Справа №22-а- 802\08 Головуючий 1 інстанції:Прохоров С.А.
Категорія :66 Доповідач: Подобайло З.Г.
Ухвала
Іменем України
13 лютого 2008 року
м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Сіренко О.І.
Суддів - Подобайло З.Г., Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання - Спесивцевої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чугуївського міжрайонного прокурору Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 25 вересня 2007 року по справі № АС-53/192-07
за позовом Чугуївського міжрайонного прокурору Харківської області в інтересах держави в особі Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району
до ВАТ «Харківгаз»
про зобов'язання виконання рішення
встановила :
Чугуївський міжрайонний прокурор м. Чугуїв в інтересах держави в особі Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського р-ну звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати п. 2.1 рішення першої сесії 5-го скликання від 14.04.2006 року Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського р-ну Харківської області про повернення газорозподільних мереж до комунальної власності територіальної громади села Волохів Яр.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2007 року по справі № АС-53/192-07 закрито провадження у справі за позовом Чугуївського міжрайонного прокурору Харківської області в інтересах держави в особі Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району до ВАТ «Харківгаз» про зобов'язання виконання рішення .
На зазначену ухвалу Чугуївським міжрайонним прокурором Харківської області подана апеляційна скарга. Скаржник вважає , що вказана ухвала суду винесена необґрунтовано у зв'язку з тим, що суд, при винесенні ухвали виходить з того, що на вирішення адміністративного суду може бути переданий спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкту, а ці суб'єкти відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. Однак у випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому відповідно не повинен вирішуватися адміністративним судом. Тому просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2007 року про закриття провадження у справі, відновити провадження по справі та направити справу на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Представник прокурора в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні утримався від пояснень.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що відповідно до ст. 17 КАС України встановлено компетенцію адміністративних судів, а саме:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, < встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
На вирішення адміністративного суду може бути переданий спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Стаття 17 КАСУ встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатись категорії спорів, визначені в пунктах 1,3,4 вказаної статті. Водночас названими органами можуть подаватися позови, що виникають з цивільно-правових відносин та не пов'язані безпосередньо із здійсненням владних повноважень. Відповідні позови підлягають розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Розглянувши позовні вимоги, колегією суддів встановлено, що прокурором в позові заявлена вимога про зобов'язання відповідача виконати п. 2.1 рішення першої сесії 5-го скликання від 14.04.2006 року Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського р-ну Харківської області про повернення газорозподільних мереж до комунальної власності територіальної громади села Волохів Яр, однак вказані пункти рішення адресовані саме позивачу у справі (сільському голові ОСОБА_1. та головному бухгалтеру ОСОБА_2.), а тому колегія суддів вважає позовну вимогу такою, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не відносяться до компетенції адміністративних судів в порядку ст. 17 КАС України.
Отже, колегія суддів, вважає, що позов Чугуївського міжрайонного прокурору Харківської області в інтересах держави в особі Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, тому погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі, посилаючись на п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає закриття провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Повний текст виготовлено та підписано 18 лютого 2008р.