06 квітня 2011 року Справа № 37/144-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача -Шумов А.Ю. -дов. б/н від 01.03.2011р.
відповідача -Солонець С.М. -дов. б/н від 01.03.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ТОВ «МАРБЕЛ-РОГАНЬ», м. Харків (вх. № 603Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010р. по справі № 37/144-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ Україна», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРБЕЛ-РОГАНЬ», м. Харків
про зобов'язання підписати доповнення та стягнення 1035712,09 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. (суддя Доленчук Д.О.) в задоволенні заяви позивача про накладання штрафу на відповідача відмовлено. Позов задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ «МАРБЕЛ-РОГАНЬ» підписати Доповнення №001, 002, 003, 004, 005, 006, 007, 008, 009, 010, 011, 012, 013, 014, 015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027, 028, 029, 030, 031, 032, 033, 034, 035, 036, 037, 038, 039, 040, 041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048, 049, 050, 051, 052 від 18.05.2010 року до Договору постачання № 20-2007 від 01.03.2007 р. Стягнуто з ТОВ «МАРБЕЛ-РОГАНЬ» на користь ТОВ «СКМ Україна» заборговані кошти в розмірі 934625,70 грн., пеню в розмірі 101086,39 грн., 10442,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ТОВ «МАРБЕЛ-РОГАНЬ», з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. по справі № 37/144-10, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Позивач, ТОВ «СКМ Україна», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРІНТЕК Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРБЕЛ-РОГАНЬ» було укладено договір поставки № 20/2007.
В позові позивач зазначив, що ТОВ «СКМ Україна»є правонаступником ТОВ «ФОРІНТЕК Україна»ідентифікаційний код 33300076.
Пунктом 1.1 договору поставки було передбачено, що постачальник зобов'язується здійснювати поставку та передати у власність покупця самоклеючі матеріали «Fasson», а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.
У процесі виконання вищевказаного договору позивачем був відвантажений відповідачу товар згідно видаткових накладних, які маються в матеріалах справи.
Згідно з п. 4.1.1. даного договору у випадку зміни на день розрахунку за товар офіційного курсу євро до гривні, встановленого Національним Банком України більш ніж на 2 %, сторони здійснюють перерахунок ціни: Х 2 = (Y2 : Y1) х Х1, де: X 1 - сума у базових цінах в національній валюті на час відпустки товару; Y 1 - курс євро до гривні.; Y 2 - курс євро до гривні, проведення сплати відповідачем; Х 2 - сума до сплати.
Відповідно до п. 4.1.2. договору зміни у ціні та суми, котрі необхідно внести в накладну у випадку зміни курсу євро / гривня встановленого НБУ на день отримання грошей на р/р відображуються у доповненні до даного договору по кожній накладній.
Правила щодо валюти виконання грошового зобов'язання встановлені ст. 533 ЦК України, згідно ч.ч. 1, 2 якої грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що у випадку визначення зобов'язання грошовим еквівалентом в іноземній валюті, то підлягаюча сплаті у гривнях сума визначається на день платежу за офіційним курсом відповідної валюти.
Отже, виходячи з вказаної норми, необхідною умовою для стягнення боргу з врахуванням курсової різниці є встановлення сторонами у зобов'язанні грошового еквіваленту в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, ТОВ «СКМ Україна»повинно було вказати в накладній змінену ціну договору з врахуванням зміни курсу євро/гривні та надати на день розрахунку цей документ покупцю, тобто, сума до сплати повинна бути визначена на день платежу. Вказаних дій на момент розрахунків позивачем не було вчинено.
Відповідно до бухгалтерської виписки по руху коштів за договором постачання № 20-2007 від 18.05.2010р. останній платіж за поставлений товар ТОВ «МАРБЕЛ-РОГАНЬ»було здійснено 13.04.2010р. в сумі 89959,76 грн.
