Іменем України
15 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-2751/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
судді: Бойко О.Я.,
судді: Боднарюка О.В.,
при секретарі судового засідання: Хмілю С.Р.
за участю сторін:
від позивача - Венгринюк С.В.,
від відповідача - Мусурівська Г.В., Ткач Д.Б. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Колос-Захід" до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство "Колос-Захід" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Чернівці, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000240231/3 та №000241231/3 від 03.04.2009р.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним чином.
03.04.2009 року на підставі акту перевірки №3226/23-1/33616707 від 19.09.2008р. Державною податковою інспекцією у м.Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення №000240231/3 та №000241231/3, якими позивачу - ПП "Колос-Захід" донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 42 883,3 грн., в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 13 281,3 грн., та податку на додану вартість у розмірі 66 441 грн., в т.ч. штрафних санкцій 22 147 грн.
Позивач вважає, що приймаючи повідомлення-рішення №000240231/3, відповідач хибно дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано включено до складу валових витрат виробництва кошти, які було сплачено контрагентам за передпродажні та рекламні (маркетингові та мерчандайзингові) послуги по просуванню своєї продукції на ринку.
В акті перевірки зроблено посилання на те, що представлені документальній перевірці документи щодо передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг не підтверджують факту отримання вказаних послуг приватним підприємством "Колос-Захід" та не підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю.
Проте, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, що включають будь-які заходи рекламного характеру направлені на просування товару на ринок, до яких, зокрема, відносять, маркетингові та мерчандайзингові послуги, що надаються супермаркетами та роздрібними мережами.
Мерчандайзингові послуги - це різновид маркетингу, який направлений на просування продукції в роздрібних торгових мережах, та включає в себе комплекс заходів по правильному розміщенню товару на полицях магазину, розроблення та розміщення рекламних матеріалів, які містять інформацію про товар в місцях продажу. Мерчандайзингові послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку, оскільки спрямовані на збільшення обсягів продажів товару.
Таким чином, позивач вважає, що вартість сплачених ним коштів на мерчандайзингові послуги підлягає включенню до складу валових витрат.
Щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення №000241231/3, позивач вважає, що відповідачем невірно зроблено висновок, що приватним підприємством "Колос-Захід" безпідставно не включено до податкового кредиту податок на додану вартість з вартості передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг.
В акті перевірки зроблено посилання на те, що у бухгалтерському обліку витрати на передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги відносяться до витрат на збут. Вказані заходи при належному їх виконанні спрямовані на збільшення обсягів продажу, що в свою чергу веде до зростання доходів підприємства. Однак, за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. обсяги реалізації товарів ПП "Колос-Захід" не збільшились ні у кількісному, ні у вартісному вимірах, а навпаки значно скоротились.
ПП "Колос-Захід" являється суб'єктом господарювання основним предметом систематичної діяльності якого є торгівля м'ясо-ковбасними виробами. Враховуючи, що витрати понесені на мерчандайзингові та маркетингові послуги по просуванню м'ясо-ковбасних виробів безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку, зокрема, договорами, актами виконаних робіт, рахунками, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту податок на додану вартість з вартості отриманих передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг, оскільки такі послуги використовуються у господарській діяльності останнього.
Той факт, що обсяги реалізації товарів ПП "Колос-Захід", за період що перевірявся, не збільшувалися, а навпаки скорочувалися, і було тією необхідністю для того щоб зберегти та утримати свої позиції на ринку, а тому для підприємства необхідним було укладати мерчандайзингові договори для утримання рівня продажу та їх стимулювання у бік збільшення.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
Оскільки типової форми договору і типового акта про надані маркетингові, передпродажні, мерчандайзингові, консультаційні послуги не розроблено, ці документи складаються за домовленістю сторін. Проте, для дотримання вимог пп.5.3. Закону про податок на прибуток про документальне підтвердження валових витрат і п.1.6 Порядку складання декларації на прибуток акт наданих послуг слід оформляти з урахуванням ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Частинами 2 та 3 вказаної статті передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема зміст і обсяг господарської операції.
В актах виконаних робіт, копії яких надані з позовом, не вказано конкретний перелік здійснених господарських операцій, місце та дату проведення робіт, а також не вказано, в чому виражено зміст (результат) наданих робіт (послуг), що є порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.
Зміст проведених робіт в представлених перевірці актах наведено загальними фразами, наприклад: "передпродажна підготовка товару, маркетинг", "послуги мерчандайзингу", "послуги з передпродажної підготовки", "передпродажно-маркетингові послуги", "послуги з реалізації товарів згідно договору" тощо. Наведення в акті виконаних робіт лише вказаних словосполучень не розкриває змісту господарських операцій та не доводить зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю конкретного платника податків.
В своїх запереченнях відповідач також звертає увагу на те, що ПП "Колос-Захід" здійснювало операції з оптового продажу м'ясо-ковбасних виробів на виконання зобов'язань за договором дистрибуції від 01.04.2007р. з виробником продукції - приватним підприємством "Колос". Порушення позивачем умов договору дистрибуції стосовно рекламно-маркетингової роботи та продажу товарів у визначеному регіоні за визначеними виробником продукції цінами, здійснення витрат на послуги щодо утримання та просування товару власників роздрібних мереж відповідно до їх цінової політики, призвело до факту регулярного суттєвого зниження обсягів реалізації продукції виробництва ПП "Колос".
