Справа № 2-96/1-11
іменем України
"24" березня 2011 р.
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Чех Н.А.
при секретарі -Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк»до ОСОБА_1, третя особа: ВАТ «Незалежна страхова компанія»про відшкодування заборгованості за кредитний договором,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого вони є, та відповідачем 30.08.2005 року було укладено кредитний договір № 388-197/05Р, відповідно до якого відповідачу було надано кредит на оплату вартості автомобіля у сумі 12 300 доларів США, зі сплатою 12 процентів річних, строком до 30.08.2010 року. Відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі. За договором застави № 388-197/05Р від 30.08.2010 року, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідач передав у заставу належне йому на праві власності майно, а саме автомобіль марки «Daewoo», модель Lanos, рік випуску -2005, колір -зелений, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип -легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов кредитного договору, викладених в п. 4.4, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитним договором шляхом внесення коштів на рахунок рівними частинами в сумі 205 доларів США щомісяця до десятого числа наступного місяця. Відсотки за користування коштами підлягають сплаті відповідачем щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до десятого числа, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент закінчення дії договору, зазначеного у п. 1.2 даного договору. Згідно з п. 1.3 кредитного договору, у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань за договором відносно строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі, розмір процентної ставки збільшується на 1% річних, починаючи з розмірі, в встановленого в п. 1.2 кредитного договору. Відповідно до п. 10.1 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом відповідач сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за період прострочення. Відповідно до уточнень до позовної заяви від 19.10.2010 року заборгованість відповідача станом на 05.02.2010 року, в перерахунку на національну валюту України -гривню, становить 129 251,38 грн., в тому числі: 82 012,30 грн. -непогашений кредит; 39 973,99 грн. -пеня на суму непогашеного кредиту; 4 904,74 грн. -несплачені відсотки за користування кредитом; 2 360,35 грн. -пеня на суму несплачених відсотків. З метою виконання положень договору, на адресу відповідача банком неодноразово надсилалися повідомлення про збільшення відсоткової ставки та необхідність погашення заборгованості за кредитною угодою та нарахованим процентам. Відповідач уникає зустрічей з представниками банку, і не здійснює ніяких дій для погашення боргу. В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини викладені в позовній заяві та уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що погашення кредиту та сплата відсотків повинна була здійснюватись кожного місяця, але прострочення сплати коштів почалося з 2006 року. Станом на 2010 рік борг по кредиту (без дострокового погашення) становив 10 250 доларів США.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтував тим, що автомобіль, на який бралися кредитні кошти, 17.05.2006 року було викрадено. Після цього був останній платіж по договору. Відповідач про факт крадіжки автомобіля повідомив банк та органи міліції. В 2006 році він звертався до страхової компанії з приводу крадіжки даного автомобіля. По факту крадіжки була порушена кримінальна справа, але в 2006 році вона була закрита, про що відповідач дізнався в 2010 році. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що стороною позивача не надано усіх матеріалів по позову, що є страхова компанія. Зазначив, що доказів про належне повідомлення страхової компанії про крадіжку автомобіля не мають.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, не заперечував проти їх задоволення. Пояснив, що в період дії договору страхування автомобіля відповідача ніяких звернень з приводу викрадення його автомобіля не було. Не було ні заяви, ні доказів, хоча повідомлення має бути подано не пізніше 48 годин. Жодних претензій зі сторони відповідача на їх адресу не надходило. Крім того, викрадення автомобіля, по договору з відповідачем, не відноситься до страхового випадку.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В суді встановлено, що 30.05.2005 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір № 388-197/05Р. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в іноземній валюті на суму 12 300 доларів США для оплати вартості автомобіля, що купувався за договором № 25/08. Строк дії кредитного договору з 30.08.2005 року по 30.08.2010 року, з виплатою 12 відсотків річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов'язання відповідача, між ним та позивачем 30.08.2005 року було укладено договір застави транспортного засобу № 388-197/05Р, а саме, на автомобіль марки «Daewoo», модель Lanos, рік випуску -2005, колір -зелений, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип -легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 1.3 у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі), розмір процентної ставки збільшується на 1 (один) відсоток річних, починаючи з розмірі, в встановленого в п. 1.2 кредитного договору. Відповідно до п. 10.1 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом відповідач сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за період прострочення. Встановлено, що свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати процентів та повернення кредиту не виконав. Стороною відповідача не заперечувався той факт, що відповідач не сплачував кошти на погашення боргу та відсотків з 2006 року. Заборгованість відповідача станом на 05.02.2010 року, в перерахунку на національну валюту України -гривню, становить 129 251,38 грн., в тому числі: 82 012,30 грн. -непогашений кредит; 39 973,99 грн. -пеня на суму непогашеного кредиту; 4 904,74 грн. -несплачені відсотки за користування кредитом; 2 360,35 грн. -пеня на суму несплачених відсотків.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Посилання представника відповідача на договір добровільного страхування транспортного засобу № 494512-1 від 30.08.2005 року, укладеного між відповідачем та ВАТ Страхова компанія «Правекс-страхування», як на підставу не повернення відповідачем кредитних коштів та не сплату відсотків за користування кредитними коштами, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки дані правовідносини склалися між страхувальником та страховиком. Викрадення автомобіля, на придбання якого відповідач отримав у кредит кошти, не є підставою для припинення зобов'язання відповідача. Крім того, згідно договору страхування, підписаного відповідачем, викрадення транспортного засобу не є страховим випадком, оскільки в графі «застраховані ризики КАСКО»напроти страхового ризику -викрадення (4.1.4) стоїть відмітка - «ні». Враховується і те, що стороною відповідача не надано жодного доказу того, що він взагалі звертався до страхової компанії з цього приводу, починаючи з 2006 року і по цей час.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 292,51 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення у розмірі 120 грн., а всього 1 412,51 грн., і дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк»заборгованість за кредитним договором 129 251 грн. 38 коп. та судові витрати -1 412 грн. 51 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: