Справа № 2-283/2011
іменем України
"09" лютого 2011 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Жир С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,-
Позивач - Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду з позовом про розірвання кредитного договору №014/1179/74/098 від 05 липня 2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, а також про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 149660 гривень 46 копійок. Поряд з цим позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1496 гривень 60 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень 00 копійок, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та пені, що є предметом позовних вимог.
Представник позивача Головатий С.М. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги позивача з підстав, викладених у позовній заяві Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, при цьому пояснив, що сторони, досягнувши згоди щодо умов кредитного договору, підписали його, після чого позивач - Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” виконав повністю договірні зобов'язання зі свого боку, а тому невиконання відповідачем умов кредитного договору в частині, що стосується своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та пені надає позивачу право розірвати кредитний договір №014/1179/74/098 від 05 липня 2005 року та стягнути прострочену заборгованість за кредитним договором.
Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково, при цьому підтвердила, що дійсно 05 липня 2005 року укладала з позивачем кредитний договір №014/1179/74/098 та договір іпотеки майнових прав до кредитного договору, з умовами кредитування, терміном погашення та сплатою відсотків ознайомлювалась та зобов'язалась їх виконувати. Предметом іпотеки являлись майнові права на квартиру за Генеральним договором про пайову участь у будівництві укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», ТОВ «Марс-1»та відповідачем. Поряд з цим відповідач зазначила, що ТОВ «Марс-1»входило в групу «Будівельно-фінансової групи «Еліта Центр», яке припинило будівництво житлового будинку та не виконало взяті на себе зобов'язання по будівництву житлового будинку, у зв'язку з чим на даний час порушено кримінальну справу, по якій її визнано потерпілою та цивільним позивачем на суму завданої матеріальної шкоди, яка складає 201 337 гривень 50 копійок. Дані події, стали вагомою причиною порушень нею умов кредитного договору перед банком, при цьому відповідач не заперечувала, що вона являється боржником перед банком, послалась на відсутність на даний час реальної можливості погасити всю суму заборгованості перед банком.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Так, із матеріалів цивільної справи вбачається, що протоколом Загальних зборів акціонерів №3б-36 від 21 квітня 2006 року було прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є його правонаступником за всіма правами та обов'язками. (а.с. 17-19)
Згідно з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17 вересня 2008 року позивач змінив назву з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль», який є його правонаступником усіх прав та обов'язків (протокол Загальних зборів акціонерів № 3б-45 від 14 жовтня 2009 р.).
Відповідно до вимог ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
05 липня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/1179/74/098, відповідно до умов п.п.1.1.-1.4. якого, позивач надав відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 17 600,00 доларів США строком на 60 місяців з 05 липня 2005 року по 05 липня 2010 року, щомісячною сплатою кредиту в розмірі 1/60 від суми отриманого кредиту та процентною ставкою за користування кредитом 13 % річних (а.с.14-15).
Згідно з положеннями п.9.1. кредитного договору, за прострочення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Отримання відповідачем - ОСОБА_1 кредитних коштів за договором №014/1179/74/098 від 05 липня 2005 року підтверджується квитанцією від 05 липня 2005 року (а.с.13).
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст.ст.1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до положень ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором на відміну від відповідача, яка перестала сплачувати позивачу основну суму кредиту, а також проценти за користування таким кредитом, чим порушили умови кредитного договору, а також вимоги ст.526, ч.1 ст.530, ст.629 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з тим, що відповідачем - ОСОБА_1 порушувались умови кредитного договору, їй було надіслано вимогу №92/09/309 від 22 лютого 2010 року про необхідність сплати існуючої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, в тому числі одночасно попереджено відповідача про можливість дострокового стягнення всієї суми заборгованості за кредитом, відсотків та пені, однак вказана вимога залишилась не виконаною відповідачем (а.с.15).
Порушення відповідачем умов договору є порушенням принципів безумовності та обов'язковості виконання договору, встановлених положеннями ст.629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, із матеріалів цивільної справи вбачається, що сума заборгованості відповідача станом на 02 квітня 2010 року за кредитним договором №014/1179/74/098 від 05 липня 2005 року становить 18 884,60 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 149 660 гривень 46 копійок, з яких:
- 15 325,08 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ -121 451 гривень 26 копійок -сума непогашеного кредиту,
- 61,38 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ -486 гривень 44 копійки -заборгованість за відсотками,
- 3 483,16 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ -27 604 гривень 02 копійки -пеня за порушення строків погашення кредиту,
- 14,98 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ -118 гривень 73 копійки -пеня за прострочення сплати відсотків.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково, а саме: підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 сума простроченої заборгованості по кредиту, з урахуванням відсотків та штрафних санкцій, у розмірі -149 660 гривень 46 копійок. Що стосується висловленої вимоги позивача щодо необхідності розірвання кредитного договору №014/1179/74/098 від 05 липня 2005 року, то позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки термін дії вказаного договору закінчився 05 липня 2010 року.
Крім того, відповідно до вимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу України підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 496 гривень 60 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень 00 копійок.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст.526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 58, 88, 208, 212-215,224-226, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором на загальну суму 149 660 гривень 46 копійок, судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 496 гривень 60 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 151 277 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) гривень 06 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.