33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" квітня 2011 р. Справа № 11/2-Д
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В. ,судді Олексюк Г.Є.
Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивача за первісним позовом (відповідача-за зустрічним)-Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк від 07.02.11р.; відповідачів за первісним позовом (позивачів за зустрічним позовом)-Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1; Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-ОСОБА_2 від 03.02.2011 р.; на рішення господарського суду Житомирської області від 27.01.11 р. (підписане 27.01.2011 р.)
у справі № 11/2-Д
за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку, м.Київ
до відповідачів Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Житомир
та Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Житомир
про визнання дійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди
та зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 , м.Житомир
та Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Житомир
до відповідача Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку, м.Київ
про стягнення заборгованості по договору оренди від 24.01.07 р., матеріальної шкоди та розірвання договору оренди від 24.01.07 р.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - ОСОБА_3.-представник, довіреність в справі
від відповідача 1 за первісним позовом, позивача 1 за зустрічним - ОСОБА_4-представник, довіреність в справі
від відповідача 2 за первісним позовом, позивача 2 за зустрічним - ОСОБА_5.-представник, довіреність в справі
Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.01.2011 р. у справі №11/2-Д (суддя Маріщенко Л.О.) відмовлено в первісному позові Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 і Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про визнання дійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди та частково задоволено зустрічний позов, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 46025,70 грн. орендної плати; 1296,20 грн. пені; 295,88 грн. інфляційних; 189,64 грн. річних; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 46025,70 грн. орендної плати; 1296,20 грн. пені; 295,88 грн. інфляційних; 189,64 грн. річних; розірвано договір оренди від 24.01.2007 р., укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк; в іншій частині зустрічного позову відмовлено. При винесенні рішення суд виходив з того, що для укладення угоди про розірвання договору оренди (найму) будівлі необхідне дотримання вимог статтей 793 та 794 Цивільного кодексу України, проте з матеріалів справи не вбачається, що така угода була укладена між сторонами; сторонами не було її оформлено у письмовій формі з погодженням усіх істотних умов; визнання судом нотаріально непосвідченого правочину дійсним без державної реєстрації, не позбавляє його нікчемності. Орендна плата повинна стягуватися лише по день фактичного користування приміщенням, а саме-по 24.02.2010 р.; пеня-за період з 06.12.2009 р. (так як договором передбачено, що строк сплати орендної плати встановлений до 5 числа поточного місяця) по 24.02.2010 р., інфляційні-за січень 2010 р., а 3% річних-за період з 06.12.2009 р. по 24.02.2010 р. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по сплаті орендної плати, що є істотним порушенням умов укладеного договору, суд задоволив вимогу позивачів за зустрічним позовом про розірвання договору оренди від 24.01.2007 р., в іншій частині зустрічного позову відмовив.
Не погоджуючись з даним рішенням, Суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи-ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з апеляційною скаргою від 03.02.2011 р., в якій просили рішення господарського суду Житомирської області від 21.01.2011 р. у справі №11/2-Д скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ві Ей Бі Банк" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-ОСОБА_1 орендної плати в сумі 151227,30 грн., 1627,33 грн. інфляційних, 4864,68 грн. пені, 3036,24 грн. річних та на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення орендної плати в сумі 151227,30 грн., 1627,33 грн. інфляційних, 4864,68 грн. пені, 3036,24 грн. річних, прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову, посилаючись на те, що рішення в частині часткової відмови в задоволенні зустрічного позову незаконне та необгрунтоване, підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального права, неповним дослідженням всіх обставин по справі, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, договір є обов'язковим до виконання сторонами, діє по 03.01.2012 р., одностороннє припинення або розірвання цього договору не допускається, нарахування орендної плати починається з моменту фактичної передачі орендарю в тимчасове користування об'єкту оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно, авансом не пізніше 5 числа поточного місяця; суд не дав правильної оцінки тому факту, що договір оренди діє до 03.01.2012 р. та не був до цього часу сторонами припинений або розірваний шляхом підписання відповідної нотаріально засвідченої угоди та державній реєстрації її, а тому нарахування орендної плати за період з 01.12.2009 р. по 01.12.2010 р. є правомірним зі сторони позивачів та підлягає сплаті відповідачем; суд з невідомих причин та обгрунтувань стягнув інфляційні тільки за січень 2010 р., хоча визнав обставину щодо заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за період з 01.12.2009 р. по 24.02.2010 р., при стягненні пені вийшов за межі позовних вимог і стягнув пеню за період з 06.12.2009 р. по 05.01.2010 р., хоча позивачами ставилося питання про стягнення пені за період з 06.06.2010 р. по 30.11.2010 р.; неправильне визначення судом суми боргу-орендної плати призвело до неправомірного та незаконного рішення суду в частині нарахування і стягнення штрафних санкцій-інфляційних, пені, 3% річних. Просили стягнути на користь кожного підприємця орендну плату за період з 01.12.2009 р. по 01.12.2010 р. в сумі 10,7253 грн. Інфляційні втрати за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2010 р. в сумі 1923,21 грн., пеню за період з 01.12.2009 р. по 01.11.2010 в сумі 6160,88 грн., 3% річних за період з 01.12.2009 р. по 01.12.2010 р. в сумі 3225,26 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернувся з апеляційною скаргою від 07.02.2011 р., в якій просив скаргу задоволити, рішення господарського суду Житомирської області від 27.01.2011 р. скасувати в частині відмови у первісному позові та в частині задоволених вимог у зустрічному позові, прийняти нове рішення, яким визнати правовідносини за договором оренди від 24.01.2007 р. припиненими з 01.11.2009 року; у зустрічному позові відмовити повністю, посилаючись на те, що висновок суду про часткове задоволення зустрічного позову не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивач фактично не користувався приміщенням з 01.11.2009 р.; судом не взяті до уваги докази, надані позивачем на підтвердження того, що приміщення було звільнене позивачем та готове для передачі відповідачем 01.11.2009 р.; доводи за якими господарський суд відхилив надані позивачем докази про звільнення ним приміщення 01.11.2009 р. у мотивувальній частині рішення відсутні; судом безпідставно за недоведеністю обставин встановлена дата користування приміщенням позивачем по 24.02.2010 р.; будь-які докази, що підтверджують користування приміщенням позивачем у період з 01.11.2009 р. по 24.02.2010 р. відповідачами не надані, що призвело до прийняття рішення за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, внаслідок чого прийнято необгрунтоване рішення, що підлягає скасуванню в частині задоволених вимог за зустрічним позовом.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у відзиві на апеляційну скаргу підприємців вважає доводи відповідачів необгрунтованими, апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з того, що 03.09.2009 р. Банк отримав пропозицію від відповідачів про дострокове розірвання договору оренди та підписання угоди про завершення орендних відносин, 24.09.2009 р.-повторну пропозицію відповідачів; позивач пропозицію прийняв і погодився на дострокове розірвання договору оренди з 01.11.2009 р.; відповідачі погодились із датою дострокового припинення оренди 01.11.2009 р., зауважень та незгоди із вказаною датою до позивача не надходило; 01.11.2009 р. Банк виконав вимогу відповідачів та звільнив приміщення, а відтак і не мав можливості користуватись приміщенням з незалежних від нього обставин; відповідачі від підписання та нотаріального посвідчення додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди ухилялись; 24 лютого 2010 р. відповідачі прийняли спірне приміщення, що підтверджено актом прийому-передачі приміщення, підписаним сторонами; оскільки 01.11.2009 р. Банк звільнив приміщення, підстави вимагати стягнення орендної плати з 01.11.2009 р. у відповідачів відсутні; судом першої інстанції правильно встановлено, що орендна плата повинна стягуватись лише по день фактичного користування приміщенням; вимоги відповідачів щодо стягнення орендної плати є необгрунтованими та незаконними.
