Справа № 2-467/11
Категорія 33
06 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Бусик О. Л. ,
при секретарі - Борисенко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Фінансова група «Страхові традиції», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 вересня 2008 року на автодорозі Київ -Знам'янка сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, що підтверджується постановою Обухівського районного суду від 06 жовтня 2009 року.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, при цьому вартість ремонту автомобіля відповідно до калькуляції від 11 листопада 2008 року становить 80 187 грн. 46 коп., які позивачка просила стягнути з відповідача.
Крім того, просила стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.
Під час судового розгляду позивачки уточнила свої позовні вимоги в частині стягнення завданої матеріальної шкоди, просила суд стягнути з відповідача 53 940 грн. 67 коп. та витрати пов'язані з прибуттям до суду.
Оскільки, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_2. застрахована Фінансова група «Страхові традиції», судом до участі у справі було притягнуто в якості третьої особи Фінансова група «Страхові традиції».
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила уточнені вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказавши на їх безпідставність, просив у задоволенні позову відмовити, однак не заперечував проти стягнення витрат пов'язаних з прибуттям позивачки до суду.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 26 вересня 2008 року на автодорозі Київ - Знам'янка сталася дорожньо - транспортна пригода, за участю автомобіля марки «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Відповідно до постанови Обухівського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Частиною 4 ст. 61 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_2. застрахована Фінансова група «Страхові традиції», однак позивачка відмовилася від притягнення Фінансова група «Страхові традиції» до участі у справі в якості співвідповідача.
Частина 1 ст. 33 ЦПК України встановлює, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Аналізуючи зазначену норму закону, слід зазначити, що суд не має права на власний розсуд притягувати до участі у справі належного відповідача, або співвідповідача.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно п.2 Постанови № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до правила ст. 22 ЦК України, відшкодування збитків є одним зі способів відшкодування майнової шкоди, а п.1 ч.2 цієї статті ЦК України відносить до збитків в тому числі витрати, які особа зазнала у зв'язку з пошкодженням речі.
Відповідно до звіту №922 від 25 листопада 2008 року, що міститься в матеріалах справи, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Wolksvagen Golf, державний номер НОМЕР_1 складає 33 450 грн.
При цьому слід зазначити, що відповідач та його представник в судовому засіданні не погоджувалися з розміром матеріальної шкоди, визначеної даним звітом, вказували на те, що звіт не є належним доказом, який підтверджує розмір завданої матеріальної шкоди. Однак клопотань про призначення судової експертизи щодо визначення розміру матеріального збитку відповідачем та його представником не заявлялося. Інші докази, які б підтверджували розмір матеріальної шкоди сторонами не надано.
Доводи позивачки про стягнення з відповідача 53 940 грн. 67 коп. на відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на те, що на час скоєння ДТП матеріальний збиток в розмірі 33 450 грн. становив 6 784, 99 доларів США, а станом на 7.02.2011 р. відповідно до офіційоного курсу НБУ 6 784, 99 доларів США - становить 53 940 грн. 67 коп., не можуть бути взяті судом до уваги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні.
Тобто, різниця курсу валюти (долара) на час дорожньо-транспортної пригоди та станом на 7.02.2011 р. не є індексом інфляції в розумінні вимог закону.
Також в судовому засіданні встановлено, що позивачка продала залишки автомобіля у грудні 2009 року за 200 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на час продажу автомобіля становило 1 594 грн.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що із ОСОБА_2. підлягає стягненню 31 856 грн. 00 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Також підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про відшкодування завданої з боку ОСОБА_2. моральної шкоди з наступних підстав.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідак порушення її прав.
З урахуванням встановлених судом порушень законних прав позивачки з вини відповідача, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача грошова сума в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку суд визначає в розмірі 1 000 грн.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до пп. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, витратами, пов'язаними з розглядом судової справи, є: витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.
Згідно зі статтею 85 ЦПК України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов'язані з прибуттям до суду в розмірі 365 грн. 09 коп., докази яких містяться в матеріалах справи.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 979, 988, 989 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Фінансова група «Страхові традиції», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 31 856 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати пов'язані з прибуттям до суду в розмірі 365 грн. 09 коп., витрати з оплати судового збору в розмірі 327 грн. 08 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О. Л. Бусик