Справа № 4-1566/11
14 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О. І. , за участю секретаря Табали Я.В. прокурора Новікової В.М., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу представництва при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Новікової В.М. від 23.03.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно прокурора Херсонської області ОСОБА_3., за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, у зв'язку з невиконанням ним постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.12.2010, за відсутністю події злочину,-
Скаржник ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на постанову заступника начальника відділу представництва при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Новікової В.М. від 23.03.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно прокурора Херсонської області ОСОБА_3., за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, у зв'язку з невиконанням ним постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.12.2010, за відсутністю події злочину. Вважає оскаржувану постанову незаконною, просить скасувати прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, а матеріали справи направити до Генеральної прокуратури для проведення повторної перевірки.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 зазначає, що ним до Генеральної прокуратури України подано заяву про злочин скоєний прокурором Херсонської області ОСОБА_3. за ст. 382 КК України. Зазначає, що на заяву про злочин, 31.03.2011 отримав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.03.2011 винесену заступником начальника відділу представництва при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Новіковою В.М., в якій зазначено про відсутність складу злочину передбаченого ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання рішення суду, у зв'язку з неотриманням ОСОБА_3 для виконання постанову Дніпровського районного суду м. Херсон.
Вважає, що з тексту оскаржуваної постанови є очевидним, що перевірка за його заявою проведена неповно та недбало, а сама постанова про відмову в порушенні кримінальної справи містить неправдиву інформацію.
Також посилаються на те, що рішення Дніпровського районного суду м. Херсон до прокуратури області направлено кур'єром суду та звертає увагу на неприпустимість такої ситуації, оскільки не передане рішення суду прокурору суперечить покладеним на нього обов'язкам.
Зазначає, що неотримання постанови суду свідчить про умисне ухилення від виконання рішення суду, тобто наявність ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі на викладених у скарзі підставах. Додатково суду зазначив, що дії прокуратури м. Херсона з приводу проведення перевірки доводів викладених ним у показах в Дніпровському районному суді м. Херсона, не відповідають вимогам чинного законодавства України, так як таку перевірку повинна була здійснювати прокуратура Херсонської області. Одночасно зазначив, що Генеральна прокуратура України при проведенні перевірки його заяви не встановила коло всіх осіб, причетних до злочину.
Прокурор доводи скарги не визнала та пояснила, що оскаржувана постанова винесена на підставі повної об'єктивної перевірки, а тому просила у задоволенні скарги відмовити.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.
Постановою заступника начальника відділу представництва при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Новікової В.М. від 23.03.2011 в порушенні кримінальної справи стосовно прокурора Херсонської області ОСОБА_3., за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, у зв'язку з невиконанням ним постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.12.2010, за відсутністю події злочину (а.м.1-2).
Як вбачається з дати на супровідному листі Генеральна прокуратура України направила оскаржувану постанову заявнику 25.03.2011. (а.с.6). Згідно дати на поштовому штампі скарга на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи направлена до суду 01.04.2011. (а.с.7).
За вказаних обставин та виходячи з положень ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України, суд вважає, дану скаргу подану у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України, суддя при розгляді скарг на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб, підприємства, установи, організації.
Висновок про відсутність підстав для порушення кримінальної справи може ґрунтуватися лише на результатах достатньої, повної та об'єктивної перевірки всіх доводів заявника.
Ознаками складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України є умисне невиконня службовою особою вироку, рішення, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Відповідно до ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин, які повинні відповідати вимогам ст. 95 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1. порушити кримінальну справу;
2. відмовити в порушенні кримінальної справи;
3. направити заяву або повідомлення за належністю.
При розгляді заяви або повідомлення про злочин відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства особою, до компетенції якої належить вирішення питання по прийняттю рішень зазначених в ст. 97 ч. 2 КПК України, з'ясовуються у тому числі й наступні обставини:
- чи є отримана заява або повідомлення про злочин підставою для порушення кримінальної справи;
- чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину;
- за якою статтею або сукупністю статей може бути кваліфіковано такий злочин;
- чи маються підстави для відмови в порушенні кримінальної справи;
- якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини;
- чи є сукупність відомостей про злочин достатньою для прийняття остаточного рішення, передбаченого законом.
Скаржник вважає, що постанова про відмову у порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню, але у своїй скарзі надає аналіз діям прокурора Херсонської області та діям прокуратури міста Херсону.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, при проведення перевірки прокурором вчинено ряд дій з метою встановлення фактичного існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, а саме: направлено запит до Прокурора Херсонської області щодо обґрунтованості наведених доводів, проведення перевірки за постановою Дніпровського районного суду м. Херсон, на який отримано та опрацьовано лист прокурора Херсонської області ОСОБА_3. з висвітленням в ньому та конкретизації обставин справи з приводу виконання постанови Дніпровського районного суду м. Херсон, разом з листом заступника прокурора Херсонської області М. Чиж та поясненнями прокурора Дніпровського району м. Херсон ОСОБА_4. (а.м.7-12), опрацьовано та досліджено супровідний лист, з якого вбачається, що постанову Дніпровського районного суду м. Херсон направлено для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України до прокуратури Дніпровського району м. Херсон (а.м. 19), опрацьовано та вивчено пояснення прокурора Дніпровського району м. Херсон ОСОБА_4. від 20.01.2011 (а.м.11-12) та пояснення ОСОБА_1 (а.м. 13-15).
У зв'язку з чим, суд приходить до висновків, що перевірка обставин, викладених в заяві ОСОБА_1, прокурором відділу представництва при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Новіковою В.М., при винесенні постанови від 23.03.2011, виконано вимоги ст. 99 КПК України, а тому висновки про необхідність відмови в порушенні кримінальної справи є обґрунтованими.
У зв'язку з чим, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, отже заявлені вимоги щодо її скасування задоволенню не підлягають.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що відповідно ч. 3 ст. 236 КПК України визначено, що скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що доводи скарги можуть бути викладені в доводах при оскарженні ним рішення суду, в порядку визначеному законом, за результатами розгляду кримінальної справи по суті.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що він не позбавлений права звернутися, користуючись своїми процесуальними правами підсудного, до Дніпровського районного суду м. Херсона з приводу направлення постанови суду від 08.12.2010 у справі № 1-147/10 до прокуратури Херсонської області, як це зазначено в резолютивній частині даної постанови.
Додатково суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що відмова в задоволенні скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не позбавляє його права повторно звертатися до правоохоронних органів із заявою про злочин за наявності на те відповідних підстав.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94 ч.2, 97, 99, 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу представництва при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Новікової В.М. від 23.03.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно прокурора Херсонської області ОСОБА_3., за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, у зв'язку з невиконанням ним постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 08.12.2010, за відсутністю події злочину - залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, її представником протягом 7 діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О. І. Царевич