Підприємці ОСОБА_5. та ОСОБА_2. у відзиві на апеляційну скаргу банку вважають її безпідставною та необгрунтованою, такою, що не підлягає до задоволення з підстав, що договір є обов'язковим до виконання, при підписанні договору оренди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, які є обов'язковими до виконання; сторони не досягли всіх істотних умов договору, щодо дострокового розірвання з 01.11.2009 року договору оренди, не відбулося повне або часткове виконання договору, тому підстави для визнання дійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди з 01.11.2009 р. відсутні; правовідносини по договору оренди не є припиненими з 01.11.2009 р.; в зв'язку з тим що відповідач не виконує умови договору, вони позбавлені того, на що розраховували при укладенні договору оренди, існують всі підстави для розірвання договору оренди від 24.01.2007 р. в судовому порядку; вони пропонували відповідачу розірвати договір оренди за згодою сторін про що підписати відповідну письмову угоду, але відповідач відмовився; пропозиція щодо зменшення строку договору оренди підтверджується листами відповідачів по первісному позову від 08.10.2009 р., 22.01.2010 р., 19.02.2010 р., 26.02.2010 р., 02.07.2010 р.; доступу до приміщення у Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-ОСОБА_1 та Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 не було після 01.11.2009 р., що підтверджується листами від 15.12.2009 р., 17.12.2009 р., 24.12.2009 р., 21.01.2010 р., просили в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в частині задоволення первісного позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просила рішення господарського суду скасувати в частині задоволених вимог зустрічного позову і в частині відмови у первісному позові, а апеляційну скаргу підприємців відхилити, представники відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі, пославшись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, просили в первісному позові відмовити. зустрічний позов задоволити, апеляційну скаргу банку відхилити.
Заслухавши пояснення представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзивів на них; перевіривши правильність застосування судом першої інстанціі норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-
24.01.2007 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (орендодавці), з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк (орендар), з другої, було укладено та нотаріально посвідчено, договір оренди нежилого приміщення, який зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 1881315 - 25.01.2007р.(а.с.32-40,т.I) .
Відповідно до абзаців 6,7 преамбули Статуту Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 09.09.2010 р., в зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про акціонерні товариства", з метою приведення установчих документів банку у відповідність з чинним законодавством України, найменування банку змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"; Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк; Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" зареєстровано та видано свідоцтво (а.с.132-143,т.II).
Пунктом 1.1. договору оренди передбачено, що орендодавці передають, а орендар приймає в тимчасове користування нежиле приміщення, літ. "А", загальною площею 217,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, будинок 54 (а.с. 32,т.I).
Згідно акту прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення від 03.01.2007р.. орендодавці здали, а орендар прийняв в платне користування нежиле приміщення за адресою. м. Житомир, вул. Перемоги,буд.54, загальною площею 217 квадратних метрів,вартість якого визначена експертною оцінкою і становить 1775630 грн., в задовільному стані (а.с.41-42,т.I).
Пунктами 6.1,6.3 Договору оренди передбачено що, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 03 січня 2012 року; оформлення угоди, що регламентує порядок завершення орендних відносин за цим договором, одностороннє його припинення або розірвання не допускається, у разі дострокового припинення дії договору за згодою сторін, їхні представники зберуться для оформлення угоди. що регламентує порядок завершення орендних відносин за цим договором (а.с.35, т.I).
06.02.2007р. між сторонами договору укладено та нотаріально посвідчено договір про внесення змін і доповнень, яким змінено пункт 3.6 договору оренди і передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно, в рівних частках кожному, авансом не пізніше 5 числа поточного місяця на поточні рахунки орендодавців (а.с.43,т.I). Цей договір також внесено до Державного реєстру правочинів (а.с.44,т.I).
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2009р. та 24.09.2009р. позивач за первісним позовом отримав листи від 02.09.09 та від 24.09.09 відповідно, за підписом відповідачів, в яких зазначалося про невиконання банком обов'язку сплати орендних платежів, у зв'язку з чим просили розірвати договір оренди від 24.01.07р. шляхом підписання відповідної угоди до 01.10.2009р.(а.с.46-48,т.I).
Позивач за первісним позовом погодився на дострокове розірвання договору оренди шляхом надіслання відповідачам рекомендованою поштою листів від 21.09.2009 №03/5388 та №03/5389 про згоду розірвати договір оренди достроково з 01 листопада 2009 року (а.с.49-51,т.I),які отримані 03.10.2009р.
Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Позивач за первісним позовом вважає, що відповідачі погодились з запропонованою пропозицією розірвати договір оренди, оскільки незгоди з встановленим строком дострокового припинення оренди, а також пропозиції про зміну запропонованої дати припинення дії договору оренди від відповідачів не надходило; що сторони погодили істотну та єдину умову угоди до договору оренди, а саме: достроково розірвати з 01 листопада 2009 року договір оренди від 24.01.2007 року.
На виконання угоди про розірвання договору банк надав суду докази про звільнення орендованого приміщення станом на 02.11.2009 року, про що свідчать витяг з протоколу засідання Правління ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк №24 від 28.10.2009 року "Про зупинення діяльності відділення №42 ВАТ "ВіЕйБі Банк"; наказ ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк №1998 від 28.10.2009 року "Про зупинення діяльності відділення №42 ВАТ "ВіЕйБі Банк"; наказ ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк №816-п від 29.10.2009 року "Про звільнення начальника відділення №42 ОСОБА_7. та інших працівників з посад" 30.10.2009 року у зв'язку зі скороченням штату; акти прийому-передачі основних засобів відділення №42 м.Житомир, вул. Перемоги, 54 від 31.10.2009 року; договір підряду №67 від 25.10.2009 року укладений між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк та Приватним підприємством "Енерготех" на виконання демонтажних та будівельних (відновлювальних) робіт в приміщенні відділення ВАТ "ВіЕйБі Банк" за адресою м.Житомир, вул. Перемоги, 54; кошторис на будівельні роботи; акт виконаних робіт від 02.11.2009 року (а.с.52-64,т.I).
Для нотаріального посвідчення угоди про розірвання договору оренди позивач неодноразово звертався до відповідачів з пропозицією зустрітися у визначений час у офісі приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про що свідчать копії листів та телеграм (а.с.65-73,75,77,т.I).
Однак, відповідачі за первісним позовом ухилялися від нотаріального посвідчення угоди про розірвання договору оренди, про що складено комісійні акти від 24.11.2009 р., 25.11.2009 р., 27.11.2009 р. (а.с.74,76,78,79,т.I), що спонукало позивача, на підставі частини 2 статті 215, частини 2 статті 220, статті654 Цивільного кодексу України звернутися з позовом про визнання дійсної угоди про дострокове розірвання з 01 листопада 2009 року договору оренди від 24.01.2007р., укладеного між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особи ОСОБА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6., зареєстрованого в реєстрі за №1412 та про визнання відносин за договором оренди від 24.01.2007р. припиненими з 01.11.2009р.
23.12.2010 р. ВАТ "ВіЕйБі Банк" звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог в якій просив визнати припиненими з 01.11.2009 р. зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за договором оренди та визнати відносини за договором оренди від 24.01.2007 р.припиненими з 01.11.2009 р. (а.с.23-24,т.I).
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно частин 1,2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як вбачається з пункту 6.1. договору оренди від 24.01.07р. сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 03 січня 2012 року.
З гідно статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Статтею 794 ЦК України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що при укладанні договору оренди будівлі (приміщення) від 24.01.07р. сторонами були дотриманні усі вимоги, які ставляться до таких договорів, зокрема письмова форма, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору.
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Тобто, для укладання угоди про розірвання договору оренди (найму) будівлі необхідне дотримання вимог статтей 793, 794 ЦК України.
Однак, як вже зазначалося вище, така угода сторонами договору від 24.01.2007 р. не укладалася; сторонами не було її оформлено у письмовій формі з погодженням усіх істотних умов, в даному випадку, дати розірвання договору оренди, оскільки відповідачі зазначали дату 01.10.2009р., а позивач - 01.11.2009р., що виключає можливість застосування частини 2 статті 220 ЦК України, за приписами якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Але, оскільки статтею 794 ЦК України встановлено необхідну обов'язкову державну реєстрацію договорів найму будівлі укладених на строк не менше трьох років, такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку що визнання судом нотаріально не посвідченого правочину дійсним без державної реєстрації, не позбавляє його нікчемності та відмовив в задоволенні первісного позову.
Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги заяву банку про уточнення позовних вимог, оскільки фактично вона є зміною предмету спору, подана під час дії ГПК України в редакції чинній з 31.07.2010 р., а отже, після початку розгляду справи по суті.
