Справа № 1-453/2011
іменем України
"31" березня 2011 р.Дніпровський районний суд міста Києва в складі :
Головуючого судді Чаус М.О.
при секретарі Папенко Т.В. .
за участю прокурора Постемської Ю.Ф.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижнє Первомайського району Ворошиловградської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, суд -
ОСОБА_1, 13.01.2011 року, близько 22 години 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «GEELY»д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 40-50 км/год. в лівій смузі руху по проїзній частині вул. Р.Окіпної, в м. Києві, з боку вул. М.Раскової в напрямку вул. Русанівська набережна. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу біля будинку № 4 по вул. Р.Окіпної в м. Києві, ОСОБА_1 в порушення вимог п.п.18.1 ПДР України несвоєчасно зменшив швидкість свого автомобіля та не зупинився перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу потерпілому ОСОБА_3 , який перебував на пішохідному переході та переходив проїздну частину вул. Р.Окіпної з права на ліво по відношенню до руху автомобіля «GEELY», чим створив ОСОБА_3 небезпеку. Після чого, ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування та здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_3 передньою правою частиною автомобіля та після чого виїхав на смугу зустрічного руху, де і зупинив свій автомобіль.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лобно-тім»яної ділянки зліва, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я (за критерієм тривалості розладу здоров»я); закритого уламкового перелому обох кісток (великогомілкової та малогомілкової) лівої гомілки в верхній третині діалізів зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров»я).
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, розкаявся в скоєному, просив не допитувати потерпілого, свідка та досліджувати інші зібрані по справі докази та пояснив, що він 13.01.2011 року, близько 22 години 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «GEELY»д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 40-50 км/год. в лівій смузі руху по проїзній частині вул. Р.Окіпної з боку вул. М.Раскової, в напрямку вул. Русанівська набережна в м. Києві. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля будинку № 4 по вул. Р.Окіпної в м. Києві, він несвоєчасно зменшив швидкість свого автомобіля та не зупинився перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу потерпілому ОСОБА_3, чим створив йому небезпеку. Після чого він застосував екстрене гальмування та здійснив наїзд на потерпілого передньою правою частиною автомобіля та після чого виїхав на смугу зустрічного руху де і зупинив свій автомобіль.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним допитувати потерпілого, свідка та досліджувати інші докази по справі.
Даючи юридичну оцінку, зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, і їх слід кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного.
Суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав повністю, збитки потерпілому відшкодував, що є обставинами що пом»якшують відповідальність, його характеристику, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, думку потерпілого, раніше не судимий.
Разом з тим, судом враховано, що підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості, обставини скоєння злочину, злочин скоєно по відношенню до особи похилого віку.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства і міра покарання можу бути пов'язана не з позбавленням волі, а із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, звільнення від призначеного покарання з випробуванням.
До підсудного ОСОБА_1, враховуючи наслідки заподіяні злочином, суд вважає за необхідне застосувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, застосувавши ст. 77 КК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.ст. 75, 77 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Речові докази по справі (а.с.22), а саме: автомобіль «GEELY»д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: