.Сестра ОСОБА_3.з 1988р.не проживала у квартирі, спадщину не прийняла. Він відповідно до вимог ст..549 ЦК УРСР(в ред.1964р) вступив у володіння спадковим майном, а тому за ним в порядку спадкування слід визнати право власності на Ѕ частину квартири. У січні 2010р. він мав намір зареєструвати у квартиру свого сина, однак з»ясувалось, що квартира 30.12.2004р.подарована ОСОБА_3 його матір»ю ОСОБА_2 У договорі дарування зазначено, що квартира належить дарувальнику на підставі довідки №7 від 6.12.96р., виданої ЖБК-93 про те, що вона є членом ЖБК. Однак, на момент видачі даної довідки і до смерті членом ЖБК був батько-ОСОБА_4, який з кооперативу не виходив, пай нікому не передавав.У зв»язку з наведеним, просить визнати недійсною реєстрацію права особистої власності на квартиру на підставі довідки №7 від 6.12.96р., визнати недійсним договір дарування та визнати за ним право власності на 1/2частину квартири в порядку спадкування.

02.07.2010р.позивач подав заяву про уточнення позовних вимог.Просить визнати частково недійсним реєстраційне посвідчення про право особистої власності за ОСОБА_2 на квартиру по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ квартири.Визнати за ним. право власності на Ѕ вказаної квартири в порядку спадкування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, дала аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні 2.12.2010р.позовні вимоги визнала та пояснила, що членом ЖБК був її колишній чоловік ОСОБА_4, шлюб з яким розірвано у 1995р. Пай виплачували під час перебування у шлюбі. Після його смерті вона подарувала квартиру дочці, але 17.03.2010р. розірвала договір дарування, бо при укладенні договору не подумала, що не має на це права .

У судове засідання відповідачки не з"явились, про причини неявки суд не повідомили, хоч належно увідомлені про час та місце слухання справи. З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності відповідно до ст.169 ЦПК України.

3 особа-представник ЖБК»Світовид-93»позов визнала та пояснила, що пай за квартиру сплачував ОСОБА_4, який був членом ЖБК. Хто видав довідку про сплату паю на ім»я ОСОБА_2 їй невідомо, так як вона обрана головою ЖБК у 2003р.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно рішення №332 від 5.07.1973р. виконкому Львівської міської ради, яким затверджено списки членів об»єднаних житлово-будівельних кооперативів,ОСОБА_4 був членом ЖБК.-93 та на підставі рішення загальних зборів ЖБК-93 від 09.11.1974р. отримав 3кімнатну квартиру по АДРЕСА_1 на сім»ю з 4 осіб.

Як вбачається з довідки ЖБК»Світовид-93» від 17.02.2010р.у квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2-дружина, ОСОБА_1-син, дочка ОСОБА_3-виписана 29.07.1988р.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджено свідоцтвом про смерть.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підставі довідки №7 від 6.12.96р,виданої ЖБК-93, про те, що вона як член кооперативу повністю внесла пайовий вклад за квартиру у листопаді 1989р., оформила право власності на квартиру по АДРЕСА_1, що вбачається з реєстраційного посвідчення ЛМБТІ від 25.12.1996р.

Однак, з наданих суду документів встановлено, що пай виплатив ОСОБА_4, який був членом ЖБК-93, під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2, що не заперечено в судовому засіданні самою відповідачкою ОСОБА_2

30.12.2004р.ОСОБА_2 подарувала спірну квартиру ОСОБА_3,що вбачається з договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 5390.

17.03.2010р. ОСОБА_2та ОСОБА_3 розірвали договір дарування квартири по АДРЕСА_1, у зв»язку з істотною зміною обставин,якими сторони керувались при укладенні договору. ОСОБА_2подала заяву про те, що квартира не була спільною сумісною власністю подружжя, так як на момент придбання квартири вона в шлюбі не перебувала.Вказане вбачається з договору про розірвання договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 610.

Згідно відповіді 5 Львівської держнотконтори від 14.04.2011р., спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

Таким чином, судом встановлено, що членом ЖБК-93 був ОСОБА_4, який виплатив пай за квартиру під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 Отже, Ѕ частина квартири належить ОСОБА_2 як її частка у спільному майні подружжя.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на Ѕ частину квартири.Відповідно до ст..529 ЦК України (в ред.1963р) спадкоємцями першої черги по закону є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини шлюб між ОСОБА_4та ОСОБА_2був розірваний.Позивач як син померлого, проживав у квартирі, користувався нею, тобто фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, що в силу ст.549 ЦК України (в ред.1963р) свідчить про прийняття ним спадщини.Дочка померлого ОСОБА_3 не вступила у володіння спадковим майном, не звернулась у нотконтору щодо прийняття спадщини.

Відповідно до ст.554 ЦК України (в ред.1963р), в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом його частка переходить до інших спадкоємців за законом.

За наведених обставин , за позивачем слід визнати право власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування .

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,60,169,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати частково недійсним реєстраційне посвідчення про право власності за ОСОБА_2 квартири по АДРЕСА_1, видане 25.12.96р.на підставі довідки ЖБК-93 №7 від 06.12.96р.(реєстрова книга №63, реєстровий №10321).

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири по АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Гулієва