12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Замезі Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29.04.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 25.10.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1. до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про внесення змін до наказу про звільнення та внесення змін в мотивувальну частину акту медичного обстеження і в свідоцтво про хворобу, -
встановила:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про внесення змін до наказу про звільнення та внесення змін в мотивувальну частину акту медичного обстеження і в свідоцтво про хворобу.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 29.04.2004р. у задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 25.10.2004р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, а рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29.04.2004р. залишено без змін.
На зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо пропуску позивачем загальних строків звернення до суду та безпідставності позову, оскільки з наказом про звільнення, який був виданий 06.07.1984р., позивач був ознайомлений, йому були відомі підстави його звільнення та висновки військово-лікарської комісії, але з позовом до суду він звернувся лише у 2004 році, тобто майже через 20 років, без наведення поважності причин пропуску строку для звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 212, 215, 2201. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29.04.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 25.10.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про внесення змін до наказу про звільнення та внесення змін в мотивувальну частину акту медичного обстеження і в свідоцтво про хворобу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга