Справа №22-а- 563\08 Головуючий 1 інстанції:Яризько В.О.
Категорія :41 Доповідач: Подобайло З.Г.
Постанова
Іменем України
30 січня 2008 року
м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Сіренко О.І.
Суддів - Подобайло З.Г., Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання - Шеванова В.Ю.
за позовом ФОП ОСОБА_1.
до ДПІ у Московському районі м. Харкова
3-тя особа ФОП ОСОБА_2.
про скасування рішення
встановила :
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова , 3-я особа фізична особа - підприємець ОСОБА_2, в якому просить скасувати рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0001762303 від 03.04.2007р. про застосування штрафних санкцій в сумі 12830,0 грн., призначити суму штрафної санкції згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виходячи із фактичної суми, не проведеної через РРО , а саме 54,0 грн., що становить 270,0 грн., покласти судові витрати у розмірі 128,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 118,0 грн. на відповідача.
Постановою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2007 р по справі № АС-42/233-07 позовні вимоги задоволено частково. Скасоване рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0001762303 від 03.04.2007р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 9072,50 грн., стягнуто з держбюджету на користь ФО-П ОСОБА_1 держмито в сумі 1,70 грн.
Будучи не згодною з постановою суду, ДПІ у Московському районі м. Харкова надіслала апеляційну скаргу, вважає , що господарський суд виніс постанову при неповному дослідженні обставин, що мають значення по справі , судом були порушені норми матеріального та процесуального права, допущені припущення та помилково визначив місце розташування грошових коштів у розмірі 2520,50 грн., переданих для банкета та місце проведення розрахункових операцій, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16 серпня 2007 р по справі № АС-42/233-07 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1. відмовити в повному обсязі.
В засіданні колегії суддів представник відповідача підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги.
Представник позивача в засіданні колегії суддів представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу, надану суду та дати правову оцінку наданим запереченням, відмовити в задоволенні апеляційної скарги на рішення господарчого суду Харківської області від 16.08.2007 року по справі № АС-42/233-07 за позовом ФОП ОСОБА_1. до ДПІ у Московському р-ні м. Харкова про оспорювання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 830,0 грн.
Третя особа в засіданні колегії суддів підтримав заперечення відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПА у Харківській області проведена перевірка господарської одиниці позивача - кафе, що розташоване в м. Харкові, АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складений акт № 20401591/2310 від 19.03.2007р. на бланку № 007083.
В ході проведення перевірки встановлені наступні порушення :
- незастосування при проведенні перевірки розрахункових операцій РРО на покупку вартістю 54,0 грн.;
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, що зазначена в денному звіті РРО на 2512,0 грн.
В акті перевірки зроблений висновок про порушення п.1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідачем на підставі висновків акту перевірки прийнято рішення № 0001762303 від 03.04.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 12830,0 грн., в т.ч. 270,0 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», 12560,0 грн. на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З пояснень позивача, третьої особи, наданих в суді першої інстанції та в апеляційному суді, а також згідно договорів оренди приміщення між ТОВ ВКФ «Кредит» та СПД ФО ОСОБА_1., між ТОВ ВКФ «Кредит» та СПД ФО ОСОБА_2., плану приміщення, залучених до матеріалів справи встановлено, що СПД ФО ОСОБА_1 та СПД ФО ОСОБА_2. орендують приміщення кафе, розташованого в м. Харкові по АДРЕСА_1.
В даному кафе ФОП ОСОБА_2. виготовляє та реалізує готову їжу для відвідувачів, при цьому він знаходиться на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку, а позивач здійснює реалізацію напоїв, в т.ч. алкогольних та продуктів харчування у барі кафе з застосуванням РРО.
Також встановлено, що позивач перебуває в трудових відносинах з барменом ОСОБА_3, до обов'язків якої входило прийняття замовлень, прийняття грошових коштів, проведення розрахунків через РРО та видача розрахункових чеків.
У відвідувачів приймали замовлення офіціанти, які перебували в трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_2., але вони допомагали СПД ФО ОСОБА_1, оскільки також приймали замовлення на бар, які передавали бармену, а також офіціанти отримували безпосередньо кошти у відвідувачів, які також передавали бармену. Замовлення на банкети приймала шеф-кухар, яка працює у ФОП ОСОБА_2. Підприємці обслуговували банкети спільно.
Судом першої інстанції були допитані в якості свідків працівники податкового органу, що проводили перевірку - ОСОБА_4. та ОСОБА_5, а також працівник позивача - бармен ОСОБА_3., працівник 3-ї особи - шеф-кухар ОСОБА_6
В оскаржуваній постанові судом зазначено, що допитана в якості свідка ОСОБА_6 повідомила, що працює шеф-кухарем у ФОП ОСОБА_1. У день перевірки до кафе прийшли два чоловіки, заказати банкет. Вони зробили заказ, розрахувалися, від чека відмовилися. У зв'язку з тим, що кафе працює на єдиному податку, товарний чек видається на вимогу покупця.
Приміщення кафе складається з 2-ох приміщень, в одному з яких знаходиться барна стойка, яка належить іншому підприємцю.
Свідок повідомила, що закази на банкети приймає вона, гроші за банкети також отримувала вона, а звичайні закази відвідувачів кафе приймає офіціант, який працює у обох підприємців.
ОСОБА_6 повідомила, що узгодила меню із замовниками, до якого також були включені алкогольні напої. Замовники оплатили заказ, в тому числі і алкогольні напої, гроші за замовлення отримала особисто вона. Гроші за алкогольні напої вона віддавати до бару не зобов'язана , тому забрала всю суму.
При цьому гроші вона поклала на барну стойку біля меню, але бармену вона нічого не віддавала.
Після оплати заказу, чоловіки вийшли. Повернувшись, представилися працівниками податкової служби та повідомили про проведення перевірки. Вони зняли звіт з РРО у барі та запропонували їй пред'явити гроші, вона взяла отримані від них гроші зі стойки та передала перевіряючим.
Допитана судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3. повідомила, що в день проведення перевірки вона була за барною стойкою. До кафе увійшли 2 чоловіка та заказали 4 порції кофе та коньяк. Цей заказ вона передала офіціанту. Гроші за заказ приніс офіціант, через РРО провести їх не встигла. За стойку зайшли ці чоловіки та зробили звіт. У касі на той момент було 9,0 грн. Ці гроші вони взяли з каси. На стойці біля касового апарату також знаходилися гроші у сумі приблизно 60,0 грн. за заказ - каву та 50 гр. коньяку. Гроші в сумі 2520,0 грн. принесла шеф-повар та вже після початку перевірки поклала їх на місце, де розташовано меню, бокали. Це не барна стойка. За словами шеф-повара ці гроші були призначені для організації банкету. Бармен повідомила, що гроші за банкет шеф-кухар їй не віддавала, вона особисто їх не отримувала та через РРО не проводила.
Свідок вказала, що під час проведення перевірки вона надавала письмові пояснення під тиском перевіряючих, які погрожували визвати міліцію та закрити кафе. Письмові пояснення писала під диктовку інспекторів, які казали, якщо не підпишу опис, буде гірше, а саме - вони опечатають кафе та не дадуть змоги працювати цьому кафе. До правоохоронних органів з приводу погроз інспекторів не зверталася.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_4. повідомив, що при проведенні перевірки, вони разом з іншим перевіряючим зняли Х-звіт РРО у барі та перерахували гроші, що знаходилися на місці проведення розрахунків (гроші лежали на барній стойці біля касового апарату).
Свідок повідомив, що вони робили заказ у кафе, що перевірялося на суму 54,00 грн. Чи передавали вони гроші шеф - кухарю за банкет у сумі 2 520,0 грн. не пам'ятає.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що в день проведення перевірки він разом із ОСОБА_4 у кафе заказали 4 порції кофе та коньяк, всього на 54,0 грн. Стосовно того чи робили вони заказ на банкет він не пам'ятає. Після пред'явлення йому судом копії листа заказу, ОСОБА_5 зазначив, що у листі заказу банкету значаться його дані, але чи заказували вони банкет, не пам'ятає.
Колегія суддів погоджується з встановленими судом першої інстанції обставинами щодо проведення перевірки, складання акту перевірки, прийняття оскаржуваного рішення , а також обставини щодо не роздрукування та не видачу чеку РРО на суму заказу 54,0 грн. , що не заперечується і позивачем, як не заперечується і застосування до нього за дане порушення штрафної санкції в сумі 270,0 грн., підтверджується поясненнями сторін, показаннями свідків, матеріалами справи та вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкції в сумі 270,0 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Судом першої інстанції правомірно було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що перевіряючими був зроблений заказ на банкет на загальну суму 2520,50 грн., про що свідчать показання свідка ОСОБА_6, копією листа заказу на банкет, після чого перевіряючи віддали гроші за замовлення шеф-кухарю ОСОБА_6, замовлення на банкети виконуються обома суб'єктами підприємницької діяльності - ФО-П ОСОБА_1. та ФО-П ОСОБА_2., що останній знаходиться на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок.
При прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов висновку , що шеф-кухар ОСОБА_6 отримала гроші за банкет у сумі 2520,50 грн., в т.ч. і за замовлення на напої і алкогольні напої, яке повинен був виконувати ФО-П ОСОБА_1. у розмірі 697,50 грн. і проводити через РРО, що не було ним зроблено, у зв'язку з чим слід застосувати штрафні санкції на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 3487,50 грн. та про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, а решта коштів із суми 2520,20 грн. - у розмірі 1623,0 грн. на думку суду першої інстанції належали 3-й особі , тому застосування до ФОП ОСОБА_1. штрафних санкцій згідно ст.22 Закону України « Про РРО…» є неправомірним , скасувавши рішення на суму застосованого штрафу у розмірі 9072,50 грн.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині та вважає правомірним застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача у розмірі 12560,0 грн. на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Так, в ході перевірки при перерахунку сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків виявлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО яка складає 2512,0 грн.
Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансовою санкції у разі виявлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Оскаржуваним рішенням за вказане порушення застосована санкція у розмірі 12560,0 грн.(2512,0 х5).
З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки був складений опис наявних купюр та монет. Опис був складений 19.03.2007 року барменом позивача ОСОБА_3 Відповідно опису на місті проведення розрахунків знаходилися кошти у розмірі 2575,0 грн. ( з урахуванням суми покупки ), що відповідає даним, зазначеним в акті перевірки, відповідно до денного звіту сума коштів , яка повинна знаходитися на місті проведення розрахункових операцій складає 9,0 грн. ( а.с. 53-55). В ході перевірки було надано пояснення від 19.03.2007 року барменом ОСОБА_3, в якому зазначено, що невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО у сумі 2575,0 грн., це кошти, отримані за банкет.
До свідчень ОСОБА_3, наданих в суді першої інстанції про те, що під час проведення перевірки вона надавала письмові пояснення під тиском перевіряючих, які погрожували визвати міліцію та закрити кафе, які писала під диктовку інспекторів, колегія суддів відноситься критично, оскільки до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій посадових осіб, що проводили перевірку вона не зверталась.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги той факт, що на момент проведення перевірки бармен працювала у позивача лише 3 дні (перевірка проведена 19.03.07р., трудовий договір укладений з 16.03.07р.) оскільки даний факт не впливає на наявність встановленого факту правопорушення.
Висновок суду першої інстанції про не повне відображення перевіряючими всіх обставин перевірки в акті, невірну кваліфікацію ними порушення, виявленого при проведенні перевірки як невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення перевірки сумі, що зазначена в денному звіті РРО, що перевіряючі не перевірили, працівнику якого підприємця вони передали гроші, яка сума належала кожному підприємцю, а при проведенні перевірки гроші в сумі 2520,50 грн. були передані шеф-кухарем перевіряючим, а не бармену у зв'язку з чим вважає необхідним застосування штрафу згідно ст. 17 Закону України «Про РРО…» у розмірі 3487,50 грн. як за не проведення через касовий апарат суми готівки у розмірі 697,50 грн. із суми замовлення та яка передбачалась для бару, а сума із замовлення у розмірі 1623,00 грн. взагалі належала належали 3-й особі , є неправомірним, кваліфікація порушення щодо суми замовлення у розмірі 697,59 грн. зроблена на свій розсуд та спростовується наданими суду доказами - Х-звітом, поясненнями бармена позивача, описом готівки .
Наведені документи свідчать про наявність правопорушення за яке передбачені санкції ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому колегія суддів зазначає, що санкції по наведеній нормі застосовуються незалежно від того, що за кошти знаходилися на місті проведення операцій та кому вони належать. СПДФО повинен забезпечити щоб кошти, які знаходяться на місці проведення розрахунків відповідали звіту РРО, які б договірні відносини не були між підприємцем та іншим підприємцем, підприємцем та клієнтом, позивач повинен дотримуватися вимог п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: отримувати кошти за надані послуги окремо для кожного підприємця, розділяти каси та місце проведення розрахунків тощо.
Пункт 13 ст. 3 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачають обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності забезпечувати відповідність коштів на місті проведення розрахункових операцій даним денного звіту.
Надані суду документи свідчать, що на місті проведення розрахункових операцій сума коштів не відповідає даним денного звіту.
Відповідно до ч.3 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ч.1 п.1, 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду
першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином , суд першої інстанції не вірно встановив фактичні обставини справи щодо не відповідності коштів на місті проведення операцій у розмірі 2512,0 грн., ухвалив рішення з порушенням норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , а відповідно постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню на підставі ст.200 КАС України.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ч. 3 ст. 198, ст.202, ст.205, ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі задовольнити частково.
Скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16 серпня 2007 р по справі № АС-42/233-07 в частині задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1. та скасування рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0001762303 від 03.04.2007р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 9072,50 грн. та стягнення з держбюджету на користь ФО-П ОСОБА_1держмита в сумі 1,70 грн.
Відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про скасування рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0001762303 від 03.04.2007р. про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 9072,50 грн.
В іншій частині постанову господарського суду Харківської області від 16 серпня 2007 р по справі № АС-42/233-07 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено та підписано 04 лютого 2008р.
Суддя Харківського апеляційного
адміністративного суду Подобайло З.Г.