Україна
31 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2478/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16:50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю: представників позивача: Бабіч І.Ю. (за довіреністю від 30.03.2011 року), Калашнікової В.О. (за довіреністю від 10.03.2011 року);
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 413,80 грн., -
У лютому 2011 року Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 413,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 на підставі заяви від 16.01.2009 року призначено допомогу по безробіттю. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.07.2006 року включені відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_3. 08.08.2008 року державним реєстратором було проведено реєстраційну дію, а саме: внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством.
На момент звернення до центру зайнятості та в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, про що не повідомив службу зайнятості.
Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 16.01.2009 року по 04.06.2009 року в розмірі 413,80 грн.
Також, з метою досудового урегулювання спору Кіровсько-Петровською міжрайонною філією Донецького міського центру зайнятості відповідачу був направлений лист №01-16/3143 від 31.21.2010 року, в якому був встановлений п'ятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.
Тому просить стягнути з ОСОБА_3 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 413,80 грн.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що Наказом директора Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття від 16.01.2009 року №НТ090116 відповідачу з 16.01.2009 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін відповідно до п.п.1 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.1 п.5.3 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк 90 календарних днів.
Наказом від 21.04.2009 року №НТ090421 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 16.04.2009 року.
Наказом від 06.05.2009 року №НТ090506 скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до п.п.5 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.5 п.5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 15 календарних днів до 90 календарних днів.
Наказом від 20.05.2009 року №НТ090520 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 20.05.2009 року.
Наказом від 21.06.2009 року №НТ090624 скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до п.п.5 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.5 п.5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 15 календарних днів до 90 календарних днів.
Наказом від 24.07.2009 року №НТ090724 припинено виплату допомоги по безробіттю з 05.06.2009 року ОСОБА_3, у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 календарних днів і більше, відповідно до п.п.13 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.07.2006 року включені відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_3. 08.08.2008 року державним реєстратором було проведено реєстраційну дію, а саме: внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством.
На адресу відповідача направлено лист №01-16/3143 від 13.12.2010 року, в якому запропоновано протягом 15 календарних днів повернути сплачену допомогу по безробіттю у сумі 413,80 грн., як незаконно отриману.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Таким чином, на момент звернення до Донецького міського центру зайнятості, ОСОБА_3 мав статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Донецькому міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.
Відповідач своєчасно не подав до Донецького міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований, як фізична особа - підприємець та не повідомив Донецький обласний центр зайнятості про те, що займається підприємницькою діяльністю.
Внаслідок цього йому було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 16.01.2009 року по 04.06.2009 року в розмірі 413,80 грн.
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.
Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 16.01.2009 року по 04.06.2009 складає 413,80 грн.
Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 413,80 грн., - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 413 (чотириста тринадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 31 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.