01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.04.2011 № 34/110
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
від позивача - Канюк Я.Ю.
від відповідача 1- не з'явився.
від відповідача 2-Сидоренко В.М.
від відповідача 3- не з'явився.
від ТОВ «Партнерська організація» - Черкашин О.А.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерська організація» на рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2010 року у справі № 34/110 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк
«Укргазбанк»
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія
«МКС-Інвест»
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп»
3)Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик»
про стягнення 45298075,61 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» (65000, м. Одеса, вул. Грецька, будинок 18, ідентифікаційний код 21573651) та, у межах вартості предмета іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» (04123, м. Київ, вул. Галицька, будинок 13, ідентифікаційний код 35463941) і, у межах вартості предмета іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, будинок 57, ідентифікаційний код 33847361) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) заборгованість за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009 у загальній сумі 62 831 858 (шістдесят два мільйони вісімсот тридцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 32 коп., з яких:
- 40 000 000 (сорок мільйонів) грн. -заборгованість за кредитом;
- 153 424 (сто п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 66 коп. -заборгованість по процентах за період з 01.12.2010 до 05.12.2010;
- 15 366 575 (п'ятнадцять мільйонів триста шістдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 38 коп. -заборгованість по процентам;
- 5 561 643 (п'ять мільйонів п'ятсот шістдесят одна тисяча шістсот сорок три) грн. 84 коп. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
- 1 750 214 (один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч двісті чотирнадцять) грн. 45 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів
у наступному порядку:
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» (65000, м. Одеса, вул. Грецька, будинок 18, ідентифікаційний код 21573651) за рахунок будь-якого майна у порядку встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»;
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» (04123, м. Київ, вул. Галицька, будинок 13, ідентифікаційний код 35463941) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної від 06.05.2009, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп», а саме: нерухоме майно - нежилі приміщення (в літ. В) загальною площею 639,40 кв. м., які знаходяться у м. Києві по вул. Воздвиженській, будинок 60 шляхом проведення аукціону (публічних торгів), та направленням коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» (65000, м. Одеса, вул. Грецька, будинок 18, ідентифікаційний код 21573651) перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009;
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, будинок 57, ідентифікаційний код 33847361) шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави (товарів в обороті) № 1 від 17.03.2009, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик», а саме: товари в обороті - відсів кам'яний (щебінь фракції 0-20), який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь на відповідальному зберіганні на території підприємства ДП «Нігинський кар'єр» та Хмельницька область, смт. Закупне на відповідальному зберіганні на території підприємства ДП «Закупнянський кар'єр», та направленням коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» (6500, м. Одеса, вул. Грецька, будинок 18, ідентифікаційний код 21573651) перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009.
Встановлено початкову ціну вищевказаного предмета іпотеки для його подальшої реалізації з аукціону (публічних торгів) в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України під час виконання судового рішення.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» (65000, м. Одеса, вул. Грецька, будинок 18, ідентифікаційний код 21573651), Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» (04123, м. Київ, вул. Галицька, будинок 13, ідентифікаційний код 35463941), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, будинок 57, ідентифікаційний код 33847361) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, належний ТОВ «Голденстаілгруп» відмовити та призначити у справі судову експертизу з метою встановлення вартості предметів іпотеки.
Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ТОВ «Голденстаілгруп» за зміненими позовними вимогами. Суд першої інстанції не визначив початкову ціну продажу предмету іпотеки в судовому рішенні та стягнув суму боргу одночасно з трьох осіб.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2010 року та Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнерська організація» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити відмовивши позивачу у звернені на предмет іпотеки - відсів кам'яний (щебінь фракції 0-20), який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь. В рішенні суду першої інстанції відсутні показники або посилання на обставини які б дозволили відокремити майно ТОВ «Автоматик» від майна інших осіб, які знаходяться на території ДП «Нігинський кар'єр». «Партнерська організація» є власником 12,6 млн. тонн щебеню фракції 0-20, який складований за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь. Виконання рішення суду може позбавити ТОВ «Партнерська організація» на вказане майно.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року апеляційні скарги прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 34/110. Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ТОВ «Партнерська організація» подало клопотання про витребування доказів, дане клопотання задоволено колегією суддів.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» подано клопотання про призначення товарознавчої експертизи, дане клопотання відхилено колегією суддів.
Крім того колегія суддів відхиляє клопотання представника ТОВ «Партнерська організація» про зупинення апеляційного провадження до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 6/21/1596, що розглядається господарським судом Хмельницької області. Апеляційне провадження у справі № 34/110 є можливим на підставі поданих сторонами доказів.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідача-1 та відповідача-3 враховуючи, що ухвала про порушення апеляційного провадження та ухвали про відкладення розгляду справи направлялися за адресами вказаними в позовній заяві та апеляційній скарзі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін та ТОВ «Партнерська організація», об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 17.03.2009 року між відповідачем-1 (Позичальник) та позивачем (Банк) укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого: Банк надає Позичальнику кредит в сумі 40 000000 грн. (пункт 1.1 Кредитного договору).
Згідно пункту 1.2 Кредитного договору цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів, в т.ч. придбання цінних паперів.
Пунктом 1.3.1 Кредитного договору передбачено, що кредит надається з 17.03.2009 року до 24.02.2010 року.
Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін, не пізніше 24.02.2010 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього Кредитного договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу ІV цього Кредитного договору (пункт 1.3.2 Кредитного договору); у разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені дійсним Кредитним договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку (пункт 1.3.3 Кредитного договору).
Відповідно пункту 1.4.1 Кредитного договору за користування кредитом у межах встановленого пунктом 1.3 Кредитного договору терміну кредитування процента ставка встановлюється в розмірі 18% річних.
Згідно пункту 1.4.2 Кредитного договору за користування кредитом понад термін, визначений пунктом 1.3 Кредитного договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних; строк сплати процентів: з 17.03.2009 до 31.08.2009 -не пізніше 10.09.2009, з 01.09.2009 до кінця терміну дії Кредитного договору -один раз на місяць , не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з пунктом 1.3 Кредитного договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього Кредитного договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні (пункт 1.4.4 Кредитного договору).
Відповідно до пункту 3.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені в пункті 1.2 дійсного Кредитного договору цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим Кредитним договором.
Згідно з пунктом 3.3.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом 1.4.2 цього Кредитного договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості
З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем-3 (Заставодавець) 17.03.2009 року укладено Договір застави, відповідно до пункту 1.1 якого дійсний Договір застави забезпечує всі вимоги Заставодержателя, які випливають з Кредитного договору (а також будь-якими додатковими угодами до нього).
Відповідно до пункту 2.1 Договору застави предметом застави є товари в обороті -відсів кам'яний (щебінь фракції 0-20), який є власністю Заставодаця і знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, с. Сахкамінь на відповідальному зберіганні на території підприємства ДП «Нігинський кар'єр» та Хмельницька область, смт. Закупне на відповідальному зберіганні на території підприємства ДП «Закупнянський кар'єр» (далі -Предмет застави). Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується наступними документами: балансовою довідкою б/н станом на 17.03.2009 року.
Предмет застави оцінено сторонами в 126000000 грн. (пункт 2.2 Договору застави).
Згідно з пунктом 3.1.6 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у випадку одноразового прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушенням інших умов Кредитного договору, а також у випадку порушення Заставодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації Предмета застави, припинення діяльності Заставодавця (ліквідації, злиття, поділу, приєднання) незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Пунктом 6.1 Договору застави визначено, що звернення стягнення на Предмет застави та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або за домовленістю сторін.
Між позивачем (Іпотекодержатель) та відповідачем-2 (Іпотекодавець) 06.05.2009 року укладено Договір іпотеки, відповідно до пункту 1.1 якого дійсний Договір іпотеки забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору (а також будь-якими додатковими угодами до нього).
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно -нежилі приміщення (в літ. В) загальною площею 639,40 кв. м., які знаходяться у м. Києві по вул. Воздвиженській, будинок 60, що належать на праві власності Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень (з відстроченням платежу), посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 28.01.2009 за реєстровим № 422, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 03.02.2009, записано в реєстрову книгу № 94п-20 за реєстровим № 6325-П (далі -Предмет іпотеки). Балансова вартість Предмета іпотеки станом на 24.04.2009 згідно довідки-характеристики, виданої Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» № 1404386, становить 500 000 грн.
За згодою сторін Предмет іпотеки оцінено в 24 578 600 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу Предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на Предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості Предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України (пункт 2.2 Договору іпотеки).
Згідно пункту 6.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати Предмет іпотеки якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій, комісій або інших платежів у встановлені Кредитним договором строки.
Пунктом 6.3 Договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів докази виконання умов Кредитного договору відповідачем-1 відсутні. Станом на момент розгляду справи судом першої інстанції заборгованість за Кредитним договором погашена не була.
На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти, що підтверджується банківською випискою позивача по рахунку № 20622029916.980 з 17.03.2009 до 25.11.2009, копії якої містяться в матеріалах справи.
Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (частина 1 статті 536 ЦК України).
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина 2 статті 536 ЦК України).
Керуючись даними нормами та пунктами 1.4.1 та 1.4.2 Кредитного договору, позивачем нараховані відповідачу-1 заборгованість, а саме: 153424,66 грн. заборгованість по процентах за період з 01.12.2010 до 05.12.2010 та 15366575,38 грн. заборгованість по процентам.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частин 6 статі 232 ГК України).
Відповідно до пункту 5.3 Кредитного договору за порушення строків (визначених в цьому Кредитному договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Кредитним договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.
Користуючись своїм правом, позивач нараховує пеню за несвоєчасне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту у розмірі 5561643,84 грн. та сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1750214,45 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України .
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною 1 статті 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель ).
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду (частина 6 статті 20 Закону України «Про заставу»).
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (частина 7 статті 20 Закону України «Про заставу»).
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1).
Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки .
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання .
Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як було вірно встановлено судом першої, відповідач-1 у порушення умов Кредитного договору своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, а також не сплатив нараховану позивачем пеню.
Факт наявності у відповідача-1 заборгованості за Кредитним договором у сумі 62831858,32 грн., з яких: 40000000 грн. сума кредиту, що стягується достроково, 153424,66 грн. заборгованість по процентах за період з 01.12.2010 до 05.12.2010, 15 366 575,38 грн. заборгованість по процентам, 5561643,84 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1750214,45 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований.
Також, з огляду на викладене, продаж Предмету іпотеки повинен відбуватися шляхом проведення аукціону (публічних торгів), із початковою ціною в розмірі 90% від вартості Предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України та направлення коштів отриманих від цієї реалізації на погашення заборгованості за Кредитним договором, що є предметом розгляду у даній справі.
Судом першої інстанції встановлено, що частина майна в обороті, що є предметом застави, а саме відсів кам'яний (щебінь фракції 0-20 мм), належить ТОВ "Автоматик" на підставі балансової довідки № б/н від 17.03.2009 року, і знаходиться на відповідальному зберіганні ДП "Нігинський кар'єр".
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що балансова довідка не може бути допустимим доказом права власності Відповідача-3 на предмет застави. Саме такої позиції дотримується Вищий спеціалізований суд. Так, у п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 року № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» зазначається, що, вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Отже право власності підприємства не може підтверджуватися балансом підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Партнерська організація" є власником 12600000 тон відсіву кам'яного (щебеню фракції 0-20 мм), який складований за адресою: с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (село Сахкамінь територіально входить до Нігинської територіальної громади - органом місцевого самоврядування є Нігинська сільська рада Камянець-Подільського району Хмельницької області), на підставі Договору № 1 купівлі-продажу щебеню вапнякового, що був укладений в с. Сахкамінь 01.05.2007 року між СПП "Еліта-А" (продавець) та ТОВ "Партнерська організація" (покупець) та в повному обсязі виконаний сторонами договору.
Зазначене майно знаходиться на земельній ділянці площею 37,2588 га на території Нігинської сільської ради Камянець-Подільського району за межами населених пунктів, яку ТОВ "Партнерська організація" орендує на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.06.2009 року між Хмельницькою обласною державною адміністрацією та ТОВ "Партнерська організація".
Постановою Районного відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 19.09.2009 року на виконання ухвали господарського суду Хмельницької області від 20.08.2009 року про забезпечення позову, накладено арешт та заборонено ТОВ "Партнерська організація" вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням 12,6 млн. тонн щебеню фракції 0-20, що розташований за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь.
Враховуючи, неподання ДП «Нігинський кар'єр» договору відповідального зберігання відсіву кам'яного (щебінь фракції 0-20), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоматик», відсутність документів, які підтверджують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» на відсів кам'яний (щебінь фракції 0-20) та його кількість на територій ДП «Нігинський кар'єр»; накладення арешту державною виконавчою службою на 12,6 млн тонн щебеню фракції 0-20, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, будинок 57, ідентифікаційний код 33847361) шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави (товарів в обороті) № 1 від 17.03.2009, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик», а саме: товар в обороті - відсів кам'яний, який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь на відповідальному зберіганні на території підприємства ДП «Нігинський кар'єр». В резолютивній частині рішення суд першої інстанції визначив початкову ціну продажу предмета іпотеки та спосіб і порядок виконання судового рішення.
За таких обставин, позовні вимоги заявлені позивачем підлягають частковому задоволенню.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року у справі № 34/110 змінити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, будинок 57, ідентифікаційний код 33847361) шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави (товарів в обороті) № 1 від 17.03.2009, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик», а саме: товари в обороті - відсів кам'яний (щебінь фракції 0-20), який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сахкамінь на відповідальному зберіганні на території підприємства ДП «Нігинський кар'єр» та в цій частині в позові відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
2. Справу № 34/110 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
14.04.11 (відправлено)