14.04.2011 16:03:55
Справа № 1-417/11
14 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду Смик С. І. , розглянувши скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України стосовно ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -
11.04.2011 року в Печерський районний суд м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку ( статті 223 і 224 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 223 КПК України обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на попередньому слідстві, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрані по справі і відомості про потерпілого , і т. і.. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.
Обвинувальний висновок повинен бути чітким, логічним, переконливим та мотивованим у ньому відбивають тільки конкретні, достовірно встановлені факти та обставини справи - злочинних дій, їхню юридичну кваліфікацію з посиланням на статтю Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кожен злочин окремо.
Відповідно до ст. 224 КПК України до обвинувального висновку додається список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси.
Подана скарга не відповідає вимогам , які встановлені що до обвинувального висновку у відповідності до ст. ст. 223, 224 КПК України.
В даному випадку вимоги КПК України не виконані, резолютивна частина скарги не відповідає описовій, оскільки в ній не конкретно та не повно викладено суть обвинувачення в частині викладу об'єктивної та суб'єктивної сторони діяння.
Окрім того, визнання цивільним позивачем але відмову в цьому провадиться під час досудового слідства, дізнання так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства на підставі заявленого цивільного позову, про що слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити кримінальну справу, приймає одне із рішень, в тому числі залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першої цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.
Виходячи з того, що скарга не відповідає вимогам ст.ст. 223-224 КПК України, а відповідно до ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, подану скаргу необхідно повернути заявнику ОСОБА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст. 251 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України стосовно ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без розгляду та повернути заявнику.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С. І. Смик