01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.04.2011 № 10/141-10-45/315
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: Батюк П.В., представник, довіреність б/н від 01.01.2011;
Друг О.М., представник, довіреність б/н від 01.01.2011;
від відповідача 1: Сторожук О.В., представник, довіреність б/н від 01.02.2011;
від відповідача 2: Проценко В.В., представник, довіреність б/н від 09.02.2011;
від відповідача 3: повідомлений належним чином, але не з'явився;
від третьої особи 1: повідомлений належним чином, але не з'явився;
від третьої особи 2: повідомлений належним чином, але не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” (Республіка Кіпр)
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011
у справі № 10/141-10-45/315 (суддя Балац С.В.)
за позовом Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” (Республіка Кіпр);
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич-2000”;
2. Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд”;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-
Промисловий Фондовий регістр”;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Акціонерний банк „Київська Русь”;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю „Азово- Чорноморська
інвестиційна компанія”;
про звернення стягнення на заставлене майно, реєстрацію власником
іменних цінних паперів та зобов'язання погасити облігації
Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” (Республіка Кіпр) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич-2000” (далі - ТОВ „Славутич-2000”), Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд” (далі - ЗАТ „Дніпрожилбуд”), Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” (далі - ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр”) про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: 1 облігацію серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд”. Вимогу про зобов'язання ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” зареєструвати право власності на зазначені вище іменні цінні папери в реєстрі власників облігацій ЗАТ „Дніпрожилбуд” за Компанією „Періммон Інвестментс Лімітед”; про зобов'язання ЗАТ „Дніпрожилбуд” погасити вказані вище іменні цінні папери Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” шляхом передачі позивачеві однокімнатної квартири №НОМЕР_1 площею 49,56 кв.м., двокімнатних квартир №№НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 площею 79,1 кв.м. кожна, трикімнатних квартир №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 площею 87,1 кв. м. кожна та однокімнатних квартир №№ НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39 площею 39,29 кв.м. кожна, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою від 29.06.2010 Господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 10/141-10.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2010 частково задоволено заяву позивача та вжито заходів до забезпечення позову, а саме заборонено емітенту іменних цінних паперів, ЗАТ „Дніпрожилбуд”, здійснювати погашення іменних цінних паперів, а саме: 1 облігації серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, які зареєстровані в реєстрі власників іменних цінних паперів ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” до моменту вирішення справи по суті. Накладено арешт на іменні цінні папери, а саме: 1 облігацію серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд” та які зареєстровані і реєстрі власників іменних цінних паперів ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” до моменту вирішення справи по суті.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2010 у справі № 10/141-10.
Під час розгляду справи в Господарському суді Київської області позивач звернувся з уточненою позовною заявою, в якій просив звернути стягнення на заставлене майно на суму 23 176 015,50 грн., а саме на майнові права, що полягають у праві вимагати від ЗАТ „Дніпрожилбуд” конкретну квартиру в будинку, зазначеному у Проспекті емісії облігацій, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.10.2007 та опубліковано в Бюлетені „Бюлетень. Цінні папери України” № 229-230 (2159-2160) від 10.10.2007, що випливають з наступних іменних цінних паперів: 1 облігації серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд” шляхом переведення таких майнових прав на позивача. Зобов'язати ЗАТ „Дніпрожилбуд” передати у власність позивача однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_1, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2010 справу № 10/141-10 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на наступні квартири: однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_1, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до моменту вирішення справу по суті та набрання рішенням господарського суду законної сили.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 у даній справі (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 16.12.2010) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на наступні квартири: однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_1, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до винесення судового рішення у справі Господарського суду міста Києва № 10/141-10-45/315.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у справі № 10/141-10-45/315 відмовлено в задоволенні позову повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 10/141-10-45/315 та ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2010 у справі № 10/141-10.
Не погодившись з рішенням суду, Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається на неврахування судом, що рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 22.07.2010 № 202 в частині оформлення права власності на 39 квартир, права на отримання яких посвідчені заставленими облігаціями за ТОВ „Славутич-2000” є незаконним з огляду на положення п. 6.1 (а) Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5), а тому підлягає визнанню недійсним та скасуванню у відповідності до ст. 21 ЦК України.
Договір застави не припинив своєї дії, а тому оскільки відповідач 1 основного зобов'язання за договором купівлі-продажу не виконав і не перерахував в строк до 30.04.2009 на поточний рахунок брокера позивача кошти в сумі 5 373 014,78 доларів США за курсом НБУ, висом позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, в порушення приписів ст. 22 ГПК України, судом не винесено окремих процесуальних документів з приводу не розгляду уточненої позовної заяви від 19.10.2010, доповнення до позовної заяви від 02.02.2011 та відхилення клопотання про збільшення розміру позовних вимог від 02.02.2011. При цьому, позивачем в уточненій позовній заяві від 19.10.2010 було змінено виключно предмет позову, а підстави залишились тими ж, але якщо суд вважав протилежне, він мав винести ухвалу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України та повернути додатково подану заяву без розгляду з підстав порушення правил об'єднання позовних вимог.
Представники ТОВ „Славутич-2000” та ЗАТ „Дніпрожилбуд” у відзивах на апеляційну скаргу Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечували, просили рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” - без задоволення.
ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр”, АБ „Київська Русь” та ТОВ „Азово-Чорноморська інвестиційна компанія” відзиви на апеляційну скаргу Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
В засідання суду, призначене на 11.04.2011 ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр”, АБ „Київська Русь” та ТОВ „Азово-Чорноморська інвестиційна компанія” повноважних представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 28.03.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
В судовому засіданні 11.04.2011 представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи та витребування: 1) у відповідача 3 журналу обліку сертифікатів іменних цінних паперів стосовно 39 іменних цільових облігацій, а також інформацію стосовно блокування та обтяження зазначених паперів; 2) у відповідача 2 звіт про наслідки погашення іменних цільових облігацій, випущених у документарній формі відповідачем 2, серії D, E, F, B.
Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач зазначає, що перелічені документи та інформація можуть підтвердити обставини здійснення погашення відповідачем 1 та відповідачем 2 цільових облігацій, що є предметом спору, а також підтвердити факт існування блокування та обтяження стосовно цільових облігацій.
Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки вищевказані документи не стосуються предмета спору у даній справі за позовом, який заявлений позивачем та підлягає розгляду по суті, а мають значення для розгляду тих вимог, які були заявлені позивачем пізніше, але у прийнятті яких, судом першої інстанції було відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1, 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між позивачем (Продавець), відповідачем 1 (Покупець) та третьою особою 1 (Брокер Покупця) 14.01.2008 укладено договір купівлі-продажу облігацій № Б/01-1, а також 26.01.2009 між зазначеними особами укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу облігацій № Б/01-1.
Відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди Продавець зобов'язався передати у власність Покупця облігації в кількості 57 штук, а Покупець зобов'язувався прийняти облігації та сплатити за них 5 373 014,78 доларів США до 30.04.2009 (п. п. 1.1, 2.1, 2.2 договору, додаток №1 до договору в редакції п.1, п. 3, п. 4 додаткової угоди, додатку №1 до додаткової угоди).
Згідно з п. 2.3 договору в редакції п. 5 додаткової угоди Продавець в день сплати Покупцем грошової суми передбаченої п. 2.2 договору, для здійснення перереєстрації в системі реєстру права власності на оплачені облігації, надає реєстроутримувачу передавальні розпорядження щодо списання облігацій з його особового рахунку в системі реєстру та їх поставки Покупцю, розпорядження про припинення блокування, письмову згоду Покупця на припинення блокування та інші документи, необхідні для здійснення перереєстрації облігацій.
В додатку до додаткової угоди, наведений перелік облігацій (серія, номер облігації, міжнародний ідентифікаційний номер облігації, номер квартири, поверх, кількість кімнат, площа - кв.м., вартість облігацій - USD, будівельна адреса, під'їзд), які позивач зобов'язувався передати відповідачеві.