05.03.10р. відповідачі за первісним позовом звернулись до суду з зустрічним позовом до позивача про стягнення з ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 вартість оренди з врахуванням інфляційного збільшення суми боргу в сумі 77960,28 грн.; суми корегування орендної плати у зв'язку зі зміною офіційного курсу американського долара до української гривні в розмірі 60102,79 грн.; пені за період з 06.12.2009 р. по 22.02.2010 р. в сумі 1444,17 грн.; трьох відсотків річних в сумі 422,72 грн., матеріальної шкоди в сумі 50000,00 грн.; на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 вартість оренди з врахуванням інфляційного збільшення суми боргу в сумі 77960,28 грн.; суми корегування орендної плати у зв'язку зі зміною інфляційного курсу американського долара до української гривні в розмірі 60102,79 грн.; пені за період з 06.12.2009 р. по 22.02.2010 р. в сумі 1444,17 грн.; трьох відсотків річних в сумі 422,72 грн., матеріальної шкоди в сумі 50000,00 грн. та розірвання договору оренди від 24.01.2007р. укладеного між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний банк (а.с.118-127,т.I).
06.12.2010 р. підприємці подали до суду заяву про збільшення розміру вимог по зустрічному позову, в якій просили стягнути з ПАТ Всеукраїнський Акціонерний банк на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 вартість оренди в сумі 197253,00 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 1923,21 грн., пеню в сумі 6160,88 грн., три відсотки річних в сумі 3225,26 грн., на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 вартість оренди в сумі 197253,00 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 1923,21 грн., пеню в сумі 6160,88 грн., три відсотки річних в сумі 3225,26 грн.; розірвати договір оренди від 24.01.2007 р. укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний банк (а.с.60-66,т.II).
17.12.2010 р. від позивачів за зустрічним позовом надійшла заява про уточнення позовних вимог по зустрічному позову, де вони відмовились від позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди і просили стягнути з Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 вартість оренди в сумі 197253,00 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 1923,21 грн., пеню в сумі 6160,88 грн., три відсотки річних в сумі 3225,26 грн.; на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 вартість оренди в сумі 197253,00 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 1923,21 грн., пеню в сумі 6160,88 грн., три відсотки річних в сумі 3225,26 грн. та розірвати договір оренди від 24.01.2007р. укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний банк (а.с.82-83,т.III).
Згідно статті 60 ГПК України (в редакції чинній на день подачі зустрічного позову) відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ці заяви підприємців (про збільшення розміру вимог та про уточнення позовних вимог) прийняті до розгляду.
Вимоги по зустрічному позову взаємно пов'язані із первісним позовом і випливають із договору оренди від 24.01.07р., згідно якого, орендодавці зобов'язувались передати, а орендар зобов'язувався прийняти в тимчасове користування об'єкт оренди - нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Житомирі вул. Перемоги, 54, загальною площею 217 кв. м.
Об'єкт оренди належить орендарям на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності виданим Виконкомом Житомирської міської ради 15 січня 2007р., яке зареєстроване в Комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 17 січня 2007 року за № 33506 (а.с.91-92,т.III).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору, передача об'єкту оренди орендодавцями, прийняття його орендарем й повернення об'єкту оренди при припиненні або розірванні даного договору, оформлюється актами прийому-передачі, підписаними орендодавцями та орендарем; складання і підписання актів прийому-передачі об'єкту оренди проводиться уповноваженими представниками орендодавців та орендаря безпосередньо при передачі об'єкту оренди; належним чином оформлений акт прийому-передачі об'єкту оренди від орендодавців до орендаря є підставою для нарахування та сплати орендної плати та комунальних платежів, передбачених даним договором (а.с.32-33,т.I).
Строк дії договору оренди встановлений до 03 січня 2012 року (пункт 6.1 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальний розмір орендної плати складає 32875,50 грн. за місяць; розмір місячної орендної плати за перші три місяці оренди з 03.01.07р. по 03.04.07р. складає 25250 грн.
Відповідно до пункту 3.6 договору (з врахуванням договору про внесення змін і доповнень) орендна плата сплачується орендарем, щомісячно, авансом не пізніше 5 числа поточного місяця на поточний рахунок орендодавців (а.с.43,т.I).
Згідно пункту 3.7 договору, оплата комунальних платежів здійснюється орендарем окремо, на підставі рахунків з комунальної плати, які надаються орендодавцями не пізніше 5 днів до кінця їх оплати, обумовлених пунктом 3.1 договору.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що компенсація вартості послуг, що сплачується орендодавцем, не може бути вищою від вартості зазначених послуг, яку орендодавці сплатили постачальникам таких послуг згідно з тарифами постачальників.
Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити платежі передбачені пунктом 3.1 даного договору.
Згідно пункту 3.3 Договору у випадку зміни індексу інфляції, розмір орендної плати коригується на індекс інфляції за даними Держкомстату України; орендодавці на вимогу орендаря зобов'язані надати письмові підтвердження зміни орендної плати; зміна орендної плати оформляється додатковою угодою до цього договору.
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, сторонами по договору не погоджено (додаткової угоди не укладено), що орендна плата на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, інших актів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору, сторони підписали акт прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення за адресою м. Житомир, вул. Перемоги, 54 від 03.01.07р. (а.с.41-42,т.I).
Для оплати послуг оренди відповідачу за зустрічним позовом позивачами надсилались рекомендованими листами рахунки-фактури за період з 01.12.09р. по 01.12.10р. на суму 197253 грн. на користь кожного з позивачів (а.с.132-139,т.I, 72-128,т.II, 93-94,тIII).
Однак, 24.02.10р. сторони підписали акт прийому-передачі орендованого приміщення, за яким відповідач повернув позивачам за зустрічним позовом приміщення за адресою м.Житомир, вул. Перемоги, 54 (а.с.79-81,тIII).
Отже, з 24.02.10р. відповідач за зустрічним позовом приміщенням оренди не користувався. Тому суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що орендна плата повинна стягуватись лише по день фактичного користування приміщенням, або по день повернення приміщення, а саме по 24.02.10р.
Судом першої інстанції правильно проведено розрахунок розміру орендної плати, який підлягає до стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів за період з 01.12.09р. по 24.02.10р. і який становить 46025,70 грн., оскільки рішенням господарського суду м.Києва від 12.12.2009 р. у справі №11/371(12/914), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010 р., вже було стягнуто з ВАТ Всеукраїнський Акціонерний банк на користь підприємців орендну плату за період з січня 2007 р. по листопад 2009 р. (а.с.28-52,т.III).
Доводи апелянтів -підприємців щодо того що договір оренди діє до 03.01.2012 р. і нарахування орендної плати має відбуватися за період з 01.12.2009 р. по 01.12.2010 р., апеляційним судом до уваги не приймаються на підставі вищевикладеного.
Пунктом 8.2 договору оренди передбачено, що за прострочення виконання зобов'язань своєчасної сплати орендної плати, орендар виплачує орендодавцям пеню в розмірі 0,1% від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення (а.с.36,т.I).
Позивачі просили стягнути з відповідача пеню за період з 01.12.09р. по 01.11.10р. на користь кожного з позивачів в сумі 6160,88 грн.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що період за який нарахована пеня відповідачу, позивачами вказаний не вірно. Оскільки орендна плата нараховується за період з 01.12.09р. по 24.02.10р., то пеня повинна нараховуватись за період з 06.12.09р.
( так як договором передбачено, що строк сплати орендної плати встановлений до 5 числа поточного місяця) по 24.02.10р. (по день повернення приміщення).
Згідно проведеного судом розрахунку пеня за вказаний період становить на користь кожного з позивачів: за період з 06.12.09р. по 05.01.10р. - 276,97 грн. ( 16437,75 грн. орендної плати : 365 днів х 30 днів прострочки х 20,5% ( подвійна ставка НБУ)); за період з 06.01.10р. по 05.02.10р. - 553,93 грн. ( 32875,50 грн. орендної плати : 365 днів х 30 днів прострочки х 20,5 % ( подвійна облікова ставка НБУ)); за період з 06.02.10р. по 24.02.10р. - 465,30грн. ( 46025,7грн. орендна плата за 24 календарні дні : 365 днів х 18 днів прострочки х 20,5% ( подвійна облікова ставка НБУ)); загальний розмір пені становить на користь: позивача 1 - 1296,20грн., позивача 2 - 1296,20 грн.
