01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.04.2011 № 34/549
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів:
при секретарі:
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 13.04.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 (підписане 10.02.2011),
у справі № 34/549 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Національного банку України
до Приватного підприємства «Пронет»
про стягнення 242 140, 99 грн.,
Національний банк України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Пронет» про стягнення 242 140, 99 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору на закупівлю устаткування для автоматичного оброблення інформації (проектування та модернізація інтегрованої телекомунікаційної системи комплексу будівель Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області) № 1338 від 02.04.2010.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2011 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Пронет» на користь Національного банку України суму штрафних санкції за неналежне виконання договору на закупівлю устаткування для автоматичного оброблення інформації (проектування та модернізація інтегрованої телекомунікаційної системи комплексу будівель Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області) № 1338 від 02.04.2010 у розмірі 39 640, 15 грн., 396, 40 грн. державного мита та 38, 63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою № 12-113/2904 від 18.02.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 30.03.2011 за участю уповноважених представників сторін.
В судовому засіданні, призначеному на 30.03.2011, в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Національним банком України (замовник) та Приватним підприємством «Пронет» (виконавцем) був укладений договір № 1338 від 02.04.2010 на закупівлю устаткування для автоматичного оброблення інформації (проектування та модернізація інтегрованої телекомунікаційної системи комплексу будівель Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області), відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується: виконати постачання устаткування для автоматичного оброблення інформації (проектування та модернізація інтегрованої телекомунікаційної системи комплексу будівель Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області), в тому числі послуги з встановлення, налагодження, введення в дію обладнання згідно з Специфікацією (Додаток 2 до Договору) (далі - Обладнання), та роботи із розширення інтегрованої телекомунікаційної системи (далі - ІТКС) Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області (далі - Головне управління) (розробка робочого проекту, інсталяція, монтаж, пусконалагодження, вимірювання тощо) з урахуванням матеріалів, які використовуються в роботі (далі - Роботи), відповідно до наданого замовником технічного завдання, яке є невід'ємною частиною договору, у будівлях Головного управління, що розташовані за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 2-А та 2-Б (далі - Об'єкт) (а.с. 12-19).
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість за договором становить 2 649 919, 86 грн. і включає в себе: вартість Обладнання (Додаток 2), з урахуванням вартості послуг, які пов'язані із встановленням, налагодженням та введенням в дію Обладнання -2 373 487, 70 грн. та вартості Робіт -276 432, 16 грн., визначеної відповідно до обсягів передбачених Локальним кошторисом. Загальна вартість Договору установлюється твердою і є незмінною на Обладнання та виконані Роботи на весь період виконання Договору (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 2.5 договору замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 45% від загальної суми договору, що становить: 1 192 463, 94 грн. після підписання договору обома сторонами шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця. Остаточний розрахунок, з урахуванням авансу, з виконавцем за встановлені товари (Обладнання) та виконані Роботи здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з дати отримання замовником для оплати підписаного уповноваженими особами сторін Акта про приймання-передавання товарів (обладнання) та Акта про приймання-передавання виконаних робіт (типова форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) (п. 2.6 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору строк постачання Обладнання, надання послуг та виконання Робіт складає 50 календарних днів, починаючи з дати отримання авансу у повному обсязі, згідно з п. 2.5 договору. Виконання загального обсягу Робіт за Договором здійснюється відповідно до Календарного плану виконання робіт (додаток 3 до цього договору).
Пунктами 7.1 та 7.2 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. За порушення виконавцем загального строку постачання Обладнання та виконання робіт відповідно до п.3.1 виконавець на вимогу замовника виплачує штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого у строк Обладнання та невиконаних вчасно робіт за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості (ціни) непоставленого у строк Обладнання та не виконаних вчасно Робіт.
На виконання п. 2.5 договору позивачем 06.04.2010 було перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 45% від ціни договору, а саме 1 192 463, 94 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1100000157 (№ 2643366) від 06.04.2010 та випискою з особового рахунку в національній валюті позивача (а.с. 53, 57).
25.05.2010 відповідачем було надіслано на адресу позивача лист № 235 від 25.05.2010, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про збільшення строку постачання частини обладнання у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме виверженням вулкану в Ісландії і повенями у Центральній та східній Європі (Польщі, Чехії, Словаччині) та з проханням прийняти частину обладнання, що надійшла раніше, згідно з актом передачі обладнання (а.с. 84).
Також відповідачем був направлений позивачу лист № 236 від 25.05.2010 з проханням підписати документи щодо часткового виконання договору, а також наступні документи: Акт передачі обладнання № 1 на суму 643 773, 05 грн., Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за травень за формою КБ-3 та Акти № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року на загальну суму 291 700, 23 грн. (а.с. 114-125).
У відповідь на лист № 236 від 25.05.2010 позивач листом від 31.05.2010 № 10-201/12311 повідомив відповідача про відмову від підписання Актів приймання-передавання обладнання та виконаних робіт у зв'язку з невідповідністю інформації наведеній у актах фактичному стану речей, що не надає можливості їхнього підписання та з пропозицією надання інших актів, які б відповідали виконаним обсягам. Крім того, у зазначеному листі позивач зазначив, що лист №235 від 25.05.2010 не є належним доказом настання форс-мажорних обставин в розумінні укладеного сторонами договору (а.с. 85).
Листом № 10-201/13103 від 09.06.2010 про роз'яснення викладеного у листі Головного управління від 31.05.2010 № 10-201/12311 позивачем було додатково роз'яснено відповідачу підстави його відмови підписання актів приймання-передання обладнання та виконаних робіт, зокрема, зазначене в акті передачі обладнання, не може бути прийняте частково, оскільки Головне управління замовляло завершений комплект обладнання з відповідними модулями (блоками), згідно із специфікацією товарів (обладнання) та послуг (робіт) зі встановлення, налагодження та введення в дію цього обладнання (додаток 2 до договору); ліцензія на використання програмного забезпечення для обладнання типу Matrix N-Series окремо не можуть бути прийняті та перевірені, оскільки відсутнє обладнання, зазначене у специфікації товарів (обладнання) та послуги (роботи) зі встановлення, налагодження та введення в дію цього обладнання (додаток 2 до договору). Станом на 25.05.2010 обладнання не поставлене, послуги (роботи) по його монтажу та введенню в експлуатацію не виконанні. Отже, не виконано умови Договору, передбачені п. 1.1., що не дає можливість прийняття окремо робіт із розширення інтегрованої телекомунікаційної системи Головного управління (розробка робочого проекту, інсталяція, монтаж, пусконалагодження, вимірювання тощо) з урахуванням матеріалів та частини обладнання, відповідно до Технічного завдання (а.с. 92-94).
Крім того, позивачем 09.06.2010 було передано відповідачу для підписання проект двостороннього акта про необхідні доробки з визначенням терміну виконання умов договору (а.с. 95).
16.06.2010 відповідач звернувся до позивача з листом № 283, яким повідомив про готовність виконання умов договору та необхідність надання доступу працівникам відповідача до об'єкта, а також зазначив про те, що виконання робіт потребують повного вимкнення існуючого мережевого обладнання, яке функціонує у Головному управлінні позивача.
У відповідь на даний лист позивач листом від 17.06.2010 № 10-201/13790 проінформувало відповідача, що для завершення робіт, які потребують повного вимкнення існуючого мережевого обладнання за договором позивач може надати таку можливість тільки у неробочий час, а саме 19, 20, 26, 27 та 28 червня 2010 року (а.с. 96).
Листом № 10-201/14141 від 22.06.2010 позивачем було повідомлено відповідача, що у зв'язку з видачею Національним банком України наказу від 10.06.2010 № 70 «Про забезпечення охорони об'єктів і цінностей 26-28 червня 2010 року» Головне управління повинно забезпечити безперебійну роботу засобів зв'язку тому роботи по демонтажу активного обладнання виконуватись не можуть. Найближчий термін виконання цих робіт (у разі завчасної поставки обладнання, його тестування та налаштування та будівлі Головного управління) - 3-4 липня 2010 року (а.с. 97).
01.07.2010 листом № 316 відповідачем було запрошено дозвіл на проведення робіт по встановленню та пуско-налагодженню обладнання згідно з додатком №2 до договору в період з 03.07.2010 до 04.07.2010, а також внесення та територію Об'єкта обладнання, що постачається, в період до 03.07.2010. Згідно з поясненнями сторін така можливість була надана відповідачу у неробочий час з 02.07.2010 до 04.07.2010 (а.с. 98).
05.07.2010 відповідачем було передано позивачу акти приймання виконаних робіт за липень 2010 № 1 та № 2 на загальну суму 296 324, 77 грн. та акт № 3 про приймання-передавання товарів (обладнання) за липень на суму 2 341 534, 10 грн., які були підписані позивачем 08.07.2010, після усунення недоліків та проведення тестування обладнання на безвідмовність його роботи в заданій конфігурації в реальних умовах (відповідність технічній специфікації на активне мережеве обладнання зазначене у Технічному завданні) в порядку п. 4.1 договору (а.с. 60-68).
01.10.2010 позивачем було направлено відповідачу претензію № 10-201/21447 з вимогою сплати штрафних санкцій, яка була отримана відповідачем 05.10.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80-83).
В обґрунтування позовних вимог Національний банк України зазначив, що відповідачем в супереч умовам пункту 3.1 договору, не було завершено роботи та поставлено обладнання у строк передбачений умовами договору. Остаточне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором відбулось 08.07.2010, тобто з простроченням, яке, за підрахунком позивача, складає 41 день. А тому позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення строків виконання договору у відповідності з п. 7.5 договору у сумі 242 170, 99 грн.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Вимогами статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що строк постачання Обладнання, надання послуг та виконання Робіт складає 50 календарних днів, починаючи з дати отримання авансу у повному обсязі, згідно з п. 2.5 договору. Виконання загального обсягу Робіт за договором здійснюється відповідно до Календарного плану виконання робіт (додаток 3 до цього договору).
Як було встановлено вище, 06.04.2010 позивачем було перераховано відповідачу аванс, отже виконавець повинен був розпочати виконання обумовлених робіт 07.04.2010 і закінчити їх виконання 26.05.2010 (включно).
Відповідач у порушення зазначених норм та умов договору свого зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт та поставки Обладнання не виконав.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.5 договору сторони погодили, що за порушення виконавцем загального строку постачання Обладнання та виконання робіт відповідно до п. 3.1 виконавець на вимогу замовника виплачує штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого у строк Обладнання та невиконаних вчасно робіт за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості (ціни) непоставленого у строк Обладнання та не виконаних вчасно Робіт.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 4 ст. 612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не наступає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до Договору постачання обладнання та проведення Робіт за Договором проводиться на об'єкті позивача. Пунктом 5.2.1 Договору позивач зобов'язався забезпечити відповідачу доступ на об'єкт для виконання Робіт та постачання Обладнання.
Оскільки умовами договору не було обумовлено право замовника встановлювати з власної ініціативи лише певні дні для виконання робіт, так як згідно з п. 3.1 договору строк виконання обов'язків відповідача встановлено у календарних днях, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені 13 днів, протягом якого позивачем не надавалося доступу на об'єкт працівникам відповідача не повинні враховуватися як прострочення відповідача, так як 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 червня 2010 року та 1, 2 липня 2010 року (тобто протягом 13 днів) відповідач не міг виконувати роботи через відсутність забезпечення доступу на об'єкт позивачем, а відтак прострочення відповідача становить 28 днів.
Судова колегія, перевіривши розрахунок суду першої інстанції, вважає його вірним та, з урахуванням наведених вище підстав, фактичного розміру простроченої суми та кількості днів прострочення, таким, що правомірно був задоволений місцевим господарським судом в частині стягнення з Приватного підприємства «Пронет» 39 640,15 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
Також, місцевим господарським судом, правомірно було відмовлено у стягненні з відповідача штрафу у розмірі 184 650, 12 грн. за прострочення понад 30 днів, оскільки, як було встановлено вище, прострочення відповідача становить 28 днів.
Що стосується посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, колегія апеляційного господарського суду вважає їх недоведеними належним чином, оскільки в супереч п. 8.2. договору та ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» відповідачем не були надані докази засвідчення форс-мажорні обставини Торгово-промисловою палатою України.
Крім того, в апеляційній скарзі позивач стверджував, що місцевим господарським судом було порушено норму процесуального права, а саме п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, оскільки судом не взято до уваги його клопотання про зобов'язання відповідача надати вантажну митну декларацію з підтвердженням дати відвантаження виробника або постачальника обладнання та дати проходження митного контролю цього обладнання і у оспорюваному рішенні не наведено жодних доводів, на підставі яких дане клопотання було відхилено.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
На думку колегії апеляційного суду, в даному випадку має місце певне процесуальне порушення, проте воно не призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки відсутність чи наявність зазначеної вище декларації не має ніякого правового значення для вирішення спору по суті та не впливає на вирішення питання про час прострочення, крім того, як вбачається з даного клопотання, позивач в супереч вимогам ст. 38 ГПК України не навів обставини, які можуть бути підтверджені цим доказом.
Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у справі № 34/549 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у справі № 34/549 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 34/549 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
15.04.11 (відправлено)