Справа № 2-2569/11
01.04.2011 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого - судді Захарчук С.С.
при секретарі - Совівській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», третя особа - акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» (далі - ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна») про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 6 жовтня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було знищено його автомобіль.
Між ним та відповідачем було укладеного договір добровільного страхування автомобіля.
На виконання вимог зазначеного договору відповідачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 26 955 грн. 36 коп. 14 січня 2008 року та 2 822 грн. 11 коп. 18 лютого 2008 року.
Посилаючись на те, що сума страхового відшкодування була виплачена йому з порушенням строків, встановлених договором страхування, просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 8 744 грн. 28 коп.
Крім того, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль було знищено, сума сплаченого страхового відшкодування страховиком не включає в себе вартість залишків автомобіля, просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна» на його користь 11 828 грн. 40 коп. суми залишків автомобіля.
Одночасно посилаючись на те, що він вимушений був зберігати залишки автомобіля на платній автостоянці та ним у зв'язку з цим було понесено витрати у розмірі 1 404 грн., просив стягнути зазначену суму з відповідача.
Крім того, при проведенні автоторавознавчого дослідження було здійснено дефектування автомобіля, просив стягнути з відповідача понесені у зв'язку з цим витрати у розмірі 450 грн.
До того ж, посилаючись на те, що протиправними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, на її відшкодування просив стягнути 10 000 грн., а також судові витрати: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. і витрати, пов'язані з явкою до суду у розмірі 707 грн. 87 коп.
У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, вказавши на те, що виплата страхового відшкодування була здійснена страховиком відповідно до умов договору страхування та у строки, передбачені цим договором. Позивач не звертався до страхової компанії з документами про передачу права власності на пошкоджений автомобіль, не передав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повний комплект оригінальних ключів, у зв'язку з цим страховик кваліфікував таку бездіяльність як бажання залишити пошкоджений транспортний засіб у своїй власності, крім того, транспортний засіб був переданий у заставу ПАТ «УкрСиббанк» в якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором, позивач не міг самостійно розпоряджатися транспортним засобом, шляхом передачі права власності на нього відповідачу, а тому страховиком не було виплачено вартість залишків автомобіля. Крім того, заперечуючи проти позову представник відповідача вказала на те, що договором страхування не передбачено обов'язок страховика відшкодовувати витрати страхувальника, пов'язані з дефектуванням та зберіганням автомобіля на автостоянці та заперечуючи проти стягнення 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди зазначила, що в діях страховика відсутні порушення договору страхування та чинного законодавства, а тому підстав, передбачених ст. 1167 ЦК України для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди немає.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 18 травня 2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна», та ОСОБА_1 було укладеного договір страхування автомобіля «Шевроле», н.з. НОМЕР_1 (а.с. 15).
6 жовтня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль «Шевроле», н.з. НОМЕР_1 (а.с. 91-92).
28 грудня 2007 року на підставі висновку спеціаліста від 18 грудня 2007 року № 788 (а.с. 95-100) та на підставі висновку спеціаліста від 15 жовтня 2007 року № 736/07 (а.с. 101-117) відповідачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування (а.с. 81).
10 січня 2008 року страховиком було видано наказ № 191 про виплату ОСОБА_1. 26 955 грн. 36 коп. страхового відшкодування (а.с. 79) і цього ж дня на зазначену суму складено страховий акт № 1/05/24 (а.с. 80).
На підставі висновку спеціаліста від 12 лютого 2008 року № 788-1 (а.с. 76-77) 14 лютого 2008 року страховиком було складено розрахунок доплати до страхового відшкодування (а.с 75), а 18 лютого 2008 року видано наказ про виплату страхувальнику суми страхового відшкодування у розмірі 2 822 грн. 11 коп. і складено на зазначену суму страховий акт № 1647/05/24 (а.с. 73-74).
Страхове відшкодування було виплачено двома платежами, шляхом перерахування на рахунок, вказаний в листі вигодонабувача від 28 листопада 2007 року (а.с. 55-56).
Частиною 1 ст. 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з п. 12.2. договору страхування при порушенні передбаченого договором строку сплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості.
Обґрунтовуючи позов про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 744 грн. 28 коп. за період з 30 жовтня 2007 року до 28 вересня 2010 року, позивач посилався на те, що виплата страхового відшкодування була здійснення страховиком з порушенням строків, вказаних у договорі страхування.
Заперечуючи проти позову в цій частині представник відповідача зазначав, що останній висновок спеціаліста № 788-1 був отриманий страховиком 14 лютого 2008 року, страховик мав скласти страховий акт до 25 лютого 2008 року та виплатити страхове відшкодування 28 лютого 2008 року, однак, страховий акт був складений страховиком 18 лютого 2008 року, а виплата страхового відшкодування була здійснена 22 лютого 2008 року.
Відповідно до п. 7.2. договору страхування страховик протягом семи робочих днів з дня отримання всіх документів, передбачених п. 6.1. та п. 6.2. умов страхування, складає страховий акт. Виплата страхового відшкодування проводиться протягом трьох робочих днів після складання страхового акту.
Згідно з п. 7.15. договору страхування рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом п'яти робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, передбачених п. 6.1. та п. 6.2. умов страхування. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови протягом 10 днів з дня його прийняття.
Пунктами 6.1 та 6.2. договору страхування встановлено перелік документів, які необхідно надати страхувальником та отримати страховиком для підтвердження настання страхового випадку та розміру збитків, серед яких, крім іншого, визначено висновок автотоварознавчого дослідження експерта-оцінювача про розмір матеріального збитку в зв'язку зі страховою подією.
Крім того, зазначеними пунктами договору страхування передбачено, що термін складання страхового акта та терміни виплати відшкодування продовжуються на період очікування вказаної у цих пунктах інформації.
Висновки автотоварознавчих досліджень були складені 15 жовтня 2007 року (а.с. 101), 18 грудня 2007 року (а.с. 95), 12 лютого 2008 року (а.с. 76), страхові акти складені 10 січня 2008 року (а.с. 80) та 18 лютого 2008 року (а.с. 74), виплати страхового відшкодування здійснені 14 січня 2008 року (а.с. 55) та 22 лютого 2008 року (а.с. 56).
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи п. 7.2. та п. 7.15. договору страхування, суд дійшов висновку про те, що страховиком було здійснено страхове відшкодування після одержання всіх необхідних документів за договором страхування у строки, передбачені зазначеним договором, а тому правових підстав для стягнення пені немає.
Пунктом 7.6.1. договору страхування передбачено, що розмір збитків визначається розміром страхової суми в разі повного знищення (вартість відновлювальних робіт перевищує 80% страхової суми) чи викрадення автотранспортного засобу.
Згідно з п. 7.8. договору страхування при виплаті страхового відшкодування в розмірі страхової суми при викраденні або знищенні застрахованого транспортного засобу, страхувальник повинен без затримок передати страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повний комплект оригінальних ключів і після цього здійснити документальну передачу права власності на транспортний засіб від власника до страховика.
Якщо в період дії договору страхові випадки виникали неодноразово, то наступні виплати страхового відшкодування проводяться з розрахунку зменшеної страхової суми на розмір сум, що раніше виплачені (п. 7.9. договору страхування).
Відповідно до п. 7.11. договору страхування при страхуванні автотранспортного засобу на повну вартість, у разі повної конструктивної загибелі (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 80% страхової суми), страховик виплачує всю страхову суму за вирахуванням безумовної франшизи.
При бажанні страхувальника залишити пошкоджений на 80% та більше автотранспортний засіб відшкодування дорівнюватиме різниці між страховою сумою і вартістю пошкодженого автотранспортного засобу, що визначається експертом, з урахуванням знецінювання внаслідок страхового випадку при пошкодженні автотранспортного засобу, за вирахуванням безумовної франшизи (п. 7.12. договору страхування).
Згідно з п. 7.13. договору страхування у випадку повної конструктивної загибелі або втрати транспортного засобу, при наявності невиконаних зобов'язань страхувальника перед вигодонабувачем, страхове відшкодування виплачується в першу чергу вигодонабувачу, в розмірі цих зобов'язань.
Оскільки, позивач залишив у себе пошкоджений транспортний засіб, не передав страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повний комплект оригінальних ключів, транспортний засіб було передано у заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1, суд дійшов висновку про те, що страховиком правомірно було виплачено страхове відшкодування на підставі п. 7.12. договору страхування. До того ж, як було встановлено у судовому засіданні у подальшому позивачем було продано зазначений автомобіль.
Враховуючи вищевикладене, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11 828 грн. 40 коп. суми залишків автомобіля задоволенню не підлягає.
Не підлягає задоволенню позов і в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна» на користь ОСОБА_1. 1 404 грн. витрат, пов'язаних з паркуванням автомобіля на платній автостоянці, та 450 грн. витрат, пов'язаних з дефектуванням автомобіля, оскільки умовами договору не передбачено відшкодування зазначених витрат страховиком.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позов і в частині відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
За загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, або у випадках, передбачених нормами ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Частина 1 ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Види цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором страхування встановлені главою 67 ЦК України, Законом України «Про страхування» та Договором. Відшкодування моральної шкоди, як вид цивільної відповідальності, за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань за договором страхування нормами ЦК України, Закону України «Про страхування», а також договором страхування не передбачено.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, то підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України немає.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 23, 611, 992 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування», суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», третя особа - акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ Захарчук С. С.