Між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем 1 (Заставодавець) 11.03.2009 укладено договір застави цінних паперів, за умовами якого заставою, що виникає на підставі цього договору, забезпечується виконання Заставодавцем своїх обов'язків перед Заставодержателем, які визначені договором купівлі-продажу та додатковою угодою і полягають в купівлі в Заставодержателя в термін до 30.04.2009 цільових облігацій, емітованих ЗАТ „Дніпрожилбуд” (п. п. 1.1, 1.2 договору застави).
Відповідно до п. 1.3 договору застави в забезпечення виконання зобов'язань перед Заставодержателем за договором купівлі-продажу Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності цільові облігації згідно додатку № 1 до даного договору, емітовані ЗАТ „Дніпрожилбуд” в кількості 39 штук, загальною номінальною вартістю 9 252 164,00 грн.
За умовами п. 2.1, п. 2.1.1 договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником (відповідачем 1) своїх зобов'язань за основним зобов'язанням і задовольнити свої вимоги в сумі, вказаній в п. 1.2 договору застави, за рахунок заставленого майна.
Цей договір припиняється з припиненням основного зобов'язання (договір купівлі-продажу № Б/01-1) (п. 4.2 договору застави).
Додатком №1 до договору застави визначено перелік облігацій, які передавались в заставу.
Між позивачем та відповідачем 1 складено акт (а.с. 158-159, т. 2) від 11.03.2009, за яким відповідач 1 передав, а позивач прийняв сертифікати облігацій відповідно до додатку № 1 до договору застави (строк погашення облігацій - з 01.05.2010 по 30.06.2010).
Позивачем до матеріалів справи залучені акти пред'явлення облігацій до погашення від 25.06.2010 (а.с. 43-99, т. 2) та акти приймання-передачі квартир від 25.06.2010 (а.с. 100-156, т. 2), за якими позивач пред'явив до погашення та отримав квартири за тими облігаціями, які зобов'язувався продати відповідачеві 1 за договором купівлі-продажу і за оплату яких, відповідач 1 передав в заставу облігації за договором застави.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що відповідач 1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу облігацій від 14.01.2008 №Б/01-1 та додаткової угоди до нього не виконав, а тому наявні підстави для звернення стягнення на предмет застави відповідно до п. 3.1 договору застави.
До того ж, спливає строк погашення спірних облігацій, а тому відповідач 2 має погасити облігації, які є предметом застави та на які позивач просить звернути стягнення.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Договором купівлі-продажу, в редакції додаткової угоди від 26.01.2009, передбачено попередню оплату облігацій з боку Покупця (п. п. 1.1, 2.1, 2.2).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Таким чином, якщо, незважаючи на те, що одна із сторін не виконала свій обов'язок, друга сторона здійснила виконання, вона залишається лише в статусі кредитора та має право вимагати виконання від іншої сторони. Крім того, за загальним правилом ця особа вправі вимагати відшкодування збитків, завданих їй несвоєчасним виконанням або невиконанням.
З матеріалів справи не вбачається своєчасного, в термін до 30.04.2009 перерахування відповідачем 1 попередньої оплати облігацій.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одностороння відмова за правилами ста. 611 ЦК України є можливою у випадку, якщо це встановлене договором або законом. Так, при укладенні договору, сторони можуть передбачити випадки, коли можливою є відмова від подальшого виконання зобов'язання. Договірні правила будуть обов'язковими для виконання сторонами, а отже договір може припинитися в разі односторонньої відмови від нього.
Отже, зазначеним законодавством визначено правові наслідки невиконання однією із сторін (в нашому випадку відповідача 1) зобов'язань по здійсненню попередньої оплати.
Однак, позивач просить застосувати до відповідача 1 такий правовий наслідок порушення зобов'язання, як звернення стягнення на заставлене майно, який ні договором купівлі-продажу в редакції додаткової угоди від 26.01.2009, ні ст. 611 ЦК України не передбачено.
