Справа № 4-с-7/11
"15" квітня 2011 р. Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого -судді Олійника М.Ф.,
при секретарі Кришевській Т.О.,
за участю представника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1, державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської областіОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області скаргу ОСОБА_2 на дії та постанову державного виконавця Христинівського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3 від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження,
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії та постанову державного виконавця Христинівського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3 від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження.
Просив визнати дії державного виконавця Христинівського районного управління юстиції ОСОБА_3 такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження»та суперечать вимогам ст. ст. 8, 13, 19 ч.2 Конституції України, а також скасувати постанову державного виконавця Христинівського районного управління юстиції ОСОБА_3 від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження, як таку, що містить інформацію, яка в частині щодо особи боржника та стягувача, а також щодо повноти описаного та арештованого ним майна не відповідає дійсності.
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 посилався на такі обставини.
24.01.2011р. на виконання ухвали Христинівського районного суду від 21.12.2010р. державним виконавцем Христинівського районного управління юстиції ОСОБА_3 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою його було визнано боржником ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, яке нібито перебуває у володінні акціонерного товариства «Ніка-Адам»м. Христинівки, керівником якого нібито є він.
24.01.2011р. в телефонній розмові від державного виконавця він дізнався про наявність на виконанні у нього зазначеної вище ухвали Христинівського районного суду від 21.12.2010р., що надійшла на виконання 24.01.2011р. З'явившись в цей же день до державного виконавця, він повідомив йому, що станом на 24.01.2011р. у ЄДРПОУ такого підприємства як АТ «Ніка-Адам»не існує, і на підтвердження своїх доводів надав державному виконавцю копію витягу з ЄДРПОУ, а для огляду надав оригінал цього витягу. Державний виконавець ОСОБА_3 відмовився взяти у нього копію вказаного витягу і заявив, щоб там не було, він все рівно опише та накладе арешт на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Не зважаючи на це, він наполегливо намагався переконати державного виконавця, що оскільки АТ «Ніка-Адам» в природі не існує, тому він не може бути керівником неіснуючого підприємства і брати участь у здійсненні ним незаконних дій не буде, оскільки не має на те повноважень. Оскільки державний виконавець відмовився взяти у нього письмову заяву про те, що АТ «Ніка-Адам»в ЄДРПОУ не існує, він вказану заяву відправив поштою. Дана заява була отримана державним виконавцем 25.01.2011р. Нехтуючи вимогами Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець ОСОБА_3, порушуючи вимоги ст. 13 Конституції України, разом з сторонньою особою -ОСОБА_5 проник на територію ТОВ «Ніка-Адам», підприємства, яке не має ніякого відношення до виконавчого провадження, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і провів опис та арешт всього майна останнього підприємства, безпідставно зазначивши, що вказане майно нібито належить ОСОБА_4
Постанова державного виконавця не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства України з таких підстав.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження до участі у вчиненні виконавчих дій, як представник ОСОБА_4, яка мешкає по АДРЕСА_2, був залучений на підставі довіреності, посвідченої 25.05.2010р. посадовою особою Розсішківської сільської ради за № 38, її представник ОСОБА_5, який мешкає по АДРЕСА_2. У вказаній довіреності зазначено термін дії довіреності до 2011р., тому дана довіреність на право представляти інтереси ОСОБА_4 є недійсною, оскільки минув термін її дії, а також вона оформлена з порушенням вимог ст. 647 ЦК України, тобто не за місцем проживання ОСОБА_4
Державний виконавець ОСОБА_3 до участі у вчиненні виконавчих дій допустив неповноважного представника ОСОБА_5, повноваження якого належним чином не перевірив, але незаконно передав йому на зберігання усе описане та арештоване майно ТОВ «Ніка-Адам».
В постанові державного виконавця зазначено, що державний виконавець описав та наклав арешт на все наявне майно АТ «Ніка-Адам», керівником якого нібито є він, вказавши повний перелік описаного та арештованого майна, що не відповідає дійсності.
