Справа № 1-54/11
"17" березня 2011 р.
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Отвіновського П.Л.,
при секретарях -Кочубей Є.В., Думс І.В., з участю прокурорів - Хавіна В.О., Ковальської О.В.,
підсудного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого відповідно до вимог ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
23 липня 2009 року приблизно о 21 годині 13 хвилин ОСОБА_1 маючи намір на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів прибув до приміщення магазину «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного, 41.
Реалізуючи цей свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів ОСОБА_1 приблизно о 21 годині 13 хвилин перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», під виглядом покупця, скориставшись тим, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, взяв на прилавку в торговому залі пляшку коньяку «Шабо» п'ять зірок вартістю 78 гривень 86 копійок, яка належала ТОВ «Фоззі-Фуд», яку сховав за пояс штанів під футболку та пройшов з нею через касу магазину, не оплативши належним чином указаний товар та направився з викраденим товаром до виходу з магазину і у такий спосіб мав намір таємно викрасти вказану пляшку коньяку, при цьому ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення цього злочину, зокрема, таємне викрадення чужого майна, до кінця, однак довести його до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки на виході з магазину був затриманий охоронцем магазину і не мав реальної можливості розпорядитися викраденим майном.
Цими своїми злочинними діями ОСОБА_1, у разі закінчення злочину до кінця міг завдати ТОВ “Фоззі-Фуд” матеріальний збиток на загальну суму 78 гривень 86 копійок.
Допитаний підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України не визнав повністю та пояснив, що він раніше двічі судимий. Один раз у 1999 році за крадіжку майна, а другий раз у 2000 році за вживання наркотиків. Звільнився він із місць позбавлення волі у 2003 році і більше злочинів не вчиняв, а тому ці судимості погашені у встановленому законом порядку. Останнім часом він працює водієм без офіційного працевлаштування.
23 липня 2009 року приблизно о 21 годині він прогулюючись по вулиці зустрів свого знайомого ОСОБА_3, з яким раніше працював у таксі «Шансон». Під час цієї зустрічі вони почали спілкуватися між собою і ОСОБА_3 запропонував вжити пиво, на що він погодився, і вони зайшли у найближчий магазин, а саме у «Сільпо». Грошей при ньому не було, а тому ОСОБА_3 пообіцяв пригостити його пивом. Пройшовши по залу магазину ОСОБА_3 пішов за пивом, а він вийшов із торгового залу магазину та пройшовши каси чекав на нього біля них. У цей час йому зателефонували на мобільний телефон і щоб було зручніше продовжувати розмову він почав виходити із магазину, однак на виході до нього підійшов охоронець та запропонував пройти разом із ним, на що він погодився і вони пішли у підсобне приміщення. Підходячи до підсобного приміщення до них підійшло ще два охоронці і вони вчотирьох пішли до підсобного приміщення. Зайшовши в підсобне приміщення охоронці відразу почали вимагати в нього гроші, при цьому один із них дістав пляшку коньяку і вони йому повідомили, що нібито він (ОСОБА_1) намагався викрасти її. При цьому охоронці запропонували йому альтернативу, а саме сплатити 300 гривень і пообіцяли його відпусти у цьому разі. На цю пропозицію він відмовив пояснюючи, що до крадіжки коньяку не причетний і не намагався викрасти її і що вони його з кимось спутали, при цьому відмовився сплатити 300 гривень. Після цього охоронці ще 10 хвилин вмовляли його погодитись на їх умови, однак він їм відмовив і після цього вони викликали працівників міліції, які приїхавши на виклик затримали його та відвезли до Подільського РУГУ МВС України в м. Києві і в подальшому відносно нього було порушено кримінальну справу. Вважає, що охоронці його сплутали з кимось, хто дійсно вчинив крадіжку при цьому до цього ж обмовляють його, у звязку із тим, що він відмовив їм сплатити 300 гривень. Будь-яких неприязних стосунків у нього з охоронцями не було.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання свідків, які вказані у списку, який є додатком до обвинувального висновку, дослідивши інші докази у справі, вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, доведена повністю і підтверджується наступними доказами.
Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що до затримання він ОСОБА_1 не знав, підстав обмовляти останнього у нього не має. В 2009 році він перебував на добовому чергуванні в магазині «Сільпо», розташованому на вулиці Сагайдачного, 41, де він працює охоронцем приблизно 2 роки. В той момент, коли він стояв біля рамки антикрадіжкового захисту, яка розташована біля входу в магазин він почув сигнал, який пролунав від цієї рамки. Подивившись у бік рамки він побачив невідомого йому раніше хлопця, як у подальшому з'ясувалося це був ОСОБА_1, який пройшов повз цю рамку у зв'язку із чим і спрацювала сигналізація безпеки. Окрім ОСОБА_1 в цей момент повз цю рамку більше ніхто не проходив. Після цього він наздогнав ОСОБА_1 та попросив його повернутися до залу магазину, при цьому свідок відзначив, що підсудний у цей час з кимось розмовляв по мобільному телефону. Побачивши, що ОСОБА_1 відмовляється до нього підійти, ще один їх охоронець, зокрема, ОСОБА_7 підійшов до нього і вони вже вдвох запропонували ОСОБА_1 підійти до них. Не припиняючи спілкуватися по мобільному телефону, ОСОБА_1 повернувся до залу магазину, при цьому знову спрацювала сигналізація, через яку він пройшов вдруге. У подальшому він одразу прослідував за ОСОБА_1 і одночасно викликав старшого групи ОСОБА_6, при цьому спостерігав, щоб ОСОБА_1 не скинув викрадений товар. ОСОБА_1 впевнено крокував до відділу горілчано - коньячних виробів і як раз там до них підійшов ОСОБА_6 та старший охорони ОСОБА_5. Своїм керівникам, які підійшли до них він повідомив, що при проходженні ОСОБА_1 спрацювала рамка, на його (ОСОБА_4). вимоги за допомогою ручного директора перевірити, де знаходиться викрадений товар, ОСОБА_1 відмовився це зробити. Про це все він проінформував керівництво і передавши їм ОСОБА_1 сам пішов до каси продовжувати спостерігати за обстановкою. У подальшому від старшого зміни він дізнався, що ОСОБА_1 намагався викрасти коньяк «Шабо» у зв'язку із цим і спрацювала сигналізація і його забрала міліція. Йому не відомо будь-яких обставин вимагання у ОСОБА_1 грошей охоронцями. Також свідок повідомив, що в той час, коли затримали ОСОБА_1 і після цього він не бачив у їх магазині дуже схожих на останнього людей.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у 2009 році він працював охоронцем на фірмі «Витязь». Ця фірма надавала охоронні послуги магазину «Сільпо». Окрім представників їх фірми у вказаному магазині були також власні охоронці. У день затримання ОСОБА_1 він працював у магазині «Сільпо». Знаходячись біля каси неподалік від антикрадіжкової рамки він побачив хлопця, який розмовляв по мобільному телефону. Він звернув увагу, що той хлопець на касі нічого не придбав, а розмовляючи по телефону пішов на вихід. Коли він проходив повз антикрадіжкову рамку та спрацювала, на що той хлопець жодної уваги не звернув. Після цього він із представником охорони магазину «Сільпо» пішли за вказаним хлопцем для того, щоб з'ясувати чому сигналізація спрацювала на нього. На їх прохання повернутися хлопець не реагував, мотивуючи це тим, щоб вони не заважали йому спілкуватися по телефону. Однак після їх наполягань хлопець все ж таки повернувся до магазину і коли повертався пройшов повз рамку, яка знову спрацювала на нього. У хлопця із під одягу начебто щось випирало. У подальшому він залишився біля каси, а охоронець магазину «Сільпо» пішов разом із затриманим хлопцем. Через деякий час його запросили до підсобки, де він керівництву надав пояснення з приводу затримання хлопця і там з'ясувалося, що цей хлопець намагався викрасти пляшку коньяку. У його присутності у вказаного хлопця ніхто з керівництва, які знаходились у підсобці грошей не вимагав.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що з підсудним жодних стосунків до цього випадку не мав, підстав обмовляти того не має. В кінці 2009 року він заступив на зміну в якості начальника охорони магазину «Сільпо», який розташований за адресою вулиця Сагайдачного, 41 у м. Києві. Увечері він вже переодягнувся в цивільний одяг та мав намір йти з робочого місця, оскільки майже закінчився робочий час, однак в цей момент він почув в ефірі радіостанції, що в магазині відбулися якісь непорозуміння, зокрема, когось затримали. Він вирішив не втручатися, міркуючи, що охорона сама розбереться. Через незначний проміжок часу після цього по радіостанції його викликав ОСОБА_5, щоб він підійшов до стелажа горілчано-коньячних виробів, повідомивши при цьому, що затримана особа відмовляється пройти до кабінету. Підійшовши одразу до цього стелажа, він виявив ОСОБА_5 та ОСОБА_1, якого до цього не знав. ОСОБА_5 повідомив, що при виході ОСОБА_1 із торгового залу спрацювала антикрадіжкова рамка, потім затриманий зайшов в зал, а в подальшому відмовився пройти в кабінет. Далі він