ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 лютого 2011 року 10:37 № 2а-13905/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфініум"
до Київської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення від 09.09.2010р. №7/4819 в частині, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
позивача Поліщук С.В. (дов.від 05.10.10)
від відповідача Фрідман О.О. (дов.від 21.12.10 №225-кр-1377)
третя особа на стороні відповідача: Розумна-Дзявун О.Б. (дов.від 20.12.10 №001-1302)
третя особа на стороні відповідача не з'яв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфініум»до Київської міської ради, треті особи -Подільська районна у місті Києві, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення Київської міської ради №7/4819 від 09.09.2010р. «Про питання організації управління районами в місті Києві».
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.02.2011 року о 10 год. 37 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи -Подільська районна у місті Києві, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення Київської міської ради № 7/4819 від 09.09.2010 р. «Про питання організації управління районами в місті Києві»в частині визначення 31.10.2010р. датою припинення районних у м. Києві рад шляхом їх ліквідації, а також в частині п.8, яким передбачено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади міста Києва нерухомого та рухомого майна, коштів, підприємств, установ, організацій та іншого майна районних у місті Києві рад та їх органів; зобов'язати вирішити питання про правонаступництво прав, обов'язків та зобов'язань районних у м.Києві рад, які ліквідуються.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на ті обставини, що оскаржуваним рішенням не було вирішене питання про правонаступництво прав та обов'язків рад, в т.ч. фінансових та інших зобов'язань, а також правонаступництво прав та обов'язків в частині майна, про передачу якого до територіальної громади м. Києва необхідно внести пропозиції. Оскаржуваним рішенням відповідач фактично унеможливив задоволення вимог позивача в якості кредитора при здійсненні ліквідаційної процедури Подільської районної у м. Києві ради, оскільки її майно буде передано до територіальної громади м. Києва і його продаж майна ради, в разі недостатності грошових коштів, буде неможлива. Такі дії, унеможливлюють виконання рішення Господарського суду м. Києва від 14.08.09 у справі №32/226, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «КОНФІНІУМ»до Подільської районної в м. Києві ради, відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, Універсальної товарної біржі «Національні ресурси», яким вирішено стягнути з рахунку Подільської районної ради у м. Києві на користь ТОВ «КОНФІНІУМ»303823,16 грн.
Таким чином,, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивач не матиме можливості реалізувати свої права ні в якості стягувача у виконавчому провадженні, ні в якості кредитора у ліквідаційній процедурі.
З наведених підстав, оскаржуване рішення відповідача порушує права та інтереси позивача, суперечить та не відповідає вимогам законодавства, що вказує на незаконність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування.
Під час проведення судового позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до яких позивач просив суд:
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Київської міської ради № 7/4819 від 09.09.2010 р. «Про питання організації управління районами в місті Києві»в частині визначення 31.10.2010р. датою припинення районних у м. Києві рад шляхом їх ліквідації, а також в частині п.8, яким передбачено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади міста Києва нерухомого та рухомого майна, коштів, підприємств, установ, організацій та іншого майна районних у місті Києві рад та їх органів;
- зобов'язати відповідача (Київську міську раду) вирішити питання про правонаступництво прав, обов'язків та зобов'язань районних у м. Києві рад, які ліквідуються;
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Київської міської ради №284/5096 від 02.12.2010р. «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
З огляду на зазначене з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач -Київська міська рада щодо задоволення позовних вимог заперечував з огляду про наступне.
На його думку, згідно абзацу 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»рішення територіальної громади міста Києва або Київської міської ради щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів. Вказані положення Закону набрали чинності з дня їх опублікування -09.09.10. Районні ради можуть утворюватися (не утворюватися) за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму, або за рішенням Київської міської ради.
Так, Київською міською радою прийнято рішення від 09.09.10 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»відповідно до якого Київська міська рада вирішила, зокрема, не утворювати районні у місті Києві ради. Дане рішення прийнято в порядку передбаченому статтею 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а саме до дня чергових виборів. У зв'язку із прийняттям рішення про не утворення районних у місті Києві рад вирішено припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради. Порядок ліквідації юридичних осіб та правові наслідки ліквідації юридичної особи визначено статтями 110-112 Цивільного кодексу України. З огляду на зазначене відповідач вважає, що ліквідація юридичних осіб не передбачає правонаступництва, то позовна вимога про зобов'язання Київради визначити правонаступника районних у місті Києві рад, що ліквідується не грунтується на вимогах Цивільного кодексу України.
Представник третьої особи -виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) заперечував щодо заявлених позовних вимог, на його думку позивачем в позовній заяві не наведено жодного факту, доказу того, що до нього було застосовано оспорюване розпорядження, або ж того, що він є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. На його думку, вимога позичав що, ліквідація районних у місті Києві рад, зокрема Подільської районної у місті Києві ради, зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 у справі № 32/226 про стягнення з рахунку Подільської районної у місті Києві ради на користь позивача 303 823 грн. 16 коп. повинна вирішуватись ліквідаційною комісією Подільської районної у місті Києві раді. Тому вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Представник третьої особи - Подільська районна у місті Києві, в судове засідання не прибув, заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Частиною першої статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.