Доводи апелянтів -підприємців щодо того що господарський суд вийшов за межі позовних вимог і визначив період щодо стягнення пені з 06.12.2009 р. по 05.01.2010 р. не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи та не приймаються судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З постанови Вищого господарського суду України від 24.11.10р. по справі № 21/108-10 та постанови Вищого господарського суду України від 29.12.10р. по справі № 33/149-10 вбачається, що при нарахуванні інфляційних, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки; розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").
Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про нарахування інфляційних втрат за січень 2010р. на користь кожного з позивачів в сумі 295,88 грн. (16437,75 грн. заборгованості за грудень 2009р. х 101,8% індекс інфляції за січень 2010р.).
Згідно розрахунку позивачів, відповідачу нараховані річні на користь кожного з позивачів в сумі 3225,26 грн.
Відповідно до розрахунку правомірно проведеного судом першої інстанції, розмір суми річних, які необхідно стягнути на користь кожного з позивачів за період з 06.12.09р. по 24.02.10р. становить: за період з 06.12.09р. по 05.01.10р. - 40,53 грн. ( 16437,75 грн. орендної плати : 365 днів х 30 днів прострочки х 3% річних); за період з 06.01.10р. по 05.02.10р. - 81,02 грн. ( 32875,50 грн. орендної плати : 365 днів х 30 днів прострочки х 3% річних); за період з 06.02.10р. по 24.02.10р. - 68,09 грн. ( 46025,7грн. орендна плата за 24 календарні дні : 365 днів х 18 днів прострочки х 3% річних); загальний розмір річних на користь кожного з позивачів становить 189,64 грн.
Крім того, позивачі просили розірвати договір оренди від 24.01.07р. укладений між сторонами.
Згідно частин 1, 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частин 1,2,3,4 статті188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результат її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивачі за зустрічним позовом зверталися до відповідача з листами від 08.10.2009 р., 21.10.2009 р., 24.11.2009 р., 22.01.2010 р., 19.02.2010 р. (а.с.146-147,т.II, а.с.2-5,т.III) про необхідність сплати орендної плати та розірвання договору та з листами про явку до нотаріуса для підписання угоди (а.с.140-141,т.I, 14-18,т.III), а також до нотаріуса з проханням нотаріально завірити договір про внесення змін і доповнень до договору оренди, щодо зміни строку його дії до 01.02.2010 р. (а.с.142-143,т.I, 7-8,15,19,т.III). У зв'язку з чим, 25.01.2010 р. було складено комісійний акт про відмову представника банку підписати договір про внесення змін та доповнень до договору оренди від 24.01.2007 р. (а.с.144, т.I, 9,т.III).
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції правомірно задовольнив заявлену позивачами вимогу про розірвання договору оренди від 24.01.07р.
Однак, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.
Оскільки, сторонами по договору 24.02.2010 р. підписано акт прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення, яким ВАТ «ВіЕйБі Банк»повернув орендоване приміщення підприємцям, договір оренди від 24.01.2007 р. підлягає розірванню з 24.02.2010 р.
На підставі вищевикладеного, апеляційні скарги підприємців та банку до задоволення не підлягають. Рішення господарського суду Житомирської області від 27.01.2011 р., а саме пункт 5 його резолютивної частини, підлягає зміні в частині дати з якої розривається договір оренди від 24.01.2007 р., в решті рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Керуючись статтями 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-ОСОБА_2 від 03.02.2011 р. та Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від 07.02.2011 р. залишити без задоволення.
Пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 27.01.2011 р. у справі №11/2-Д змінити, викласти його в наступній редакції:
Розірвати договір оренди від 24.01.2007 р., укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою-ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк (04119, м.Київ, вул. Зоологічна, 5,код ЄДРПОУ 19017842) з 24.02.2010р.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк