2-А-961/11
29.03.2011
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Декаленко В.С.
при секретарі - Хіміч А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває на обліку в УПФУ у Подільському районі м. Києва, є інвалідом III групи безстроково та відноситься до категорії 1, оскільки є особою, що постраждала в наслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, зв'язок інвалідності зі Чорнобильською катастрофою підтверджується Експертним висновком.
Пояснює, що частина 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Стаття 50 вищезазначеного закону закріплює, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам III групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилається на те, що частина 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначає, що 22.11.2010 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою щодо проведення відповідного визначення та перерахунку його пенсії.
Однак відповідач відмовився здійснити перерахунок його пенсії, з посиланням на постанову КМУ № 654 від 16.07.208 року та постанову № 523 від 30.05.1997 року.
Пояснює, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при визначенні розміру його пенсії підлягають застосуванню саме ст.ст. 50, 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому внаслідок незаконних дій відповідача були порушені його права щодо отримання пенсії в розмірі що встановлений законом України. У зв'язку з чим звертається з даним позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, до суду надано заяву згідно якої просить проводити розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та прийняти рішення у відповідності з чинним законодавством України, позов підтримує в повному обсязі.
Представники відповідача в судове засідання також не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, до суду надано заяву згідно якої просять розглядати справу без їх участі.
Крім того відповідачем надано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва з адміністративним позовом ОСОБА_1. не згідне з наступних причин. Так відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 30.05.1997р. № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Пенсія розраховувалась із заробітку наданого позивачем за період роботи в зоні відчуження за 30.06.1986 р.
Зазначають, що з 01.01.2008 року було здійснено перерахунок пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це пов'язано з тим, що до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких розміри додаткових пенсій чорнобильцям та мінімальні розміри пенсій по інвалідності або у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пояснюють, що особам, які віднесені до категорії 1, призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам 1 групи - 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам 2 групи - 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам 3 групи - 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначають, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватись іншими нормативно-правовими актами.
На підставі викладеного просять суд в позові ОСОБА_1. відмовити.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб на підставі наявних в справі документів відповідно до вимог ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1. є інвалідом ІII групи безстроково та відноситься до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, зв'язок інвалідності із Чорнобильською катастрофою підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК та Експертним висновком (а.с. 9,10).
Судом встановлено, що позивач 22.11.2010 року звернувся до Управління ПФУ в Подільському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії (а.с.6).
Як вбачається з Листа УПФУ в Подільському районі м. Києва від 02.12.10 року № 1094/К-1004, останні відмовили позивачу в перерахунку пенсії та роз'яснили йому, що у випадку незгоди з відповіддю він має право звернутися до ГУ ПФУ в м. Києві чи до суду (а.с.7-8).
Так відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 зазначеного Закону, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Крім того як встановлено в судовому засіданні позивач отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно Постанови КМУ № 654 від 16.07.08 року Кабінет Міністрів України постановив установити починаючи з 01.07.08 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів, а саме для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986 році, зокрема інвалідам 3 групи - 980 грн.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 30.05.1997р. № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зі змісту ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вбачається, що у разі виникнення у особи права на підвищення пенсії, вона може звернутися із заявою про її перерахунок.
Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про Державний бюджет України 2010 рік», з 01.10.2010 року збільшився розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до 723 грн.
Тобто позивач дійсно набув право на перерахунок своєї пенсії, як основної так і додаткової, однак відповідач її перерахунок не здійснив.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких інших законодавчих актів України» було внесено зміни до статті 50 та ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зазначені зміни, внесені до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких інших законодавчих актів України», зокрема, нова редакція статті 50 та статті 54, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно норми статті 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поновили свою дію в попередній редакції з 22.05.2008 року.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, внесення змін до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок і виплатити основну та додаткову пенсію у встановленому Законом розмірі з 22.11.2010 року, підлягають задоволенню.
Крім того підлягає задоволенню вимога позивача і про визнання дій посадових осіб УПФУ в Подільському районі м. Києва неправомірними, оскільки останні знаючи про наявність Рішення Конституційного суду України від 22.05.08 року, яким зміни до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними та знаючи про загальні засади пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, відмовили позивачу в перерахунку пенсії.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19, 21, 22, п.1 ч. 2 ст. 92, ч. 1-3 ст. 95 Конституції України, ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 52 ЗУ «Про Державний бюджет України 2010 рік», ст.ст. 28, 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Рішення Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 158-163, 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі статей 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.11.2010 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 22.11.2010 року основну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Декаленко В. С.