Позивач 18.05.2010р. на виконання умов даного договору на адресу відповідача направив претензію № 707 від 18.05.2010р. про підписання відповідних доповнень № 001, 002, 003, 004, 005, 006, 007, 008, 009, 010, 011, 012, 013, 014, 015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027, 028, 029, 030, 031, 032, 033, 034, 035, 036, 037, 038, 039, 040, 041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048, 049, 050, 051, 052 від 18.05.2010 року до Договору постачання № 20-2007 від 01.03.2007 р. про перераховану вартість товарів відповідно до зміни курсу євро/гривні в розмірі 934625,70 грн.
Відповідач відмовив в задоволенні даної претензії, оскільки в договорі сторони визначили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Крім того, перед кожним відвантаженням товару, сторони додатково узгоджували ціну і суму товару.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно п. 8.3 договору поставки цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2008р.
Враховуючи, що відповідач сплатив позивачеві основний борг 13.04.2010р., то зобов'язання щодо сплати основного боргу припинилося 13.04.2010р.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату різниці в зв'язку зі збільшенням курсу євро до гривні 18.05.2010р., до господарського суду подав позовну заяву, як випливає з рішення суду першої інстанції лише 14.07.2010р., тобто вже після сплати відповідачем основної суми боргу.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або Законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог підлягає скасуванню.
Посилання позивача, викладені в заяві про надання доказів, про надсилання ТОВ «Форінтек Україна»претензії № 212 від 30.03.2009 р. про сплату заборгованості з урахуванням курсової різниці судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки, позивач в розумінні статей 32, 34 ГПК України не надав суду належних та допустимих доказів її надсилання на адресу відповідача. Зокрема наданий позивачем в обґрунтування зазначених обставин поштовий опис від 30.03.2009 р. не дає змоги ідентифікувати, чи саме претензія № 212 від 30.03.2009 р. була дійсно направлена на адресу відповідача.
Ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України оставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
При цьому, оскільки позивач не обгрунтував неможливість подання претензії № 212 від 30.03.2009 р. та доказів її надсилання, зазначені обставни взагалі унеможливлюють прйняття зазначених доказів судом апеляційної інстанції при повторному перегляді справи.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені станом на 14.07.2010р. в розмірі 101086,39 грн., то судова колегія вважає, що ці вимоги є необґрунтованими, оскільки згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
При цьому, згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки, відповідачем були порушені строки оплати по видатковим накладним №Ф-00001116 від 30.10.2008р., № Ф-00001129 від 06.11.2008р., № Ф-00001153 від 14.11.2008р., № Ф-00001262 від 17.12.2008р. та № Ф-00001269 від 18.12.2008р., то перебіг строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені закінчився через рік після спливу граничного терміну розрахунку за поставлені товари. Так як остання поставка була здійснена 18.12.2008р., то розрахунок за товар треба було вчинити протягом 80 календарних днів з моменту поставки, тобто до 08.03.2009р.
Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення пені розпочався 09.03.2009р. та закінчився 10.03.2010р.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені після спливу строку позовної давності, відповідач у відзиві на позовну заяву згідно з п. 3 ст. 267 ЦК України заявив про застосування позовної давності, тому, рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, не підлягають і задоволенню вимоги позивача про зобов'язання ТОВ «МАРБЕЛ-РОГАНЬ» підписати Доповнення №001, 002, 003, 004, 005, 006, 007, 008, 009, 010, 011, 012, 013, 014, 015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027, 028, 029, 030, 031, 032, 033, 034, 035, 036, 037, 038, 039, 040, 041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048, 049, 050, 051, 052 від 18.05.2010 року до Договору постачання № 20-2007 від 01.03.2007 р.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи і тому, вона підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010р. по справі № 37/144-10 підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010р. у справі № 37/144-10 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ Україна»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, оф. 310, код ЄДРПОУ 33300076, р/р 260053011421 у Філії Оболонського відділення № 8142 ВАТ ОЩАДБАНК, м. Київ, МФО 320229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРБЕЛ-РОГАНЬ»(61172, м. Харків, вул. Роганська, 159, код ЄДРПОУ 31149708, р/р 26003302732488, Комінтернівська філія ПАТ ПІБ в м. Харкові, МФО 351362) 5221,06 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.Ю. Могилєвкін
суддя Л.М. Бабакова
суддя О.В. Плужник
Повний текст постанови підписаний 08.04.2011р.