18.04.2011 року Справа № 33/299-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Стрелець Т.Г.(доповідач)
суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.
Секретар судового засідання: Ревковій Г.О.
Представники сторін:
від відповідача: Кравченко Т.О., представник, довіреність №476/09 від 13.09.2010р.
Представник позивача не з'явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Екран”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. у справі №33/299-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Екран”, м. Дніпропетровськ (49051, вул. Косіора, 45/21)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно -транспортна компанія”, м. Дніпропетровськ (49106, пр. Героїв 21/336) (52000, Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, Чумаковська сільрада, “Комплекс зданий и сооружений”)
про стягнення 25 272,00грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. по справі №33/299-10 (суддя -Рудовська І.А.) в позові відмовлено.
Рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, оскільки додані до позовної заяви довідка ДАІ та постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не встановлюють факт протиправності поведінки водія ТОВ «Торгівельно-промислова компанія». Суд дійшов до висновку, що за умов недоведеності належними та допустимими доказами протиправної поведінки і вини водія ТОВ «Торгівельно-промислова компанія»у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, не вбачається можливим встановити вину відповідача під час ДТП, протиправність його поведінки, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екран" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на докази вини відповідача, яку визнав сам відповідач в ході судового засідання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.11р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 14.03.2011р. на 12 год. 15 хв.
Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцької Л.О. від 14.03.11р. справу №33/299-10 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г. -доповідача, суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.
В судовому засіданні 14.03.11р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.04.11р. на 12:15год.
В судовому засіданні 04.04.11р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.04.11р. на 12:50год.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти неї, просить відмовити в її задоволенні. Вважає, що рішення є законним і таким, що винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, оскільки страхова компанія -ЗАТ «УАСК «АСКА», у якій буди застраховані транспортні засоби відповідача, ще 09.08.2006р. здійснила на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. Здійснення виплати у такому розмірі не було оскаржено позивачем до страхової компанії протягом 4 років, отже позивач не скористався своїм законним правом отримати страхове відшкодування у повному обсязі. Вказане, на думку відповідача, є підставою для відмови у позові з огляду на сплив строку позовної давності.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом було здійснено запит на ім'я Голови Павлоградського міськрайонного суду з проханням надати інформацію щодо розгляду вказаним судом справи про адміністративне правопорушення, яке було скоєне 02.03.2006р. ОСОБА_1 (водієм ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія») та направити на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду копію постанови по цій справі у разі її прийняття.
У відповіді на запит (вих.№5339 від 29.03.11р.) повідомляється, що перевіркою реєстраційних журналів за 2006 рік адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП не значиться.
В судове засідання 18.04.2011 року не з'явився представник позивача, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні представник позивача надавав пояснення по апеляційній скарзі та залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності зазначеного представника, який не скористався своїм правом з'явитись в судове засідання.
В судовому засіданні 18.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 02.03.2006 року на автодорозі «Київ-Луганськ-Ізварино»на ділянці 536 км відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сканія», д/номер НОМЕР_1, з напівпричепом, д/номер НОМЕР_2, який належить відповідачу, з автомобілем «КАМАЗ», д/номер НОМЕР_3, з причепом ГКБ-8350, д/номер НОМЕР_4, який належить позивачу. Вказане підтверджується Довідкою ДАІ №49 від 21.03.2006р. (а.с. 99).
Водій автомобіля «Сканія», д/номер НОМЕР_1, з напівпричепом, д/номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, та під час скоєння ДТП працював водієм вказаного автомобіля.
Згідно висновків спеціаліста № 045/06 та № 046/06 експертного автотоварознавчого дослідження від 22.03.2006 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КАМАЗ», д/номер НОМЕР_3, з причепом ГКБ-8350, д/номер НОМЕР_4, на час дослідження становить 50 262 грн. 86 коп. (а.с. 23-42).
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА 0902962 від 05.10.2005 року. Строк дії договору з 05.10.2005 року по 04.10.2006 року. Вказаний договір був укладений відносно напівпричепа, д/номер НОМЕР_2, який належить відповідачу, що підтверджується листом ЗАТ «УАСК «АСКА»№509-22/1 від 24.01.2011р. (а.с. 101).
У зв'язку з настанням страхового випадку, страховою компанією відповідача -ЗАТ «УАСК «АСКА»09.08.2006 року було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.
18.08.2010 року постановою старшого слідчого по розслідуванню ДТП СУ УМВС Берест А.Н. у кримінальній справі № 10061137 по факту ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушеній за ознаками ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України, провадження було припинено за відсутністю складу злочину (а.с. 17-21).
Водночас, у мотивувальній частині Постанови про припинення кримінальної справи від 18.08.2010р. було зазначено, що дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з пригодою зіткнення, що відбулось (а.с. 20).
З огляду на положення ст. 101 ГПК України, відповідно до якої апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, не врахував зміст Постанови про припинення кримінальної справи від 18.08.2010р. у частині визнання вини водія ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, господарський суд не дослідив підстав страхового відшкодування на користь відповідача, здійсненого 09.08.2006 року позивачу у розмірі 24 990,00 грн., оскільки вказане відшкодування страхова компанія ЗАТ «УАСК «АСКА»могла здійснити тільки після встановлення винної в ДТП особи.
Згідно частині статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
З огляду на вказане, висновок господарського суду про те, що підставою для відмови у позові є відсутність доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не відповідає дійсним обставинам справи. Господарський суд не надав оцінки природі спірних правовідносин, що стосуються доведеності наявності цивільного, а не адміністративного правопорушення.
Водночас, судова колегія вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що страховою компанією відповідача -ЗАТ «УАСК «АСКА»09.08.2006 року було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. Водночас, з листа вказаної страхової компанії вбачається, що відносно напівпричепа, д/номер НОМЕР_2, який належить відповідачу, також був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА 0902962 від 05.10.2005 року, який діяв під час дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 1194 ЦК України передбачений принцип відшкодування шкоди особою, що застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування).
Статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;
б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;
ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;
д) розмір шкоди;
е) підпис заявника і дата подання заяви.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після розгляду страховиком наданих йому визначених у ст. 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду, страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
Натомість позивачем у матеріали справи не надано доказів звернення до страхової компанії з вимогою отримати страхове відшкодування у повному обсязі, також не надано доказів отримання відмови страхової компанії відповідача від сплати відшкодування на користь позивача у повному обсязі.
З наведеного вбачається, що позивачем не доведений факт вичерпання всіх можливостей отримати страхове відшкодування від страхової компанії відповідача у повному обсязі. Таким чином, з огляду на наявні у матеріалах справи документи звернення до відповідача з позовом про відшкодування залишку спричиненої шкоди є передчасним.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви з огляду на недоведеність позивачем обставин, на яких ґрунтується позовна заява. З наведеного вбачається, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Екран”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. у справі №33/299-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.11р. у справі №33/299-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.Г. Стрелець
СуддяВ.Г. Головко
СуддяА.О. Логвиненко
Повний текст постанови виготовлений в повному обсязі 18.04.2011року