Справа № 2-826/11
21.02.2011 року Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Трегубенко Л. О.
при секретарі Лемішко А. С.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення грошових коштів за депозитним вкладом у загальній сумі 117400 грн. та процентам до дня, який передує поверненню невиплачених сум, і моральної шкоди - 350000 грн.,
Позивач ОСОБА_1 пред”явив до суду позов до ПАТ «Родовід Банк» про стягнення грошових коштів за депозитними вкладами у загальній сумі 117400 грн. та процентам до дня, який передує поверненню невиплачених сум, і моральної шкоди - 350000 грн..
Зазначив, що 03.02.2010 р. уклав з АТ «Родовід Банк» в особі Львівського відділення депозитні договори №ДРД.452.ОЩЛ03-591/02-2010 та № ДРГ.452.ОЩ03-592/02-2010 про строковий банківський вклад «Ощадний», відповідно до яких вніс на депозитні рахунки банку №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 власні грошові кошти по 58700 грн. відповідно в загальній сумі 117400 грн. під 21,5 % річних на строк 3 місяці до 03.05.2010 р..
11.05.2010 р. звернувся до відповідача з письмовою заявою з приводу повернення коштів у зв'язку із закінченням терміну дії договору, які залишені без задоволення.
Відповідач, незважаючи на те, що строк дії депозитних договорів давно закінчився, до теперішнього часу його грошові кошти та нараховані відсотки за вкладами не повернув.
Невиконанням зобов'язань за договорами відповідач завдав йому й моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, що стали наслідком різного роду захворювань, які виникли після даного інциденту. Він - учасник бойових дій в Афганістані, інвалід війни III групи, має на утриманні неповнолітню дитину, і грошові кошти, не повернуті відповідачем, вкрай необхідна для потреб сім'ї та його лікування, розмір моральної шкоди оцінює в 350000 грн..
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за депозитними договорами по вкладам у загальній сумі 117400 грн.та процентам до дня, який передує поверненню невиплачених сум, і моральну шкоду - 350000 грн..
Відповідач - ПАТ «Родовід Банк» із позовом ознайомлений, не згоден, у письмових запереченнях навів наступні обставини.
Зазначив, що договорами про строковий банківський вклад, що були укладені з позивачем, не передбачено стягнення збитків як санкції за невиконання зобов”язань, в заяві не надано обґрунтувань та доказів наявності підстав для їх стягнення.
Чинне аконодавством, що регулює питання банківського вкладу (ст.ст. 1058-1063 ЦК України), не передбачають стягнення жодних збитків.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу та оплати за проїзд, то відповідно до ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Тобто, винагорода, одержувана адвокатом або фахівцем в галузі права за надання правової допомоги, повинна бути законною за формою й порядком внесення та розумно обґрунтованою за розміром. Фактори, які повинні враховуватися при визначенні обґрунтованого розміру винагороди, містять у собі обсяг часу й роботи, необхідні для належного виконання доручення; ступінь складності й новизни правових питань, що стосується доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення буде перешкоджати прийняттю інших доручень або істотно ускладнить їхнє виконання у звичайному тимчасовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта щодо строків виконання доручення; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значимі професійні здатності.
До позовної заяви позивач не надав підтверджуючих документів розміру витрат на правову допомогу та відповідних розрахунків та інших витрат (проїзд) тощо.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі із тих же підстав, просить задовольнити.
Представник позивача - ПАТ “Родовід банк” у судове засідання теж повторно не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних даних та доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підтверджений і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Суд установив, що 03.02.2010 р. позивач уклав з відповідачем - АТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ “Родовід банк”, в особі Львівського відділення, - два депозитні договори про строковий банківський вклад «Ощадний»: №ДРД.452.ОЩЛ03-591/02-2010 та № ДРГ.452.ОЩ03-592/02-2010, за якими передав на депозит банку власні грошові кошти по 58700 грн. на кожний рахунок, а всього в загальній сумі 117400 грн. під 21,5 % річних на строк три місяці до 03.05.2010 р. (а.с. 3-6).
Відповідно до п. п. 2.2, 2.4 депозитних договорів, за повний строк зберігання суми вкладу, які вказані в їхньому п.1.1., банк нараховує та виплачує вкладнику 21,5% процентів річних від суми вкладу, і виплачує вкладнику окремо від вкладу в день його повернення.
11.05.2010 р., по закінченню терміну дії договорів, позивач подав відповідачу письмову заяву щодо повернення грошових коштів за депозитними договорами ( в т. ч. нарахованих процентів), яка залишена без задоволення до теперішнього часу.
Заборгованість відповідача за депозитним договором №ДРД.452.ОЩЛ03-591/02-2010 від 03.02.2010 р. складає: сума вкладу - 58700 грн. + 21.5% річних від суми вкладу ( 58700:100*21,5:365*88) - 3042 грн. 75 коп., а всього 61745 грн. 75 коп., а за депозитним договором №ДРГ.452.ОЩ03-592/02-2010 від 03.02.2010 р. складає: сума вкладу - 58700 грн. + 21.5% річних від суми вкладу ( 58700:100*21,5:365*88) - 3042 грн. 75 коп., а всього 61745 грн. 75 коп., а в загальній сумі
Щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 350000 грн., то чинним законодавством не передбачена можливість такого відшкодування при договірних правовідносинах, нарахування процентів до дня повернення вкладу не обумовлено укладеними між сторонами депозитними договорами, витрат на правову допомогу, проїзд тощо, - не підтверджена їх наявність та розмір документально.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги доведені і підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача - ПАТ “Родовід банк” на користь позивача заборгованості за депозитними договорами №№ ДРД.452.ОЩЛ03-591/02-2010, ДРГ.452.ОЩ03-592/02-2010 від 03.02.2010 р. по сумі вкладу - 58700 грн. та нарахованим відсоткам - 3042 грн. 75 коп. за кожним, а всього в загальній сумі 123485 грн. 50 коп, і понесені та документально підтверджені витрати по оплаті коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн..
Суд присуджує з відповідача - ПАТ “Родовід банк” у дохід держави судовий збір у сумі 1234 грн. 86 коп..
На підставі наведеного, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 1058, 1060 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за депозитними договорами №№ ДРД.452.ОЩЛ03-591/02-2010, ДРГ.452.ОЩ03-592/02-2010 від 03.02.2010 р. по сумі вкладу - 58700 грн. та нарахованим відсоткам - 3042 грн. 75 коп. за кожним, і витрати по оплаті коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., а всього 123 605 грн. 50 коп. (сто двадцять три тисячі шістсот п”ять грн. коп. 50), в задоволенні решти позовних вимог, в т. ч. моральної шкоди у сумі 350000 грн., - відмовити.
Стягнути із ПАТ “Родовід Банк” у дохід держави судовий збір у сумі 1234 грн. 86 коп. (одну тисячу двісті тридцять чотири грн. коп. 86).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Трегубенко Л. О.