Постанова від 14.04.2011 по справі 2а/2470/418/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/418/11

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 21.02.2011 року адміністративному позові Державно податкова інспекція у м. Чернівці (далі-позивач) просила суд стягнути з ОСОБА_1 (далі-відповідач) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1588,22 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України на адресу відповідача, яка вказана в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме АДРЕСА_1 (а. с. 8), було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову, однак повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу суду не повернулось. У зв'язку із цим 31.03.2011 року судом було направлено запит №2а-2470/418/11/2078 до Чернівецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". На вказаний запит 08.04.2011 року отримано лист-відповідь №03-02-54 з якого вбачається, що конверт направлений відповідачу, повернуто до відділення поштового зв'язку за виходом терміну зберігання 01.04.2011 року (а. с. 17). Оскільки даний лист складено на офіційному бланку ЧД УДППЗ "Укрпошта" та підписано її керівником суд приймає його, як доказ по справі.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу.

Дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі -1586,20 грн., яка на момент подачі позову є узгодженою, однак не сплаченою.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований, як приватний підприємець, виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 31.08.2004 року за №20380000000000580, за місцем проживання АДРЕСА_1 (а. с. 8), та взятий на облік, як платник податків у ДПІ в м. Чернівці 03.09.2004 року за НОМЕР_2 (а. с. 6)

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач з січня 2010 року перейшов на спрощену систему оподаткування, за видом діяльність -торгівля (зворотній бік а. с. 5).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надіслав платнику податків дві податкові вимоги (а. с. 7):

- корінець першої податкової вимоги від 29.03.2010 року №1/1999 на суму 186,20 грн.;

- корінець другої податкової вимоги від 30.12.2010 року №2/9726 на суму 1588,22 грн.

Станом 10.01.2011 року відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі - 1588,22 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 5).

10.01.2011 року податковим органом проведено обстеження місцезнаходження відповідача, про що складено відповідний акт. Проте, за вище зазначеною адресою нікого не виявлено, зі слів сусідів протягом останнього року там ніхто не проживає (а. с. 10).

На момент розгляду справи в суді вказана заборгованість не сплачена та не оскаржена.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Керуючись п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року орган Держаної податкової служби звернувся до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з платника податку -фізичної особи.

Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991р. визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р. (далі-Указ Президента України № 727/98)- суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Тобто, з моменту подачі заяви та переходу на спрощену систему оподаткування платник податків узгоджує суму податкового зобов'язання, дату та порядок сплати відповідно до Указу Президента України № 727/98.

У відповідності до п. 5 Указу Президента України № 727/98 суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон України №2181-ІІІ) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Разом з цим, згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 3 ч. 1 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу України єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду, не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, повно, всебічно дослідивши докази по справі, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 інд. номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 1588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп. до відповідного бюджету.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.О. Григораш

Попередній документ
15005191
Наступний документ
15005193
Інформація про рішення:
№ рішення: 15005192
№ справи: 2а/2470/418/11
Дата рішення: 14.04.2011
Дата публікації: 26.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: