18.04.11
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
«14» квітня 2011 року Справа № 20/14
Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи
позивача: публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»
84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дівізії, 10;
до відповідача: Дочірнього підприємства «Агроінвест»
товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна -Агроінвест»
16400, Чернігівська область, м. Борзна,вул. Пантелеймона Куліша, 44;
предмет спору: стягнення 200044,71 грн.
представника сторін:
позивача: Никонович С.В.(дов.№28 від 27.01.2011р.)-юрисконсульт;
відповідача: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол»звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до дочірнього підприємства «Агроінвест»товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна - Агроінвест»про стягнення з відповідача на його користь 200044,71грн., з яких 162955,59 грн. заборгованості за поставлений товар (включаючи залізничний тариф за його перевезення), 6380,91 грн. пені, 26500,00 грн. штрафу, 2973,20 грн. інфляційних та 1235,01 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.03.2011р. розгляд справи призначено на 22.03.2011р., після чого розгляд справи відкладався до 06.04.2011р. та 14.04.2011 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали від 10.03.2010 року за № 1400601937400.
До початку судового засідання 14.04.2011р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сплатити суму заборгованості та у клопотанні зазначено про визнання відповідачем боргу в сумі 124 955,59грн.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.
В судових засіданнях позивач зазначив про часткову сплату відповідачем боргу після порушення провадження у справі, та надав банківські виписки про сплату 03.03.2011р. - 3000,00грн., 15.03.2011р. - 5000,00грн., 12.04.2011р. - 30000,00грн.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
15.05.2010р. між ВАТ «Концерн Стирол»та ДП «Агроінвест»ТОВ «Борзна-Агроінвест»укладено договір купівлі -продажу № 15-05/2010 (далі -Договір).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити, на умовах згідно цього Договору, а Покупець прийняти аміачну селітру (далі-Товар) згідно умов даного Договору.
За юридичною природою вказаний договір є договором купівлі-продажу, а тому до нього застосовуються норми глави 54 ЦК України.
Відповідно п.6.2. Договору, при поставці залізничним транспортом відвантаження товару здійснюється на підставі письмової заявки Покупця або її факсимільної копії, в якій зазначаються реквізити вантажоодержувача: його повне найменування, поштовий індекс та адреса, залізнична станція призначення, код залізничної станції, найменування залізниці і чотирьохзначний код одержувача. Покупець зобов'язаний передати продавцю оригінали факсимільних копій письмових заявок на відвантаження товару.
В матеріалах справи наявна заявка ДП «Агроінвест»(арк. справи 38), в якій відповідач просить провести відвантаження 2 вагонів селітри аміачної в кількості 125тон, з відстрочкою платежу до листопада 2010р..
Отже, на виконання умов Договору та заявки, 15.05.2010р. (п.6.1. Договору) позивачем було поставлено Товар в кількості 125тн., що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу №52409662 на 62500тн., №52409663 на 62500тн., всього на суму 256249,99грн.
Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору сторони домовились, що Продавець вказує ціну на товар в рахунках-фактурах у гривнях за одну тонну з врахуванням ПДВ на умовах FCA Горлівка (ИНКОТЕРМС 2000), ціна аміачної селітри за 1тонну - 2050грн. з ПДВ.
Згідно п.3.3. Договору, при поставці Товару залізничним транспортом, Покупець додатково оплачує залізничний тариф до станції призначення та залізничний тариф за повернення рухомого складу при відправці Товару в особистих вагонах відправника вантажу.
Так, Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-028517 від 15.05.2010р. на суму 262956,55грн., до якого було включено вартість залізничних тарифів за перевезення вантажу в сумі 6705,60грн..
п.5.1. Договору встановлено, що оплата Покупцем загальної суми Договору, указаної в п.3.4., здійснюється до 01.11.2010р., на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури.
Листом від 03.11.2010р. позивачем було надано відповідачу відстрочку платежу за Договором до 30.11.2010р.
Як зазначає позивач, Відповідачем було здійснено часткову оплату товару, а саме 09.11.2010р. в сумі 20000,00грн., 22.11.2010р. в сумі 50000,00грн., 23.11.2010р. в сумі 10000,00грн., 10.12.2010р. в сумі 10000,00грн., 10.01.2011р. в сумі 5000,00грн., всього 100000,00грн..
Крім того, Відповідачем здійснено часткову оплату товару після порушення провадження у справі, а саме 03.03.2011р. в сумі 3000,00грн., 15.03.2011р. в сумі 5000,00грн., 12.04.2011р. в сумі 30000,00грн. (всього 38000,00грн.).
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 38000,00грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.
Обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем повністю не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.
З врахуванням часткової оплати відповідачем боргу, станом на час прийняття рішення у справі, заборгованість відповідача по основному боргу складає 124955,59грн. (з врахуванням витрат на перевезення, які покладаються на Відповідача), яка підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.5.2. Договору, у випадку несплати в строк (п.5.1.) грошових коштів Покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Строк виконання зобов'язання, з врахуванням наданої позивачем відстрочки, встановлений до 30.11.2010р.
Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. в сумі 6380,90 грн., яка відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору і підлягає стягненню.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем заборгованість на момент звернення позивача з позовом до суду погашена не була, у позивача виникло право нарахування інфляційних та річних.
Позивачем заявлені до стягнення інфляційні за період грудень 2010 року - січень 2011 року в сумі 2973,20грн. та 3% річних за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011 року в сумі 1235,01 грн.
Нарахування інфляційних в сумі 2973,20 грн. та 3% річних в сумі 1235,01 грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно п.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до п.5.4. Договору, в разі несплати в строк (п.5.3.) грошових коштів за поставлений товар Покупець сплачує штраф в розмірі 10% від суми Договору.
Так, позивачем нарахований штраф в розмірі 10% від суми Договору в сумі 26500,00грн.
Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи значну оплату відповідачем суми основної заборгованості, як до порушення провадження у справі, так і під час розгляду справи, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 10% та стягнути з відповідача 2650,00грн. штрафу.
В стягненні іншої частини штрафу слід відмовити.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 1381,95грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 163,03грн.
Керуючись с.49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині стягнення 38000,00грн. основного боргу припинити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Агроінвест»товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» (16400, вул. П.Куліша,44, м.Борзна, Чернігівської обл., р/р 26009301836143 в ПІБ в м.Ніжин, МФО 353434, код ЄДРПОУ 32533020) на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн «Стірол»(84610, вул.Горлівської дивізії, 10, м.Горлівка, Донецької обл., р/р 26002002789001 в ПАТ КБ «Надра», МФО 320003, код ЄДРПОУ 05761614) 124955,59грн. боргу, 2650 грн. штрафу, 6380,90 грн. пені, 2973,20 грн. інфляційних, 1235,01грн. 3% річних, а всього 138194,70грн., а також 1381,95грн. державного мита та 163,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 15 квітня 2011 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна