01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.04.2011 № 14/009-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Маляренка А.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від апелянта:Яценко Я.В. (дов. б/н від 28.02.2011 р.);
від позивача:Юрчук Ю.Л. (дов № 14 від 04.02.2011 р.);
від відповідача:Колесник Д.В. (дов. б/н від 01.04.2011 р.);
Мосійчук А.В. (дов. б/н від 23.03.2011 р.);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС”
на ухвалуГосподарського судуКиївської області
від 14.02.2011 р.
у справі
№ 14/009-11 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм”
Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”
про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”
про стягнення 707 480,10 грн.
У січні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” 707 480,10 грн. заборгованості.
Пізніше, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” подало до господарського суду позов із самостійними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 220 від 18.08.2010 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2011 р. у справі № 14/009-11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, апелянт подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт в своїй позовній заяві в повному обсязі обґрунтував той факт, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” наявні договірні відносини на підставі яких останнім повинно було здійснено закупівлю лікарських засобів у Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм”.
Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши всі докази по справі, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаної ухвали господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” 707 480,10 грн. заборгованості за поставлений товар.
Апелянт зазначає, що до прийняття рішення до справі було подана позовна заява третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС”, що заявляє самостійні вимоги до відповідача та позивача про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що самостійна вимога третьої особи не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, а тому вважає, що відсутні підстави для прийняття поданої позовної заяви третьої особи до провадження.
Апелянт посилається на те, що у провадженні господарського суду знаходиться справа № 14/009-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
На підставі зазначеної норми Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” подало позов із самостійними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм” про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 220 від 18.08.2010 р.
Встановлено, що 02.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”(комісіонер) було укладено договір комісії № 19.
Відповідно до п. 1.1 укладеного договору комісіонер взяв на себе зобов'язання за дорученням комітента за плату вчинити від свого імені, але за рахунок комітента правочини, спрямовані на купівлю лікарських засобів, а саме: гомеопатичних засобів, фітопрепаратів, медикаментозних засобів, діючих речовин (субстанцій), лікарських косметичних засобів, лікарських домішків до харчових продуктів.
Крім того, 13.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” було укладено додаткову угоду № 2 до договору комісії № 19.
Згідно п. 1.1 додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” взяло на себе зобов'язання придбати у Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм” лікарські засоби.
Як вбачається з наданих сторонами матеріалів та враховуючи вищевказане, на виконання умов договору комісії № 19 та додаткової угоди до нього, за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм”, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” від свого імені, але в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” було укладено договір купівлі-продажу із Товариством з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм”.
Апелянт посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” з ним не погодило предмет договору купівлі-продажу, який повинен бути укладений виключно на умовах викладених в договорі комісії та виключно в інтересах апелянта, тому останній вважає, що зазначене порушило його права.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” стверджує, що суд першої інстанції при поверненні позовної заяви зазначає те, що самостійна вимога третьої особи не спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем, однак вказане апелянт спростовує тим, що в позовній заяві зазначено повне обґрунтування позовних вимог, а саме наявність договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” на підставі яких останнім повинно було здійснено закупівлю „Лікарських засобів” у Товариства з обмеженою відповідальністю „Геолік-фарм”.
Крім того, повертаючи заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги та додані до неї документи без розгляду, господарський суд не посилався на ст. 63 ГПК України або будь-яку іншу підставу такого повернення ( виключний перелік міститься в конкретних нормах чинного законодавства), а безпідставно скористався положеннями лише ч. 1 ст. 26 ГПК України, відтак не навів допущених 3-ю особою процесуальних порушень при подачі до господарського суду самостійних вимог, тощо. Наведене судом в мотивувальній частині оскарженої ухвали обґрунтування може бути лише підставою для відмови в позові при розгляді заявлених третьою особою вимог по суті спору.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято незаконне рішення щодо повернення позовної заяви 3-ї особи без розгляду як в частині обґрунтування підстав такого повернення ( вони не відповідають обставинам й матеріалам справи), так і застосування норм процесуального законодавства (адже на стадії господарського процесу -прийнятті позовної заяви до провадження суду господарським судом їх проігноровано).
За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області - скасуванню, а справа відповідно до ст. 106 ГПК України - передачі на розгляд до Господарського суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.02.2011 р. у справі № 14/009-11 скасувати.
3. Матеріали справи № 14/009-11 передати для розгляду по суті Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
14.04.11 (відправлено)