ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
14.02.2008 р. № 4/212
За позовомУправління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва
До Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам'яті України»
Простягнення 82 723,70 грн. заборгованості.
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Камінська Т.О.
Представники:
Від позивача Танцюра В.А.
Від відповідачане прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.02.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.02.08.
Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва (далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам'яті України»(далі Відповідач) 82723,00 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків за червень 2007 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.07 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/212.
14.02.08 у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог б/н від 14.02.08 підтримав та просить суд його задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач у строк визначений ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»самостійно не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких Відповідачем визначено самостійно відповідно до поданих ним розрахунків.
13.02.08 до суду надійшло клопотання від Відповідача № 32 від 11.02.08 про відкладення розгляду справи до прийняття урядового рішення щодо переходу Відповідача у сферу управління Держкомархіву України і початку фінансування, яке передбачено Державним бюджетом на 2008 рік. Також, Відповідач у вищезазначеному клопотанні повідомив суд про відсутність коштів на рахунку Відповідача.
14.02.08 у судовому засіданні розглянувши клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість вищезазначеного клопотання виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.07 про відкриття провадження у адміністративній справі № 4/212, явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.
Відповідно до частини 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Отже, забезпечення явки представника є процесуальним обов'язком Відповідача.
Також, суд звертає увагу Відповідача на те, що відсутність коштів на рахунках, або не належне фінансування не є поважною причиною для відкладення розгляду справи та неприбуття представника Відповідача у судове засідання.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, Відповідача зареєстровано 09.07.1996 року Радянською районною державною адміністрацією м. Києва, ідентифікаційний код 23706180. Відповідно до даного свідоцтва місце знаходження Відповідача вказано м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51.
Відповідно до повідомлення Пенсійного фонду України Радянського району м. Києва від 01.10.96 року, Відповідача зареєстровано як платника страхових внесків, реєстраційний номер 26.12.01-990.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі -Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, Відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.
Згідно поданих розрахунків сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2006 року по червень 2007 року та з вересня 2007 по грудень 2007 року, Відповідач самостійно визначив розмір страхових внесків у сумі 91796,62 грн., які Відповідач повинен сплатити до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва.
Відповідно до ч. 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до частин 2, 3 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як вбачається з картки особового рахунку страхувальника сума страхових внесків у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, Відповідачем самостійно у повному обсязі не сплачена. Таким чином у Відповідача створилася недоїмка по сплаті страхових внесків за вказаний вище період у сумі 82 723,70 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до абз. 8 частин 3 статті 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам'яті України»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51, код ЄДРПОУ 23706180; р/р 26001300000103 в АКБ «УСБ», МФО 322012) на користь Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва (01054, м. Київ вул. Воровського, 29, код ЄДРПОУ 26087323, р/р 256093122614, 256083132614, в Головному управлінні ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість по страхових внесках в сумі 82 723,70 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.В. Вовк