01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.06.2007 № 05-5-38/5074
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Гарник Л.Л.
при секретарі: Котелянець О.О.
За участю представників:
від позивача - Ткач О.О. (дов. від 18.01.2007 р., б/н);
від відповідача - Ковальчук О.В. (дов. від 06.05.2006 р. № 063-1091);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Консорціуму "ЄДАПС"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 11.04.2007
у справі № 05-5-38/5074 (Власов Ю.Л.)
за позовом Консорціуму "ЄДАПС"
до Головного управління транспорту, зв"язку та інформатизації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
про відміну торгів
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2007 року у справі №05-5-38/5074 Консорціуму “Єдапс» (далі по тексту - позивач) було повернуто без розгляду позовну заяву до Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, ГУ транспорту, зв'язку та інформатизації) про відміну торгів.
Консорціум “Єдапс», не погоджуючись з прийняттям судом такої ухвали по справі, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд господарського суду м. Києва.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач стверджує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 23.05.2007 року Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Консорціуму “Єдапс» до свого провадження та призначив її розгляд на 11.06.2007 року.
Головне управління транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити ухвалу господарського суду м. Києва від 11.04.2007 року без змін, а скаргу Консорціуму “Єдапс»- без задоволення.
В судове засідання 11.06.2007 року з'явились представники позивача та відповідача. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2007 року позовну заяву Консорціуму “Єдапс» до Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про відміну торгів повернуто без розгляду на підставі пункту 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повертаючи позовні матеріали Консорціуму “Єдапс», господарський суд м. Києва обґрунтував свою ухвалу тим, що платіжний документ, доданий позивачем до позову, про сплату коштів на рахунок ДП “Судовий інформаційний центр» не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.
Як встановлено ст.. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано); відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Як визначено ст.. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 (далі - Порядок), розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ становить 118,00 грн.
Згідно п. 11 Порядку, кошти від оплати витрат спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюються шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше. З метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, скаргою, заявою про відкриття окремого провадження у справі, клопотанням про видачу дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до п. 12 Порядку, документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.
Реквізити для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів (Отримувач: Державне підприємство "Судовий інформаційний центр". Код ЄДРПОУ: 30045370. Розрахунковий рахунок: 26001014180002. Банк: Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" м. Львів. МФО банку: 325707.) були передбачені Наказом Державної судової адміністрації України від 23 лютого 2006 року № 17 “Про визначення Механізму перерахування коштів для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 березня 2006 р. за № 215/12089, який на час звернення 195 центральної бази Держаної спеціальної служби транспорту (в/ч Т 0710) з позовом до суду втратив чинність. Однак, інші реквізити для сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів жодним нормативно-правовим актом не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, Консорціум “Єдапс» надав до позовної заяви, поданої ним до господарського суду міста Києва, оригінал платіжного доручення від 30.03.2007 року № 207 про сплату 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за наведеними вище реквізитами, засвідчене підписом контролера та скріплене печаткою ТОВ “Комерційний Індустріальний банк».
Крім того, судова колегія вважає за необхідне також звернути увагу на наступне.
Згідно ст. 6 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
У оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви без розгляду керується листом Державної судової адміністрації України від 21.03.2007 року № 11-1685/07.
Однак, даний лист не є законодавчим актом, листи носять лише інформаційних та рекомендаційний характер.
Відтак посилання господарського суду м. Києва на зазначений лист Державної судової адміністрації України є неправомірним.
Також місцевий господарський суд керується листом Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва від 17.04.2007 року № 04-08/745.
Як вірно зауважує позивач, оскільки оскаржувана ухвала прийнята 11.04.2007 року, а лист датований 17.04.2007 року, тобто після прийняття спірної ухвали, то посилання суду першої інстанції на зазначений лист також є незаконним.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що питання відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення не врегульовано, про що свідчить лист Державного підприємства “Судовий інформаційний центр» від 03.05.2007 року № 01-355/07.
Отже, висновок суду першої інстанції, викладений в ухвалі від 11.04.2007 року, щодо відсутності доказів сплати Консорціумом “Єдапс» витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку є необґрунтованим та передчасним.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, що є підставою для її скасування.
Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Апеляційну скаргу Консорціуму “Єдапс» на ухвалу господарського судум. Києва від 11.04.2007 року по справі № 05-5-38/5074 задовольнити повністю.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 11.04.2007 року по справі № 05-5-38/5074 скасувати повністю.
Справу № 05-5-38/5074 передати на розгляд до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Гарник Л.Л.
11.06.07 (відправлено)