Головуючий у 1 інстанції - Маньковська О.О.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
07 квітня 2011 року справа №2а-3055/10/1210
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 09 грудня 2010 року у справі № 2а-3055/10/1210 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Краснодонського міськрайонного суду Луганської області надійшов позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду 3 групи за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду першої інстанції від 09 грудня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не було враховано положень статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», якою передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності. Крім того апелянт також вважає, що відповідно до положень ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність також не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди,, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивач фактично просить здійснити йому перерахунок підвищення до пенсії відповідно до ст. 13 Закону України ««Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту» за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача зробити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії, встановивши його, як інваліду війни 3 групи в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, заявлені з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, доказів пропуску строку звернення до суду з поважних причин позивачем не надано.
Посилання позивача на ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та ст. 268 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пенсійні виплати, з приводу яких звернувся до суду позивач, не є відшкодуванням шкоди, завданої життю і здоров'ю особи в розумінні вищенаведених правових актів.
Враховуючи те, що позивачем жодних причин поважності пропуску строку для звернення до суду не надано, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про залишення позовної заяви позивача без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків, зазначених судом першої інстанції, а тому судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 09 грудня 2010 року у справі № 2а-3055/10/1210 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова