ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 43/685
16.01.08
За позовом Українського Інституту науково-технічної і економічної інформації
до державного підприємства по виготовленню цінних паперів Поліграфічний
комбінат "Україна"
про стягнення 55 100, 00 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Кравчук П.І. -предст. за дов.,
від відповідача Сікачов С.Ю., Козир А.О. -предст. за дов.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з державного підприємства по виготовленню цінних паперів Поліграфічний комбінат "Україна" 55 100, 00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 21/2004/170 від 01.07.04.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.07 порушено провадження у справі № 43/685 та призначено її розгляд на 13.12.07.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засідання проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Відповідно до ст. 69 ГПК України сторони звернулися до господарського суду міста Києва з клопотанням про продовження строку вирішення справи, яке суд визнав за доцільне задовольнити.
У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
01.07.04 між Українським Інститутом науково-технічної і економічної інформації (далі Позивач) та державним підприємством по виготовленню цінних паперів Поліграфічний комбінат "Україна" (далі Відповідач) було укладено договір № 21/2004/170 (далі - Договір) про виконання науково-технічних робіт за темою «Розробка і впровадження системи захисту від несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації.
Відповідно до умов Договору наукові, технічні та інші умови до науково-технічної, дослідної, науково-методичної продукції, яка є предметом Договору, визначаються Технічним завданням на виконання науково-технічної роботи, яке є невід'ємною частиною Договору.
Зміст, терміни виконання основних етапів науково-технічна продукція, вартість робіт за етапами визначаються Календарним планом, що складає невід'ємну частину Договору.
Вартість робіт визначаться калькуляцією кошторисної вартості, при чому Замовник перераховує Виконавцю відповідно до протоколу узгодження ціни на науково-технічну роботу 210 000, 00 грн.
На початку робіт проводиться оплата авансу в розмірі 60 000, 00 грн., що становить 60 % від вартості робіт за 1-м етапом.
Оплата робіт здійснюється поетапно відповідно до наданого акту приймання-здачі етапу науково-технічної роботи.
На виконання умов Договору Відповідач перерахував аванс у розмірі 60 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000015 від 10.08.2004 р., що не заперечується сторонами.
Відповідно до акту приймання -здачі науково-технічної роботи складений 31.09.2004 р. № 1 перший етап робіт було завершено, у відповідності до календарного плану.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, вартість виконаних робіт за першим етапом не сплатив.
Відповідно до розрахунку Позивача, загальна сума заборгованості за виконані роботи 1-го етапу складають: 40 000, 00 грн. основного боргу, 15 000, 00 грн. штрафних санкцій.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.
Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Правовідносини між сторонами виникли внаслідок укладання Договору № 21/2004/170 (далі - Договір) про виконання науково-технічних робіт за темою «Розробка і впровадження системи захисту від несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації від 01.07.04.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач на виконання умов Договору перерахував аванс у розмірі 60 000, 00 грн. Перший етап робіт було завершено, у відповідності до календарного плану.
Джерелом фінансування договору -є кошти, що надійшли на спецрахунок згідно з Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технопарків» для виконання інноваційного проекту «Розробка технологій виготовлення, освоєння та організація промислового виробництва акцизних марок і документів суворого обліку на пластикових картках з високим ступенем захисту та системою централізованої персоніфікації».
Відповідач звернувся до Позивача з листом № 54000-27/718 від 06.04.2005 про призупинення виконання робіт, до вирішення питання про порядок фінансування зазначеного інноваційного проекту, у зв'язку з тим, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», яким змінено режим функціонування технопарків.
Позивач у відповіді на зазначений лист № 230 від 18.07.05, повідомив, що на цей час майже всі роботи передбачені Договором виконані, однак, враховуючи зміни з законодавстві, не заперечує проти перегляду умов та терміну виконання Договору, що могло б бути оформлено додатковою угодою.
Однак, відповідної додаткової угоди укладено не було.
Згідно п. 2.5 Договору оплата робіт проводиться поетапно, відповідно до наданого акту приймання-здачі етапу науково - технічних робіт.
Ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Позивач мав право вимагати виконання зобов'язання на наступний день після підписання акту, враховуючи, що акт виконаних робіт підписано 31.09.2004 р., тобто датою, яка відсутня в календарі. Суд вважає за доцільне вважати дату підписання акту 01.10.04, тобто, наступною існуючою датою.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи, що ст.. 530 ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семеденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Отже, позовна давність за зобов'язаннями, яки виникли внаслідок виконання 1-го етапу робіт, сплив 09.10.07 р. (02.10.2004 + 7 днів + 3 роки ).
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду міста Києва, як вбачається з відбитку штампу канцелярії 02.11.07, тобто після спливу позовної давності.
Відповідно до ст.. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із пропуском позовної давності.
Посилання Позивача на те, що позовна давність була пропущена з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що позовні матеріали неодноразово повертались Позивачу без розгляду, судом до уваги не приймаються, оскільки, повернення позовної заяви без розгляду не перериває перебігу позовної давності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позовна заява датована 10.10.07, а перше звернення до суду, як вбачається з відбитку штампу канцелярії 15.10.07, тобто вже після спливу позовної давності.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
В задоволені позову відмовити.
Суддя М.В.Пасько