В матеріалах виконавчого провадження зазначено, що 25.01.2011р. о 14 год. державний виконавець разом з учасниками виконавчих дій -ОСОБА_5 проникли на територію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, куди був вільний доступ, і описали майно по шести пунктах ухвали Христинівського районного суду про забезпечення позову, яке знаходилось на території. Описане майно державним виконавцем ОСОБА_3 було передане на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_5, що не відповідає дійсності.
Вся територія ТОВ «Ніка-Адам», а не АТ «Ніка-Адам», що знаходиться по АДРЕСА_1, обнесена бетонним та металевим парканом і охороняється собаками, тому вільного доступу до неї не має. Отже державний виконавець ОСОБА_3 та стороння особа ОСОБА_5 вдерлися до неї незаконно, порушивши вимоги ст. 13 Конституції України.
З огляду на наявні матеріали виконавчого провадження, зміст яких підтверджується ухвалою Христинівського районного суду від 22.02.2011р., державним виконавцем ОСОБА_3 25.01.2011р. описане не все, вказане в ухвалі Христинівського районного суду від 21.12.2010р. майно, а лише 6 пунктів з вказаної ухвали, саме тільки те майно, яке знаходиться на території ТОВ «Ніка-Адам», а решти майна державний виконавець з ОСОБА_5 в очі не бачили.
З цього випливає, що постанова державного виконавця в цій частині не відповідає дійсності і є свідомо спотвореною.
Крім того, в наявності всього, вказаного в постанові державного виконавця від 07.02.2011р., як описаного ним майна та майна на яке ним накладено арешт, взагалі в природі не існує, тому він його бачити і описати не міг. Отже зміст вказаної постанови державного виконавця, крім тих 6 пунктів, взагалі є надуманим і не відповідає дійсності.
Всупереч вимогам ст.ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець ОСОБА_3, заздалегідь знаючи про відсутність АТ «Ніка-Адам»в ЄДРПОУ, знехтував, зневажив його доводами про те, що він не може бути керівником неіснуючого підприємства, грубо порушуючи при цьому вимоги ст. 13 Конституції України про гарантію недоторканості майна та ч.2 ст. 19 Конституції України де зазначено, що органи державної влади в Україні повинні діяти суворо у відповідності до повноважень та вимог Конституції та законів України, вдерся на територію ТОВ «Ніка-Адам», що розташоване по АДРЕСА_1, описав та наклав арешт на майно не АТ «Ніка-Адам», а ТОВ «Ніка-Адам», яке не має ніякого відношення до виконавчого провадження.
Оскаржувана ним постанова державного виконавця ОСОБА_3. від 07.02.2011р. була направлена йому поштою лише 15.02.2011р., а отримав він її 16.02.2011р., тому строк оскарження постанови ним не пропущений.
Представник особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги скарги, посилаючись на обставини зазначені в скарзі.
Державний виконавець ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнав вимоги скарги, пояснив при цьому, що діяв правомірно, в рамках законодавства, а тому постанова була винесена законно.
Заслухавши пояснення представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_1, державного виконавця ВДВС Христинівського РУЮ ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, а саме: копії заяви ОСОБА_4 до ВДВС від 24.01.2011р., постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011р., довіреності ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 , постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.01.2011р., витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, повідомлення ВДВС від 24.01.2011р. за № 334 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про проведення 25.01.2011р. о 14 год. 00 хв. опису та арешту майна, акта опису й арешту майна від 25.01.2011р., заяви ОСОБА_2 до ВДВС від 25.01.2011р., постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2011р., постанови Христинівського районного суду від 29.03.2011р., ухвали апеляційного суду Черкаської області від 11.04.2011р., фотографії з місця вчинення виконавчих дій, суд вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_2 необхідно відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 21.12.2010р. Христинівським районним судом була винесена ухвала про забезпечення позову, якою описано та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4, але перебуває у власності АТ «Ніка-Адам», керівником якого є ОСОБА_2, та знаходиться по АДРЕСА_1 у виробничому та адміністративному приміщенні і в двох металевих вагонах на території підприємства, заборонено АТ «Ніка-Адам»та ОСОБА_2 відчужувати зазначене майно. Ухвала підлягала негайному виконанню. 24.01.2011р. до ВДВС Христинівського РУЮ надійшла заява ОСОБА_4 з проханням прийняти до виконання зазначену ухвалу суду. 24.01.2011р. державним виконавцем ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за ухвалою суду, яку в той же день отримав ОСОБА_2, а 25.01.2011р. представник стягувача за довіреністю - ОСОБА_5 24.01.2011р. державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку в той же день отримав ОСОБА_2, а 25.01.2011р. представник стягувача за довіреністю -ОСОБА_5 24.01.2011р. начальником ВДВС Сидорчуком С.М. було направлене повідомлення на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що 25.01.2011р. о 14 год. 00 хв. буде проводитись опис та арешт майна, що розташоване по АДРЕСА_1, у зв'язку з чим просив бути присутнім у вказаний час та за вказаною адресою. 25.01.2011р. о 14 год. 00 хв. державний виконавець ОСОБА_3 , начальник ВДВС Христинівського РУЮ Сидорчук С.М., поняті ОСОБА_7, ОСОБА_8, водій ВДВС Костишин М.М. прибули до місця вчинення виконавчої дії по АДРЕСА_1, де на них чекав представник стягувача за довіреністю ОСОБА_5 ОСОБА_2 на місці проведення виконавчої дії був відсутній, хоча попереджувався про неї. На момент виїзду до місця вчинення виконавчої дії заява ОСОБА_2 до ВДВС про припинення виконавчої дії не надходила. Учасники виконавчої дії пройшли на територію земельної ділянки по АДРЕСА_1 куди був вільний доступ, описали майно, а саме по шести пунктам ухвали суду, яке знаходилось на території і яке було вказане в ухвалі суду про забезпечення позову, про що був складений відповідний акт опису й арешту майна від 25.01.2011р. Описане майно було передане на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_5 07.02.2011р. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Суд вважає, що державний виконавець відділу ДВС Христинівського РУЮ Віденко М.М. при вчиненні виконавчих дій за ухвалою Христинівського районного суду від 21.12.2010р. про забезпечення позову, в тому числі при винесенні 07.02.2011р. ухвали про закінчення виконавчого провадження, діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»в редакції на час вчинення виконавчих дій, в межах повноважень державного виконавця, він відповідно до ст..37 Закону України «Про виконавче провадження»мав право виносити постанову про закінчення виконавчого провадження, а права і свободи особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2 порушено не було. Зокрема, державний виконавець діяв відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання, залучати до проведення виконавчих дій понятих, при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників -фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ.
Твердження особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2 про те, що державним виконавцем при вчиненні виконавчої дії порушені вимоги ст..7 Закону України «Про виконавче провадження»про зобов'язання державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, не знайшло свого підтвердження в ході судового засідання, оскільки копії винесених 24.01.2011р. постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в той же день були вручені ОСОБА_2 Заперечень від ОСОБА_2 24.01.2011р. не надходило. ОСОБА_2 був повідомлений 24.01.2011р. про проведення 25.01.2011р. о 14 год. 00 хв. опису та арешту майна по АДРЕСА_1 однак, на проведення виконавчої дії не прибув. Заява із запереченням ОСОБА_2 про неправильне зазначення назви підприємства, яке носить технічний характер, надійшла до відділу ДВС після складення опису й арешту майна.
На момент вчинення виконавчих дій представник стягувача ОСОБА_5 діяв за довіреністю ОСОБА_4, яка на той час була чинною, а була визнана нечинною лише постановою Христинівського районного суду від 29.03.2011р.
Державний виконавець ОСОБА_3 діяв відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема про те, що арешт на майно може накладатись як шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, так і шляхом проведення опису майна і накладення на нього арешту.
Державним виконавцем ОСОБА_3 не порушені також вимоги ст. 13 Конституції України про гарантію права недоторканості майна. ОСОБА_2 не надано суду жодного документа про належність йому чи очолюваному ним підприємству майна, яке зазначено в ухвалі суду про забезпечення позову. Державний виконавець діяв також відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України про те, що посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ч.8, 13, 19 ч.2 Конституції України, ст. ст. 5, 7, 37, 55 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383, 387 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та постанову державного виконавця Христинівського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3 від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.
Суддя:М. Ф. Олійник