Крім того, умови договору купівлі-продажу в редакції додаткової угоди від 26.01.2009 передбачають здійснення з боку позивача зустрічне виконання - передачу відповідних облігацій відповідачеві 1, але матеріали справи свідчать, що не заперечують відповідачі 1 та 2 факт погашення облігацій.
Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Місцевий господарський суд мотивовано встановив, що оскільки неможливість передачі позивачем облігацій відповідачеві 1 за договором купівлі-продажу в редакції додаткової угоди від 26.01.2009 зумовлена їх погашенням, то зобов'язання позивача перед відповідачем 1 по передачі облігацій за вказаним договором купівлі-продажу є припиненим в силу ст. 607 ЦК України.
Враховуючи положення ст. 593 ЦК України договір застави від 11.03.2009 є припиненим.
Таким чином, не підлягає задоволенню вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: 1 облігацію серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд”.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” зареєструвати право власності на зазначені вище іменні цінні папери в реєстрі власників облігацій ЗАТ „Дніпрожилбуд” за Компанією „Періммон Інвестментс Лімітед” та вимоги про зобов'язання ЗАТ „Дніпрожилбуд” погасити вказані вище іменні цінні папери Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” шляхом передачі позивачеві однокімнатної квартири № НОМЕР_1 площею 49,56 кв.м., двокімнатних квартир №№НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 площею 79,1 кв.м. кожна, трикімнатних квартир №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 площею 87,1 кв. м. кожна та однокімнатних квартир №№ НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39 площею 39,29 кв.м. кожна, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, то колегія суддів вважає, що вказані вимоги випливають (є похідними) з вимоги про звернення стягнення на заставлене майно.
Оскільки вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно не підлягає задоволенню, то вимоги про реєстрацію власником іменних цінних паперів та зобов'язання погасити облігації також задоволенню не підлягають.
Що стосується скасування заходів забезпечення позову, то слід зазначити.
Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, необхідно виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. З цього питання у п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначається таке: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, суд правомірно скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 10/141-10-45/315 та ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2010 у справі № 10/141-10.
Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції, що рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 22.07.2010 № 202 в частині оформлення права власності на 39 квартир, права на отримання яких посвідчені заставленими облігаціями за ТОВ „Славутич-2000” є незаконним з огляду на положення п. 6.1 (а) Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5), а тому підлягає визнанню недійсним та скасуванню у відповідності до ст. 21 ЦК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки питання відповідності зазначеного рішення вказаним нормам права не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доводи заявника, що договір застави не припинив своєї дії, до уваги не приймаються з підстав, наведених у даній постанові суду.
Твердження апелянта, що суд першої інстанції, не приймаючи до розгляду уточнення позовної заяви від 19.10.2010, доповнення до позовної заяви від 02.02.2011 та збільшення розміру позовних вимог від 02.02.2011, не виніс з цього приводу ухвалу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, то зазначені документи не є документами, якими позивач мав на меті об'єднати в одному позові кілька вимог, розгляд яких міг суттєво утруднити вирішення спору.
Уточненням позовної заяви від 19.10.2010 та доповненням до позовної заяви від 02.02.2011 позивач фактично намагався змінити предмет та підставу позову (в уточненні також йде мова про завдання позивачу збитків, наведено розрахунок штрафних санкцій).
За змістом ч. 4 ст. 22 ГПК України, зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви), оскільки приписи ст. 22 ГПК України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмета та підстав позову.
Також, дану позицію підтримує Вищий господарський суд України (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”; лист Вищого господарського суду України, від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”; постанова Вищого господарського суду України, від 15.04.2008 № 22/222-07-4889 „Про зміну предмета та підстав позову”).
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у справі № 10/141-10-45/315.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у справі № 10/141-10-45/315 залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” (Республіка Кіпр) - без задоволення.
2. Матеріали справи № 10/141-10-45/315 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
13.04.11 (відправлено)