Справа № 2/2506/240/11
12 квітня 2011 року
Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі судді Логвіної Т.В.
при секретарі Колос А.В.,
за участю представника позивача, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановив:
У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»звернулось до суду з позовними вимогами до відповідачів, які в подальшому збільшило та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 31 серпня 2006 року, штрафів та комісійних винагород, які виникли станом на 21 березня 2011 року в розмірі -25 488,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2011 р. становить 202 573,04 грн. та 172 877,43 грн. і складається із: залишку нарахованих та несплачених відсотків за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2011 р. включно -25 488,26 доларів США, залишку нарахованої та несплаченої комісійної винагороди за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2011р. включно -29 696,88 гривень; пені станом на 21.03.2011 р. -24 300,37 гривень; штрафу за несвоєчасно повернутий кредит -9 119,99 гривень; штрафу за несвоєчасно сплачені відсотки - 19 480,31 гривень; штрафу за несвоєчасно сплачену комісію -2 855,18 гривень; штрафу за ненадання інформації -87 424,70 гривень. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 серпня 2006 року в розмірі 96 689,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2011 р. складає 768 455,17 гривень позивач просить звернути стягнення на предмети іпотеки квартиру АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_2 з усіма мешканцями із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку в секторі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області, стягнути з ОСОБА_2 43 712,35 грн. штрафу за порушення умов іпотечного договору № 103с/2006-і, з метою забезпечення збереження предмету іпотеки примусово вилучити у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передати в управління Публічному акціонерному товариству “Мегабанк” на період її реалізації.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи сповіщались у встановленому законом порядку.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позов не визнали та просили застосувати наслідки пропущення позивачем строків позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
31 серпня 2006 року між ВАТ “Мегабанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Мегабанк” (надалі - Позивач) та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 103с/2006 (надалі -кредитний договір).
Згідно п. 1.1 кредитного договору Позивач надає ОСОБА_2 кредит на придбання чотирьохкімнатної квартири у розмір 110 000 доларів США на строк з 31 серпня 2006 року до 30 серпня 2026 року, а ОСОБА_2 зобов'язується на умовах, передбачених Договором, повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 12 процентів річних.
Повернення кредиту здійснюється згідно з графіком погашення кредиту, наведеним в додатку № 1 до кредитного договору.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав ОСОБА_2 кредит в сумі 110 000 доларів США готівкою, відповідно до п. 1.2. Кредитного договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, незважаючи на перебіг строків вчинення платежів, встановлених за згодою сторін, ОСОБА_2 не виконує прийняті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим, у нього станом на 21 березня 2011 року виникла прострочена заборгованість в розмірі 122 177,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 21.03.2011 р. - 971 028,21 гривень і складається з:
- залишок кредиту -96 689,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2011 р. складає - 768 455,17 гривень;
- залишок нарахованих та несплачених відсотків -25 488,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2011 р. складає -202 573,04 гривень.
Враховуючи заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, такі підлягають стягненню в межах строків позовної давності з 01.09.2009 року в сумі 77 951, 93 грн.
Крім того, ОСОБА_2 порушені умови п. 3.1.2 Іпотечного договору в частині страхування предмету іпотеки, а тому останній, відповідно до п. 4.3. Іпотечного договору, повинен сплатити Позивачу штраф в розмірі 5% від суми визначеної в п. 1.4. Іпотечного договору -43 712,35 грн.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 2.1. Кредитного договору Позивач та ОСОБА_2 встановили, що його зобов'язання за Кредитним договором забезпечуються нерухомим майном та порукою, згідно з іпотечним договором та договором поруки.
В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором 31 серпня 2006 року між ПАТ “МЕГАБАНК” та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки № 119с/2006-п.
Відповідно до п. 1.1 та 2.1.1 Договору поруки ОСОБА_4 поручається перед Позивачем за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі усіх його зобов'язань, які виникли з Договору кредиту.
Крім того, 22 вересня 2006 року в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ “Мегабанк” та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 133с/2006-п.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники та поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З метою забезпечення виконання кредитного договору 31 серпня 2006 року між ПАТ “Мегабанк” та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний Договір № 103с/2006-і, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31 серпня 2006 року, який зареєстрований в реєстрі № 1165 (надалі -Договір іпотеки).
Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є: квартира, що складається з чотирьох кімнат, загальною площею 113,5 кв. м., житловою площею 62,6 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом зі всіма його приналежностями.
Згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, складеного ТОВ «Експертна фірма «Еталон»29.11.2010 року, ринкова вартість зазначеної квартири становить 520 757 грн. з урахуванням 20 % ПДВ.