Нормами КАС України ч. 3 ст. 50 встановлено, що відповідачем в справі є суб'єкт владних повноважень. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»щодо порядку утворення районних рад»районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму, або за рішенням Київської міської ради.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»щодо порядку утворення районних рад»до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» було внесено зміни, згідно з якими Київську міську раду наділено повноваженнями приймати рішення щодо неутворення районних у місті Києві рад.
Рішення територіальної громади міста Києва або Київської міської ради щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів.
Київською міською радою 09.09.2010 реалізовано надані їй повноваження відповідно до вищенаведених статей 7, 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»та прийнято рішення «Про питання організації управління районами в місті Києві»згідно з яким вирішено не утворювати районні у місті Києві ради та припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради.
Конституція України визнає право за органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення, зокрема щодо управління районами у місті, в межах Конституції і законів України, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до змісту якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Відповідно до статей 133 та 140 Конституції України міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»рішення територіальної громади міста Києва або Київської міської ради щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів.
Вказані положення Закону набрали чинності з дня їх опублікування -09.09.10.
Таким чином, районні ради можуть утворюватися (не утворюватися) за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму, або за рішенням Київської міської ради.
На виконання повноважень наданих Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" щодо порядку утворення районних рад»Київською міською радою прийнято рішення від 09.09.10 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»відповідно до якого Київська міська рада вирішила, зокрема, не утворювати районні у місті Києві ради.
Дане рішення прийнято в порядку передбаченому статтею 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а саме до дня чергових виборів.
Відповідно до статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Згідно постанови Верховної Ради України від 25.11.05 N 3122-1V призначено чергові вибори депутатів місцевих рад п'ятого скликання та сільських, селищних, міських голів на неділю 26 березня 2006 року. Таким чином повноваження районних у місті Києві рад закінчувалися в 2010 році.
Постановою Верховної Ради України від 01.07.2010 N 2412-VI призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів па неділю 31 жовтня 2010 року. Таким чином повноваження районних у місті Києві обраних на чергових виборах 26.03.06 закінчилися 30.10.10.
Згідно статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
У зв'язку із прийняттям Київрадою рішення про не утворення районних у місті Києві рад (п.1 Рішення) вирішено припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради (п.2)
Згідно з рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»передбачено створення та ліквідація відповідних юридичних осіб та вжиття у зв'язку з цим відповідних організаційно-правових заходів передбачених законодавством. Отже, зазначене рішення Київської міської ради не містить норм права та спрямоване на одноразове застосування, породжує права і обов'язки тільки у визначеного кола суб'єктів, якому вони адресовані: районним у місті Києві радам та районним у місті Києві державним адміністраціям.
Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) у зв'язку з прийняттям та на виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 видано розпорядження від 30.09.2010 №787, згідно з яким утворено з 31.10.2010 року комісії з припинення районних у місті Києві рад, районних у місті Києві державних адміністрацій та передбачено необхідні організаційно-правові заходи, пов'язані з ліквідацією вказаних юридичних осіб.
Підпунктом 8.3 пункту 8 розпорядження від 30.09.2010 №787 доручено ліквідаційним комісіям встановити строки для заяви претензій кредиторами протягом двох місяців з дня опублікування повідомлення про ліквідацію юридичних осіб, що ліквідуються.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ліквідація районних у місті Києві рад, зокрема Подільської районної у місті Києві ради, зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 у справі № 32/226 про стягнення з рахунку Подільської районної у місті Києві ради на користь позивача 303 823 грн. 16 коп.
Суд зазначає, що відповідно до статей 111, 112 Цивільного кодексу України та статей 60, 61 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 Цивільного кодексу України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження»У випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.
З огляду на зазначені вище норми законодавства, вимоги позивача щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 у справі № 32/226 про стягнення з рахунку Подільської районної у місті Києві ради на користь позивача 303 823 грн. 16 коп. повинні вирішуватись ліквідаційною комісією Подільської районної у місті Києві ради.
Крім того, відповідно до пункту 5 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 №787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»з 31 жовтня 2010 утворено комісію з припинення Подільської районної у місті Києві ради, до якої відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи - Подільської районної у місті Києві ради, в тому числі і щодо прийняття кадрових, розпорядчих рішень, розпорядження коштами та іншим майном тощо.
Згідно статті 104 Цивільного кодексу України Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Порядок ліквідації юридичних осіб та правові наслідки ліквідації юридичної особи визначено статтями 110-112 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що оскаржуване позивачем рішення від 09.09.2010 №7/4819 відповідає законодавству, прийняте відповідачем у встановленому порядку та відповідно до вимог чинного законодавства. Тому підстав для визнання його протиправним (незаконним) та скасування з наведених позивачем підстав, суд не вбачає.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судова колегія дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 24, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 КАС України.
Суддя І.А. Качур