ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
25.03.2008р.
м.Київ
№ 11/93-33/275
За позовом Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж. Ес. Ем.»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання недійсним рішення
Суддя Морозов С.М.
Представники сторін:
Від позивача Марцін А.С. (довіреність № 20 від 09.02.2006р.);
від відповідача Мокрицька К.В. (довіреність № 79 від 31.05.2007р.)
25.03.2008р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи:
Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.
Закрите акціонерне товариство «Київстар Дж. Ес. Ем.»(надалі ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем.", позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Києва №105/21673832/1717 від 12.11.2001р..
У позовній заяві позивач зазначав, що ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року за № 77, та відповідно до вищезазначеного Позивач у 2000 році надмірно сплатив збір за використання радіочастотного ресурсу до державного бюджету, платіж за кодом 16030300 у сумі 735 408 гривень.
Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Методичних вказівок по дотриманню строків давності при поверненні надміру сплачених сум податків і зборів (обов'язкових платежів), які викладені у листі Державної податкової адміністрації України від 28.03.2001р. за № 4065/7/19-1117, позивач у листі від 01.11.2000р. за №2084/2 звернувся до ДШ у Залізничному р-ні м. Києва з проханням зарахувати надмірно сплачений збір за використання радіочастотного ресурсу у 2000 році в рахунок наступних платежів. відповіді позивач не отримав. У зв'язку з цим позивач вважає наявними підстави для визнання недійсним спірного рішення
Відповідачем позову не визнано, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що збір за використання радіочастотного ресурсу донараховано за порушення позивачем вимог ст.ст. 24, 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс". Висновки, що викладені в акті за наслідками перевірки Позивача, відповідають фактичним обставинам справи та здійснені в результаті правильного застосування відповідних норм чинного законодавства України. У зв'язку з цим відповідач вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.
Провадження у справі зупинялось у зв'язку з вирішенням в судовому порядку справи 25/239 за позовом ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.»до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії, та було поновлено ухвалою суду від 22.01.2008р..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Державною податковою інспекцією у Залізничному (Солом'янському) районі міста Києва проведено перевірку правильності перерахування до бюджету плати за використання радіочастот ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." за період з 01.02.2001р. по 01.10.2001р., за результатами якої складено акт № 18-105 від 05.11.2001р. (копія в матеріалах справи).
На підставі висновків акту про порушення позивачем ст.ст. 24, 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" від 01.06.2000р. № 1770-ПІ рішенням № 1581/18-105/21673832/1717 від 12.11.2001р. визначена сума податкового зобов'язання по збору за використання радіочастотного ресурсу в сумі 419 563, 09 грн..
За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку Рішенням ДПІ у Залізничному районі м. Києва «Про результати розгляду скарги від 10.12.2001р. №10080/10/31-045" скаргу позивача залишено без задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи (акт перевірки, стор. 2-3), згідно чинного законодавства України позивач отримав ліцензії на використання радіочастот на території України, реєстраційний № 89 від 10.04.1997р., № 237 від 30.10.1997р. та № 1689 від 14.08.2000р., та є платником збору за використання радіочастотного ресурсу. Всі ліцензії, що одержані підприємством, мають термін дії 15 років з правом продовження.
Відповідно до ст. 24, 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" використання радіочастотного ресурсу в Україні здійснюється на платній основі, користувачі радіочастотного ресурсу України до 15 числа кожного поточного місяця сплачують щомісячний збір за його використання.
На підставі Постанови КМ України "Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України" від 31.01.2001р. №77 з лютого 2001р. позивач почав нараховувати збір за використання радіочастотного ресурсу. Під час перевірки податковою інспекцією встановлено, що станом на 01.10.2001р. сума збору по місяцям яка повинна бути сплачена підприємством становить 1 308 152, 71 грн., в тому числі за лютий 2001р. -136 529, 97 грн., березень 2001р. -138 095, 97 грн., квітень 2001р. - 140 904, 79 грн., травень 2001р. -142 104, 79 грн., червень 2001р. -178 236, 19 грн., липень 2001р. -195 204, 13 грн., серпень 2001р. -188 538, 93 грн., вересень 2001р. -188 538, 93 грн.. Однак, станом на 01.10.2001р. підприємством було сплачено збору в сумі 888 589, 62 грн., у зв'язку з чим за результатами перевірки донараховано збору за використання радіочастот в сумі 419 563, 09 грн..
До матеріалів справи позивачем не надано жодних доказів сплати у вказаній сумі збору за використання радіочастот в рахунок належних до сплати у перевіреному періоді, натомість позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2000 році позивачем надмірно сплачено збір за використання радіочастотного ресурсу до державного бюджету (платіж за кодом 16030300 у сумі 735 408 грн.). З посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та з урахуванням Методичних вказівок по дотриманню строків давності при поверненні надміру сплачених сум податків і зборів (обов'язкових платежів), які викладені у листі Державної податкової адміністрації України від 28.03.2001р. за № 4065/7/19-1117 позивач вважає наявним обов'язок відповідача зарахувати надмірно сплачений збір за використання радіочастотного ресурсу у 2000 році в рахунок наступних платежів, на підставі заяви, що викладена у листі від 01.11.2000р. за №2084/2 до ДПІ у Залізничному р-ні м. Києва.
Питання щодо зарахування в рахунок наступних платежів суми надмірно сплаченої плати за використання радіочастотного ресурсу у 2000р. було предметом розгляду у справі 25/239 за позовом ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.» про зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі міста Києва здійснити перерахування надмірно сплачених сум збору за використання радіочастотного ресурсу у 2000р. в розмірі 735 408 грн. в рахунок наступних платежів щодо сплати такого збору в 2001 році, під час розгляду якої встановлено, що сума надмірно сплачених коштів плати за використання радіочастотного ресурсу у 2000р становить 185038, 00 грн. (а не 735 408,00 грн.), тому згідно ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №8/93 «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів», позивач мав право вимагати лише повернення помилково сплачених коштів, а не здійснювати зарахування в рахунок наступних платежів. У постанові Вищого адміністративного суду України від 27.11.2007р. К-9123/06 (Господарський суд м. Києва справа -25/239) зазначено про відсутність у відповідача (ДПІ у Солом'янському районі міста Києва) правових підстав для здійснення зарахування неподаткового платежу - плати за використання радіочастот в рахунок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме збору за використання радіочастотного ресурсу.
Таким чином суд визнає вірним твердження відповідача про те, що позивачем фактично оспорюється не правильність зробленого ДПІ розрахунку збору за 2001 рік (правильне застосування ставок збору тощо), а лише те, що сума збору, нібито надмірно сплачена ним у 2000р. підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів (сплата збору у 2001 році), внаслідок чого у позивача виникає переплата і він звільняється від обов'язку сплачувати донараховану за 2001 рік суму збору. Вказане питання вирішено в судовому порядку та відповідно до встановлених судами обставин, свідчить про помилковість зроблених позивачем посилань.
Під час розгляду справи № 25/239 було встановлено, що заяви про повернення надмірно сплачених коштів позивачем не надано, а у органу ДПС відсутні правові підстави для зарахування неподаткового в рахунок обов'язкових платежів в зв'язку відсутністю процедури такого зарахування.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи відсутність належних доказів які б спростовували висновки акту перевірки від 05.11.2001р. про порушення позивачем ст. 24, 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", а саме через ненадання доказів належного виконання обов'язку щодо сплати збору за використання радіочастот у 2001р. суд визнає позовні вимоги про визнання недійсним рішення ДПІ у Залізничному районі міста Києва №105/21673832/1717 від 12.11.2001р. такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.М. Морозов
дата складення постанови в повному обсязі 31.03.2008р.