31 серпня 2006 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 накладена заборона відчуження на предмет іпотеки, що підтверджує напис на іпотечному договорі про реєстрацію в реєстрі заборон за № 73, а також витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження № 8932441 від 31.08.2006 року.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідна норма передбачена і в п. 3.3.1 Кредитного Договору, згідно якої, Позивач має право у випадку порушення Відповідачем умов Договору вимагати його дострокове розірвання, повернення отриманого кредиту, сплати нарахованих процентів.
Крім того, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 3.3.4. Договору іпотеки передбачено, що у разі порушення ОСОБА_2 обов'язків, встановлених Договором, позивач має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його не виконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
В ході виконання умов Іпотечного договору, ОСОБА_2 порушив прийняті на себе обов'язки, оскільки не застрахував предмет іпотеки відповідно до п. 3.1.2 Договору іпотеки.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 були порушені умови кредитного договору щодо строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, повернення кредиту, сплати комісійної винагороди, а також умови Іпотечного договору в частині обов'язкового страхування предмет іпотеки, позовні вимоги про дострокове повернення частини позики, що залишилась, відсотків та штрафів у межах строків позовної давності підлягають задоволенню.
За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналогічна позиція міститься в п. 5.1. Договору іпотеки, відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
гідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався з вимогами до Відповідачів щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 103с/2006 від 31 серпня 2006 року та страхування предмета іпотеки, що підтверджується листами № 04/414 від 28.03.2008 р., № 85-04/66 від 14.01.2009 р., № 85-04/66 від 14.01.2009 р., № 85-04/636 від 30.03.2009 р., № 85-04/752 від 14.04.2009 р., № 85-04/1059 від 05.06.2009 р.
Крім того, Позивач, відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», 29 жовтня 2009 року, вручив ОСОБА_2 повідомлення № 85-04/1913 від 29 жовтня 2009 року про порушення умов Кредитного договору (копія повідомлення додається). Зазначеним листом Відповідача було повідомлено про те, що в разі невиконання вимог щодо відновлення порушених прав Позивача, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно Іпотечного договору.
Проте, зазначені вимоги та повідомлення, не зважаючи на факт їх отримання, Відповідачами проігноровані, відповіді не надані, заборгованість не погашена.
Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 5.3.1. Іпотечного договору сторони погодили, що Позивач має право при зверненні стягнення на предмет іпотеки від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі Договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Зазначена умова Іпотечного договору відповідає п. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої застереження в іпотечному договорі може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Умовами Договору іпотеки (п. 1.3.) за рахунок предмета іпотеки Позивач має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Виходячи із змісту ст. 7 Закону України «Про іпотеку»та п. 1.3. Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки Позивач має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, за рахунок заставленого майна має бути погашено 96 689,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (7,9477) станом на 21.03.2011 р. складає - 768 455,17 гривень.
Враховуючи викладене, вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та про передачу предмета іпотеки в управління Публічному акціонерному товариству “Мегабанк” на період його реалізації з метою забезпечення збереження предмету іпотеки підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про виселення відповідача з усіма мешканцями з квартири АДРЕСА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бут направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутня письмова вимога про добровільне звільнення квартири, що є предметом іпотеки, що свідчить про недотримання встановленої законом процедури, а також те, що на даний час відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаного житлового приміщення їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом, суд знаходить підстави для відмови в позові про виселення мешканців з житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 554, 610, 1050 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” заборгованість за кредитним договором № 103с/2006 від 31 серпня 2006 року, штрафів та комісійних винагород, які виникли станом на 21 березня 2011 року в розмірі -25 488,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2011 р. становить -202 573,04 гривень та 77 951, 93 гривень.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 103с/2006 від 31 серпня 2006 року, яка виникла станом на 21 березня 2011 року в розмірі -96 689,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2011 р. складає - 768 455,17 гривень звернути стягнення на предмети іпотеки згідно іпотечного договору № 103с/2006-і, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31.08.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1165, квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом надання Публічному акціонерному товариству “Мегабанк” права від свого імені укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 520 757 гривень з урахування 20% ПДВ, з наданням Публічному акціонерному товариству “Мегабанк” всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Мегабанк 43 712,35 гривень штрафу за порушення умов іпотечного договору № 103с/2006-і від 31.08.2006 року.
З метою забезпечення збереження предмету іпотеки передати квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 в управління Публічному акціонерному товариству “Мегабанк” на період її реалізації.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” у відшкодування сплачених судових витрат по 609 грн. 50 коп. зкожного.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя: