01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2006 № 8/638
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Алданової С.О.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від позивача -Лісовал О.В.,
від відповідача: Король О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Андамар"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.06.2006
у справі № 8/638 (Катрич В.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг"
до Приватного підприємства "Андамар"
про стягнення 72566,24 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 66292,92 грн.основного боргу, 6273,32 грн. пені за договором № 586/1 від 18.02.2004.
Згідно заяви від 14.06.2006 позивач просив стягнути з відповідача 66292,92 грн. основного боргу, 6136,64 грн. пені за договором № 586/1 від 18.02.2004.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2006 у справі № 8/638 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 66 262,92 грн. основного боргу, 6 136,64 грн. пені, 724 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 72 566,24 грн.
Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
18.02.2004 між сторонами по справі було укладено договір № 586/1, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався надати послуги відповідачу по заправці автотранспорту та додаткові послуги за межами митної території України при пред'явленні пластикових карток, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги по заправці автотранспорту та додаткові сервісні послуги.
Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що позивач зобов'язується передати відповідачу згідно акту у володіння і користування пластикові картки.
Згідно актів прийому-передачі пластикових карток “ARIS» № АВК-002726 від 17.02.2004, № АВК-003078 від 11.05.2004 позивач передав, а відповідач прийняв пластикові картки у кількості 7 штук.
Пунктом 2.1.4. договору сторони погодили, що рахунки на оплату виставляються щотижня по факту або в електронному вигляді; реєстри направляються відповідачу щотижня по електронній пошті, у випадку відсутності такої - по факсу. Реєстри включають відомості про дату, час та місце заправки або наданих послуг, кількість літрів та ціну.
Копії реєстрів з відповідними даними, що відправлялися відповідачу по електронній пошті, знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.2.1. договору відповідач зобов'язаний щомісячно здійснювати з позивачем звірку взаєморозрахунків шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків.
Акти прийому-передачі наданих послуг та звірки взаємних розрахунків № 60 від 29.02.2004, № 124 від 31.03.2004, № 192 від 30.04.2004, № 281 від 31.05.2004, № 361 від 30.06.2004, № 451 від 31.07.2004, № 546 від 31.08.2004, № 646 від 30.09.2004, № 728 від 31.10.2004, № 837 від 30.11.2004, № 958 від 31.12.2004 підтверджують надання позивачем відповідачу послуг по заправці його автотранспорту дизельним пальним на АЗС, які розташовані за межами території України.
Також на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 щодо підтвердження первинними документами надання послуг згідно договору № 586/1 від 18.02.2004, позивач надав чеки, які свідчать про надання послуг по заправці автомобілів відповідача, зокрема, на території Польщі, і відомості, зазначені в чеках, повністю співпадають з відомостями зазначеними у реєстрі заправок автотранспорту ПП “Андамар» дизельним паливом по пластиковим карткам “АРИС» за межами митної території України за період з 01.11.2004 по 30.11.2004.
Крім зазначеного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 зобов'язано сторін по справі провести звірку взаєморозрахунків за договором № 586/1 від 18.02.2004.
У судовому засіданні 05.10.2006 сторони двостороннього підписаного акту не надали. При цьому, представник позивача пояснив, що в матеріалах справи є акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами, який підтверджує заборгованість відповідача у розмірі 69262,92 грн. Натомість, представник відповідача пояснив суду, що ним направлявся акт звірки взаєморозрахунків, в якому за даними відповідача заборгованість перед позивачем не рахується, однак позивачем не підписано даного акту.
Суд апеляційної інстанції приймає як належний доказ підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2005, згідно якого заборгованість ПП “Андамар» перед ТОВ “АРИС-ЮГ» становить 69262,92 грн.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що строк, протягом якого відповідач сплачує вартість послуг по заправці автотранспорту та додаткових сервісних послуг, вказується в даному договорі або в протоколі узгодження умов розрахунків.
Так, згідно протоколу № 1 узгодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластиковим карткам від 18.02.2004 до договору № 585/1 від 18.02.2004 передбачений строк оплати - 8 календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Відповідач перерахував позивачу 3000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 66262,92 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно п. 4.3. договору при порушенні умов оплати, які передбачені договором або протоколом узгодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластиковим карткам, позивач вправі вимагати від відповідача, а відповідач зобов'язується оплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань, які належить оплаті за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 66262,92 грн. основного боргу та 6136,64 грн. пені.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Приватного підприємства “Андамар» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2006 у справі № 8/638 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Андамар» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2006 у справі № 8/638 - без змін.
2. Матеріали справи № 8/638 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Алданова С.О.
09.10.06 (відправлено)