За період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. обсяги реалізації товарів ПП "Колос-Захід" не збільшились ні у кількісному, ні у вартісному вимірах, а навпаки значно скоротились. Тобто, власники роздрібних мереж не збільшили обсяги закупок товарів у ПП "Колос-Захід", а навпаки, зменшили їх.
Понесення позивачем вказаних вище витрат не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами не є наслідком маркетингових послуг, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договорами поставки продукції, які не вплинули на просування товарів на ринку: коло покупців не збільшилось, обсяги реалізації зменшились. В діях позивача відсутній причинний зв'язок між придбанням маркетингових, передпродажних, консультаційних послуг та запланованим отриманням економічної вигоди від цього придбання.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж закону, пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
Таким чином, позивачем не доведено під час перевірки, що ним понесені витрати на придбання результатів робіт (послуг) в межах господарських операцій у сфері передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових заходів щодо споживання в процесі здійснення власної господарської діяльності; не доведено, що ці витрати мають зв'язок із господарською діяльністю позивача або використовуються ним з метою здійснення такої діяльності; в первинних документах не вказано конкретний перелік здійснених господарських операцій, не вказано, в чому виражено зміст (результат) профінансованих робіт (послуг).
Виходячи з вищенаведеного, відповідач стверджує, що ПП "Колос-Захід" безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 44 294,00 грн. з вартості передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг та віднесено на валові витрати передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги в сумі 221 403,0 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позову не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Працівниками податкового органу проведена виїзна планова перевірка ПП "Колос-Захід" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, про що складено акт №3226/23-1/33616707 від 19.09.2008р. За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м.Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення №000240231/3 від 03.04.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 42 883,3 грн., та №000241231/3 від 03.04.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість в сумі 66 441,0 грн.
ПП "Колос-Захід" являється суб'єктом господарювання основним предметом систематичної діяльності якого є торгівля м'ясо-ковбасними виробами.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Так, підпунктом 7.4.1 п.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (станом на момент виникнення спірних відносин), передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Підпунктом 5.2.1 п.5 ст.5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Твердження відповідача, що понесені ПП "Колос-Захід" витрати на передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги не належать до складу валових витрат оскільки не пов'язані із господарською діяльністю позивача, суд вважає необгрунтованим та безпідставним. Як встановлено колегією суддів, основною діяльністю ПП "Колос-Захід" є оптова торгівля м'ясо-ковбасними продуктами. Отже стратегія діяльності позивача полягає у набутті провідних позицій на ринку м'ясо-ковбасних виробів України за рахунок завоювання прихильності споживача та набуттям статусу лідера на ринку в розрізі м'ясо-ковбасного сегменту продуктів харчування. За договором дистрибуції, укладеним позивачем з ПП "Колос" від 01.04.2007р., він отримував від ПП "Колос" знижку в розмірі 9% і 1% бонусної винагороди від сум коштів, які надходили до позивача. Отже чітко визначено умовами договору отримання доходу від реалізації продукції ПП "Колос". Фактично мета ПП "Колос-Захід" полягає в тому, щоб кінцевий покупець у встановленому регіоні споживав саме продукцію ПП "Колос", а для досягнення цієї мети підприємству необхідно довести до відома споживача про існування цієї продукції; викликати інтерес споживача до неї шляхом бездоганного зовнішнього вигляду, високої якості та смаку зазначеної продукції; підтримувати зацікавленість та прихильність споживача до м'ясо-ковбасної продукції саме ПП "Колос".
Дана мета може бути досягнута, в тому числі, шляхом постійного й безперебійного розміщення продукції позивача в доступних для її придбання місцях продажу. Оскільки, позивач не має власних торгівельних приміщень, та враховуючи, що ТОВ "Пакко Холдинг", ТОВ "Корпорація Пакко", ПП "Продекспорт", ТОВ "Ровекс", ТОВ "Сільпо-48", ПП "Продторг-Тернопіль", ТОВ "Торговий світ", ДП "Маркет Плазо", ТОВ "Еко", ТОВ "Фоззі-Т", ТОВ "Інтермаркет", ТОВ "Сільпо-55", ТОВ "Сільпо-65", ТОВ НВП "Аргон", Вінницька філія ДП "Гарантія Маркет", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 мають матеріальну базу та фактичні можливості у допомозі ПП "Колос-Захід" досягти поставленої мети шляхом постійного й безперебійного розміщення продукції на своїх торгівельних площах, позивачем були укладені відповідні договори з метою отримання певних послуг. Зазначеними договорами обумовлено надання покупцями позивача послуг мерчандайзингу, інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, послуг по додатковому розміщенню продукції ПП "Колос-Захід" в торговельних площах контрагентів.
Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, які зв'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), витрати на передпродажну підготовку товарів та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Вказане свідчить про те, що позивач, отримуючи вищезгадані послуги, використовує їх в межах своєї господарської діяльності, оскільки основними видами його діяльності є оптова та роздрібна торгівля м'ясо-ковбасними виробами. Таким чином придбання маркетингових, інформаційних та інших послуг у контрагентів, яким здійснюється поставка продукції товарів ПП "Колос-Захід", безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача.
Суд також вважає невірною позицію відповідача, щодо підтвердження передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг неналежно оформленими первинними документами.
Абзацом 4 пп.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно пп.7.4.5 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про додаток на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже, діючим законодавством не встановлено конкретного (особливого) переліку документів, ведення якого є необхідним для підтвердження витрат на послуги мерчандайзингу, інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги.
Позивачем надано акти приймання-передачі наданих послуг мерчандайзингу, інформаційно-консультаційних та передпродажних послуг, підписані між ПП "Колос-Захід" та ТОВ "Пакко Холдинг", ТОВ "Корпорація Пакко", ПП "Продекспорт", ТОВ "Ровекс", ТОВ "Сільпо-48", ПП "Продторг-Тернопіль", ТОВ "Торговий світ", ДП "Маркет Плазо", ТОВ "Еко", ТОВ "Фоззі-Т", ТОВ "Інтермаркет", ТОВ "Сільпо-55", ТОВ "Сільпо-65", ТОВ НВП "Аргон", Вінницька філія ДП "Гарантія Маркет", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, що містять всі обов'язкові реквізити і підтверджують факт отримання послуг ПП "Колос-Захід". У відповідності до умов договорів, на підставі яких надано послуги, вбачається прямий зв'язок наданих ПП "Колос-Захід" послуг із його господарською діяльністю.
За результатами надання послуг ПП "Колос-Захід" на виконання умов вищенаведених договорів на підставі звітів контрагентів, наданих ними в довільному вигляді ПП "Колос-Захід", згідно п.8 ст.19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом. Підписані акти приймання-передачі послуг, є достатньою підставою для віднесення витрат на ці послуги до складу валових. Факт надання таких послуг не має підтверджуватися будь-яким іншим додатковими документами.
Відповідач зазначає, що у бухгалтерському обліку витрати на передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги відносяться до витрат на збут. Вказані заходи при належному їх виконанні спрямовані на збільшення обсягів продажу, що у свою чергу веде до зростання доходів підприємства. Однак, за період, що перевірявся, обсяги реалізації товарів ПП "Колос-Захід" не збільшились ні у кількісному, ні у вартісному вимірах, а навпаки значно скоротились: за 1 півріччя 2007р. складали 5184,7 тис.грн., за 2 півріччя 2007р. - 5085 тис.грн., за 1 півріччя 2008р. - 746,3 тис.грн.
Колегія суддів вважає посилання відповідача на наявність обов'язкового позитивного результату у платника податку від використання придбаних маркетингових, інформаційних та інших послуг у контрагентів таким, що не грунтується на вимогах закону.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, господарська діяльність здійснюється на основі вільного вибору і на свій власний ризик, і лише має на меті отримання прибутку, а відповідно господарська діяльність не завжди призводить до позитивного результату та до отримання прибутку.
Закони України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" не містять жодних посилань на залежність права платника податку на податковий кредит від позитивного результату використання отриманих послуг платником у власній господарській діяльності.
Пункт 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень, послуги, які були виключені відповідачем зі складу валових витрат ПП "Колос-Захід", відсутні. Крім того, п.5.11 ст.5 цього Закону не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку крім тих обмежень, що зазначенні в Законі.
У відповідності до пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Таким чином, законодавство не пов'язує право підприємства з віднесення витрат до складу валових від наявності права власності на товар у такого підприємства на момент проведення передпродажних та рекламних заходів відносно відповідних товарів.
Крім того, в судовому засіданні заслухано пояснення спеціаліста (незалежний аудитор ОСОБА_6 та досліджено аудиторський висновок (економічне дослідження) від 08.12.2010р., проведене на звернення ПП "Колос-Захід" "Щодо правомірності віднесення до валових витрат сплачених ПП "Колос-Захід" коштів за операціями з отримання послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг, послуг з мерчандайзингу, послуг з передпродажної підготовки товару та правомірність віднесення до податкового кредиту сплачених сум податку та додану вартість по даних операціях в період 2007-2008 рр.", за результатами якого аудитором ОСОБА_6 зроблено висновки про правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту по ПДВ ПП "Колос-Захід" вартості послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг, послуг з мерчандайзингу, послуг з передпродажної підготовки товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП "Колос-Захід" є обргунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст.9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000240231/3 від 03.04.2009 року, яким позивачу - ПП "Колос-Захід" донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42 883,3 грн., в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 13281,3 грн.
3. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000241231/0 від 03.04.22209 року, яким позивачу - ПП "Колос-Захід" донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66 441 грн., в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 22 147 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь позивача державне мито в розмірі 3, 40 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі 20.04.11 р.
Головуючий суддя Г.Г. Спіжавка
Суддя Бойко О.Я.
Суддя Боднарюк О.В.