Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
27.03.2008
Справа №2-2/15804-2007
За позовом Дочірнього підприємства «Сентінел» Фірми «Пасат-Онікс» (95034, м.Сімферополь, пр-т Победи, 82)
До відповідача Кримської республіканської рятувальне - водолазної служби (95034, м.Сімферополь, пр-т Победи, 8; м.Сімферополь. п.Аграрний, вул.Научна, 3, кв.16)
Третя особа без самостійних вимог на предмет позову з боку відповідача Фонд майна АР Крим (95000, м.Сімферополь, вул..Севастопольська, 17)
про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
Суддя В. І. Толпиго
Від позивача : Козак-предст, довір пост.
Від відповідача : Лучінкін - предст, довіреності у справі
Від 3 особи : Бізюков представ. дов. у справі.
Суть спору:
Позивач - Дочірнє підприємство «Сентінел» Фірми «Пасат-Онікс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Кримської республіканської рятувальне - водолазної служби про визнання права власності на катер та спонукання до виконання певних дій, а саме представлення реєстраційних документів на катер.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, відповідно до договору купівлі - продажу від 11.4.2005р., на аукціоні був придбаний катер проекту 03713, ЗАВ №466, 1980р.в./ бортовий номер 191 УКЯ-0361-КПМ, який раніше належав відповідачу. На звернення позивача з проханням представити документи на вказаний катер для його реєстрації, відповідач відповів, що вважає угоду не дійсною, право власності на вказаний катер за позивачем не визнає, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
29 листопада 2007 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає у повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд встановив:
8 квітня 2005 року Приватним підприємством магазином комісійної торгівлі «Сімферопольторг» був проведений аукціон, на якому позивач купив майно, а саме катер проекту 03713 ЗАВ №466, 1980р.в., інв.№150372, що підтверджено протоколом №22 від 08.4.20058р, затвердженого начальником Кримської Республіканської рятувальне - водолазної служби.
Вказаним протоколом проведення аукціону зазначено, що проданий катер раніше належав Кримській республіканській рятувальне - водолазній службі
11 квітня 2005 року Приватне підприємство магазин комісійної торгівлі «Сімферопольторг» та Кримська республіканська рятувальне - водолазна служба, у якості продавця, з одного боку та Дочірнє підприємство «Сентінел» Фірми «Пасат-Онікс», у якості покупця, з іншого боку уклали договір купівлі - продажу, відповідно до якого сторони прийшли до згоди про те, що продавець продає, а покупець покупає на аукціоні майно у вигляді катеру проекту 03713 ЗАВ №466, 1980р.в., інв.№150372, вартістю 19 522грн80коп.
Статут (п.п.1.1, 1.2, 3.1, 3.4 (абз.2), 3.5) Кримської республіканської рятувальне - водолазної служби передбачає, що Кримська республіканська рятувальне - водолазна служба створена Рішенням Ради Міністрів Української ССР від 25.7.1988р №199, є бюджетною організацією, заснована на державній власності та підпорядкована відділу Рятувальне - водолазної служби України при товаристві рятування на водах України. Майно Кримської республіканської рятувальне - водолазної служби складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, які належать Кримської республіканської рятувальне - водолазної службі на праві повного господарського відання. З дозволу Фонду Державного майна України та по узгодженню з відділом рятувальне - водолазної служби України, Кримська республіканська рятувальне - водолазна служба має право: продавати, здавати у оренду, списувати з балансу окремі інвентарні об'єкти основних фондів. Відчуження від держави засобів виробництва, які є державною власністю та закріплені за Кримською республіканською рятувальне - водолазною службою, здійснюється відповідно до положення «Про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю», затвердженого Фондом Державного Майна України 07.8.1995р наказом №1020.
Виходячи з вказаних пунктів Статуту, відповідач не є власником спірного майна і володів ним на праві повного господарського відання. Будь - яких документів на підтвердження права власності або права відчуження відповідачем спірного майна сторонами не надано.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 Цивільного кодексу України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 136 Господарського кодексу України передбачає, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Виходячи з того, що відповідач не ж власником майна, не мав згоди власника на відчуження майна і не є належним відповідачем щодо визнання права власності на спірне майно, суд не має підстав для задоволення позовних вимог.
З відома представників сторін та третьої особи в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підготовлений і підписаний 01.4.2008р
Керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України
1. У позові відмовити
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.