запропонував ОСОБА_1 зайти в кабінет для з'ясування причин чому спрацювала антикрадіжкова система. Проходячи повз стелаж із водою та пивом ОСОБА_1 різко зупинився, підняв свою футболку та із-за поясу витягнув пляшку коньяку «Шабо» та поставив її на стелаж, повідомляючи що це не його. Після цього він погодився пройти до кабінету. Там він повідомив ОСОБА_1, що якщо той заплатить за коньяк його вартість то зможе його забрати і він (ОСОБА_6) не буде повідомляти міліцію, на, що він відповів, що грошей у нього немає і сказав, щоб викликали міліцію. У подальшому ОСОБА_1 пішов до службового приміщення. Він із ОСОБА_5 забрали коньяк та пройшли із ОСОБА_1. Після цього приїхала міліція і слідчо-оперативна група і забрала ОСОБА_1. Будь-яких грошей у ОСОБА_1, у тому числі й 300 гривень, про що безпідставно стверджував у суді ОСОБА_1, він не вимагав, пропонував лише сплатити йому за викрадений товар його вартість, забрати його і йти геть, без будь-яких правових наслідків. У подальшому він переглядав відео із камер спостереження, встановлених в магазині, і там чітко видно, що ОСОБА_1 викрадає коньяк і виходить з ним. При перегляді відео схожих на ОСОБА_1 людей він не бачив.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що особа ОСОБА_1 йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, підстав обмовляти його немає. З 2005 року по теперішніх час він працює на посаді старшого по зміні охоронців магазину “Сільпо”, що розташований за адресою: м.Київ, вул. Сагайдачного, 41.
У 2009 році, більш точної дати він не пригадав, у вечірній час перебуваючи на роботі біля службового входу йому повідомили що затримали молодого чоловіка під час вчинення крадіжки. Після цього він зайшов у торговий зал магазину і побачив там ОСОБА_1, якого до цього не знав. Охоронці підозрювали останнього у вчиненні крадіжки коньяку. Оскільки ОСОБА_1 заперечував факт учинення ним крадіжки вони попросили пройти його у підсобне приміщення. Після цього ОСОБА_1 дістав із-за поясу пляшку коньяку та поставив його на стелаж і повідомив, що нічого не брав. Далі вони викликали міліцію. При перегляді відеозапису з камер спостереження вони пересвідчились, що крадіжку вчинив саме ОСОБА_1 і при виході ним з несплаченим коньяком спрацювала сигналізація і його одразу затримали охоронці. У підсобці від ОСОБА_1 гроші ніхто не вимагав, у тому числі й 300 гривень, лише просили сплатити вартість коньяку, яка складала приблизно 71 гривню.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що підсудного він знає у зв'язку із виконанням службових обов'язків. У 2009 році він працював на добовому чергуванні у ВДСО Подільського району. У вечері під час цього добового чергування до їх патруля, в складі якого він знаходився, надійшов сигнал кнопки тривожної сигналізації з магазину «Сільпо» розташованого на вул. Сагайдачного, 41 в м. Києві. Їх патруль одразу поїхав за цим викликом. Приїхавши в магазин «Сільпо» до них звернувся старший охоронець і повідомив, що ними було затримано громадянина, який намагався винести, а можливо й виніс, пляшку коньяку «Шабо» і там він побачив затриманого, як у подальшому було встановлено ОСОБА_1 Оскільки документування таких фактів не входить до їх компетенції вони викликали слідчо-оперативну групу Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, а затриманого ОСОБА_1 доставили до Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з 2005 року по теперішній час він працює оперуповноваженим відділу карного розшуку Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві. Підсудного ОСОБА_1 він знає у зв'язку із виконанням службових обов'язків, а саме затриманням останнього за підозрою у вчиненні крадіжки майна, яке мало місце за наступних обставин.
У період коли він (ОСОБА_9) перебував на чергуванні в Подільському райвідділі працівниками чи то слідчо-оперативної групи чи то патрульної служби був доставлений ОСОБА_1 і було повідомлено, що останній намагався вчинити крадіжку коньяку із супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою м. Київ, вул. Сагайдачного, 41. Після цього з метою документування цього злочину він у складі слідчо-оперативної групи поїхав до вказаного супермаркету, де вилучили пляшку коньяку, яку намагався викрасти ОСОБА_1 Далі цю пляшку коньяку оглянули, переглянули відеозапис камер спостереження, встановлених у магазині, та пересвідчилися у тому, що дійсно цей злочин учинив ОСОБА_1, зокрема, впізнали його по одягу, в якому той був одягнутий. Після того як оглянули пляшку коньяку, її повернули працівникам супермаркету. Охоронці повідомляли їм обставини цієї крадіжки, а саме що ОСОБА_1 зайшов до супермаркету, ходив по ньому, а потім взяв зі стелажу пляшку коньяку, засунув її за пояс і намагався вийти з нею, не сплативши за неї, однак був затриманий охоронцями.
