Справа №2-498/11
24 березня 2011 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Косач І.А.
при секретарі Великородна М.О.
з участю представника позивачки ОСОБА_1
представника третьої особи Миколаєнко Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання незаконною відмову у погодженні меж земельної ділянки, надання дозволу на погодження технічної документації без погодження із суміжним землекористувачем, визнання погодженими межі земельної ділянки,-
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання незаконною відмову у погодженні меж земельної ділянки, надання дозволу на погодження технічної документації без погодження із суміжним землекористувачем, визнання погодженими межі земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги наступним.
25 червня 1956 р. рішенням виконкому Чернігівської міської ради її батьку було виділено земельну ділянку для забудови розміром 600 кв.м., тобто 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що також свідчить акт відводу земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку за № 317 від 25 липня 1956 р.
Відповідно до дозволу на проведення будівництва № 741 від 23 січня 1957 р., виданого Чернігівським міським відділом комунального господарства, було розпочато будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями. За рішенням комісії, яка проводила процедуру прийняття в експлуатацію новобудови, будинок за вказаною адресою був прийнятий і в подальшому перейшов в її власність на підставі свідоцтва про право на спадщину та договору дарування.
У 2005 р. вона подала документи до відділу приватизації виконкому Чернігівської міської ради та заяву 17 листопада 2005 р. до регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру». Було проведено встановлення та погодження меж земельної ділянки, про що свідчить відповідний акт, складений ОСОБА_6, спеціалістом ДП «Центр ДЗК» та засвідчений головою вуличного комітету № 27 ОСОБА_7
Представники суміжних землекористувачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, претензій щодо встановлених меж не мали. ОСОБА_4 з невідомих причин акт підписувати відмовилась, зі встановленими межами не погоджується, через що відповідне рішення виконкому про надання у власність (приватизації) земельної ділянки прийнято не було.
Просила визнати відмову у погодженні меж земельної ділянки ОСОБА_4 незаконною. Визнати за Чернігівською міською радою право на здійснення дій щодо приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_4
03.03.2011 р. була подана до суду заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно яких просили визнати погодженими межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 без згоди ОСОБА_4
В ході розгляду справи було замінену третю особу на стороні відповідача - виконавчий комітет Чернігівської міської ради на Чернігівську міську раду.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Чернігівської міської ради вважає, що позов в частині визнання за Чернігівською міською радою право на здійснення дій щодо приватизації земельної ділянки задоволенню не підлягає, в іншій частині, при наявності законних підстав, просив вирішити на розсуд суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилась про день та час слухання справи повідомлялась в установленому законом порядку. Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність позивачки, з участю її представника.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась в установленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі, заяви про відкладення слухання справи до суду не надходило. Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо даних про права і взаємовідносини сторін, а отже, керуючись ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів, постановивши заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивачки, представника третьої особи - Чернігівської міської ради, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 червня 1956 р. рішенням виконкому Чернігівської міської ради батьку позивачки - ОСОБА_10 було виділено земельну ділянку для забудови розміром 600 кв.м., тобто 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт також підтверджується згідно акту відводу земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку за № 317 від 25 липня 1956 р.(а.с.7,10,17). На підставі договору дарування від 19.09.95 р. № 5-6137, та свідоцтва про право на спадщину від 22.08.1072 р. № 1-8735 позивачка є власницею жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 на (а.с.14-16,75). ОСОБА_4 є власницею Ѕ частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2.
За заявою ОСОБА_3 від 17.11.2005 року, Чернігівською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» виготовлено технічну документацію по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно акту встановлення та погодження меж земельної ділянки, складеного ОСОБА_6, спеціалістом ДП «Центр ДЗК» та засвідчений головою вуличного комітету № 27 ОСОБА_7(а.с.8,19) зазначено «відмова підпису ОСОБА_4 була».
Згідно положень ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та ст. 109 ЗК України передбачено погодження меж із сусідніми землекористувачами за відсутності кадастрової зйомки - комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
З метою захисту порушеного права не виключається можливість надання дозволу на проведення приватизації земельної ділянки за відсутності згоди суміжного землекористувача, але за умови встановлених меж і доведеності безпідставної відмови в такому погодженні.
Згідно ч. 2-3, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками громадян. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж район у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів із рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 12 ЗК України визначено, що до виключної компетенції міської ради у галузі регулювання земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності.
У пункті 4 постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз»яснино, що згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Порядок відновлення меж визначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 р. № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо - геодезичних робіт; замовник - орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Крім того, відповідно до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки, можуть замовляти проектну документацію із землеустрою лише після отримання рішення органу місцевого самоврядування, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В матеріалах справи рішення ЧМР щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутнє. Крім того, 17.11.2005 року ОСОБА_3 звернулася до Чернігівської міської ради з заявою, де просить передати їй у власність безкоштовно земельну ділянку площею 600 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, згідно технічної документації, площа земельної ділянки склала 0,0601 га. Позивачкою не надано доказів, що відповідачка безпідставно відмовилась від підпису акта погодження меж земельної ділянки, в акті не зазначено ініціали відповідачки та відсутня дата відмови від підпису. Крім того, відповідачці, як сумісному землекористувачу належить лише Ѕ частина будинку АДРЕСА_2.
У зв'язку з цим, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання незаконною відмову у погодженні меж земельної ділянки, надання дозволу на погодження технічної документації без погодження із суміжним землекористувачем, визнання погодженими межі земельної ділянки необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-66, 208, 209, 212-215, 224, 226, 228 ЦПК України, ст. ст. 103, 106, 152, 198 ЗК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання незаконною відмову у погодженні меж земельної ділянки, надання дозволу на погодження технічної документації без погодження із суміжним землекористувачем, визнання погодженими межі земельної ділянки - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова І.А. Косач