2а-469/11
31.03.2011
Подільський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Сербіної Н.Г.
при секретарі: Карпенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Подільського району м.Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
Позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС віднесеної до 1 категорії, інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, та має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір призначеної позивачу пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії - 50% від мінімальної пенсії за віком.
Зазначена пенсія позивачу повинна бути нарахована та виплачена з моменту коли він пішов на пенсію.
Однак, до цього часу позивач отримує значно нижчу пенсію, в зв'язку з чим він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але в цьому йому було відмовлено .
Крім того, відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Просить зобов»язати відповідача Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва провести перерахунок та виплату, позивачу як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 26.11.1997 року по момент винесення рішення з урахуванням проведених виплат. Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва усунути порушення, а саме призначити довічно позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, основну пенсію, в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком і виплачувати щомісячно в подальшому починаючи з 01.02.2011 року. Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Подільського району м.Києва усунути порушення і провести перерахунок, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у позивача права на щорічну допомогу на оздоровлення з 15.01.1998 року. Зобов»язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення права на щорічну допомогу на оздоровлення з 15.01.1998 року. Зобов»язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Подільського району м.Києва призначити довічно позивачу, щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з 01.02.2011 року.Стягнути на користь позивача 500 грн., які затрачені на правову допомогу.
Сторони в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи у відсутність позивача та представників відповідачів.
Управління праці та соціального захисту населення Подільського району м. Києва надали письмові заперечення, де зазначили, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проводилась в розмірах, визначених у Постанові КМУ №562 від 12.07.05р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог діючого законодавства. В зв'язку з чим відповідач просить в позові відмовити.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надали письмові заперечення в яких проти позову заперечують з тих же підстав та пояснили, що за 2010р. ними проведено перерахунок коштів на виплату щорічної допомоги на оздоровлення 27.05.10р. в розмірі 90 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов»язання здійснити перерахунок з 26.11.1997 року по 16.06.2010 року - залишені без розгляду, відповідно до ст. ст. 99 - 100 КАС України.
Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі м. Києва, отримує основну та додаткову пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.01.1998 року та іншими матеріалами справи (а.с. 10 - 11).
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи основна та додаткові пенсії позивачу призначені відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ від 16.07.08р. № 654, які передбачають, що розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижче для інвалідів 3 групи - 980 грн., щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 3 групи становить 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Постанови КМУ №654 від 16.07.08р. Кабінет Міністрів України постановив установити починаючи з 01.07.08р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986р., інвалідів 3 групи - 980 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07р. текст ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, частина 3 та 4 ст.54 змінена чотирма частинами такого змісту: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986р. по 3 групі інвалідності - 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р., яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, внесення змін до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок і виплатити позивачу пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 3 групи, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 17.06.2010 року підлягають задоволенню.
При цьому, слід також зазначити, що згідно вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка надбала чинності 31.10.06р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій, визначений відповідно до ст.ст. 50, 54 цього Закону.
Поняття мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, в ч.3 цієї ж статті зазначено, що встановлений ч.1 мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Крім того, як вбачається з досліджених судом документів щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 90 грн. за 2010р. була нарахована позивачу 25.06.10р та виплачена 09.03.2011. Розмір щорічної допомоги на оздоровлення, виплачених позивачу за 2010р. був визначений Управлінням праці та соціального захисту населення Подільської районної у м.Києві державної адміністрації у відповідності до Постанови КМУ №562 від 12.07.05р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлений фіксований розмір зазначеної допомоги.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Нараховуючи допомогу на оздоровлення позивачу управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації керувалось в т. ч. Постановами Кабінету Міністрів України ( постанова від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), при цьому проводячи нарахування допомоги на оздоровлення в сумі, що не відповідає розміру у чотири мінімальні заробітні плати.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплати позивачеві, застосуванню підлягали норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки позивач отримав допомогу на оздоровлення в розмірі, нижчому, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи», й управління праці та соціального захисту населення фактично відмовило йому у перерахунку допомоги, позовна заява Абразцова В.І. в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов»язання відповідачів усунути порушення та призначити йому довічно, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 111 групи інвалідності основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 50% мінімальної пенсії за віком та зобов»язати призначити йому довічно щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат та здійснювати їх виплату, задоволенню не підлягають, оскільки основна та додаткова пенсія, а також щорічна допомога на оздоровлення призначені позивачу згідно вищевказаних Законів, а відповідно до вимог ст.. 2,6,104 КАСУ в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України витрати на правову допомогу покладаються на державу.
На підставі викладеного, ст.ст. 48, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р., керуючись ст.ст. 99, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд;-
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва зробити перерахунок ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, державної пенсії в розмірі, передбаченому ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця не менше 6 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність починаючи з 17.06.2010 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва зробити перерахунок ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, передбаченому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця 50% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність починаючи з 17.06.2010 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду 3 групи, недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з чотирьох мінімальних заробітних плат на день здійснення виплати з урахуванням виплаченого.
Зобов'язати Київській міській центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду 3 групи, недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з чотирьох мінімальних заробітних плат на день здійснення виплати з урахуванням виплаченого.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 500 грн..
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Сербіна Н. Г.