Окрім вищезазначених показань свідків вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, підтверджується також наступними, дослідженими судом доказами.
Зокрема, протоколом огляду та вилучення від 24.07.2009 року, відповідно до якого в приміщенні магазину “Сільпо” розташованого за адресою м. Київ, вул. Сагайдачного, 41, у охоронця магазину ОСОБА_5 було вилучено пляшку коньяку “Шабо” п'ять зірок об'ємом 0,5 л., яку намагався 23.07.2009 року таємно викрасти ОСОБА_1
Протоколом огляду та вилучення від 24.07.2009 року та фототаблицею до нього, згідно якого у ОСОБА_6 було вилучено диск із записами камер відео спостереження магазину «Сільпо» за 23.07.2009 року та оглянуто цей диск. На фототаблиці до вказаного протоколу зображено фото в хронологічно послідовному порядку, як ОСОБА_1 із стелажу горілчаних виробів таємно викрадає пляшку коньяку, ховає її собі за пояс штанів під футболку та розмовляючи по телефону намагається із викраденою пляшкою вийти з приміщення магазину.
Протоколом огляду від 14.12.2009 року, згідно якого було оглянуто та переглянуто диск із записами камер відео спостереження магазину «Сільпо», який вилучили у ОСОБА_6 на якому зафіксовано факт учинення 23.07.2009 року закінченого замаху на крадіжку ОСОБА_1
Актом №27 від 23.07.2009 року, товарним чеком від 23.07.2009 року та підсумковою відомістю переобліку, згідно яких вартість коньяку “Шабо” п'ять зірок об'ємом 0,5 л., яку намагався 23.07.2009 року таємно викрасти ОСОБА_1 на момент учинення цього злочину складала 78 гривень 86 копійок.
Довідкою від 14.12.2009 року, згідно якої 23.07.2009 року через касовий апарат магазину «Сільпо», що по вулиці Сагайдачного, 41 у м.Києві у період часу із 21.00 год. до 21.25 год. товар, зокрема, пляшка коньяку “Шабо” п'ять зірок об'ємом 0,5 л. не оплачувався, що є підтвердженням того, що її, не оплативши належним чином, намагався 23.07.2009 року таємно викрасти ОСОБА_1
Речовим доказом, зокрема, диском із записами камер відео спостереження магазину «Сільпо» за 23.07.2009 року, на якому зафіксовано факт учинення 23.07.2009 року закінченого замаху на крадіжку ОСОБА_1
Суд критично відноситься до показань підсудного, які він надавав на досудовому слідстві та у суді та у яких повідомляв, що не вчиняв інкримінованого йому закінченого замаху на крадіжку майна, оскільки ці його показання повністю спростовані свідками по справі, які безпосередньо допитані судом, а також іншими доказами, у тому числі і речовим доказом, зокрема, диском із камер відео спостереження, при перегляді якого вбачається, що саме ОСОБА_1, а не інша схожа особа, як окрім іншого також повідомляв суду ОСОБА_1, 23.07.2009 року намагався викрасти пляшку коньяку, однак був затриманий охоронцями. Суд вважає, що у такий спосіб, надавши органу слідства та суду ці показання, підсудний мав намір уникнути кримінальної відповідальності.
Не знайшли в ході судового розгляду підтвердження також і доводи ОСОБА_1, що після його затримання 23.07.2009 року охоронці магазину вимагали з нього 300 гривень і коли він відмовився їх сплатити, то помстилися йому викликавши працівників міліції та обмовивши його в тому, що нібито він викрав пляшку коньяку. У такий спосіб на думку суду підсудний намагався уникнути кримінальної відповідальності.
Оцінивши всі докази по справі суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при якому особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причини, які не залежали від її волі, ОСОБА_1 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий відповідно до вимог ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарань, на думку суду, не виправлять підсудного та не попередять вчинення ним нових злочинів. Однак, з урахуванням тяжкості злочину, обставин справи, вартості майна, яке намагався викрасти ОСОБА_1, особи винного, який раніше не судимий відповідно до ст.89 КК України, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік.
Згідно п. п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ: компакт диск із камер відеоспостереження магазину «Сільпо» за 23.07.2009 року зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Отвіновський П. Л.