01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.03.2011 № 21/162/3 (13/82)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів:
при секретарі:
від позивача: Нетреба О.І. - за довіреністю
від відповідача: Олексієнко О.П. - директор
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кінотехпром» на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011 року
у справі № 21/162/3(13/82) (суддя Белов С.В.)
за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, м.Чернігів
до Закритого акціонерного товариства «Кінотехпром», м.Чернігів
про стягнення 2379,91 грн.,
Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду України від 01.09.2010 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 27.05.2010 року у справі № 13/82 за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Закритого акціонерного товариства “Кінотехпром” про стягнення 2379,91 грн., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011 року позовні вимоги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради задоволені частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Кінотехпром» до обласного бюджету м. Чернігова 1594,80 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексів інфляції, 58,58 грн. пені. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Кінотехпром» на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 495,62 грн. заборгованості по орендній платі, 28,57 грн. відсотків річних, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Кінотехпром» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011р., прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції невиконані вказівки Вищого господарського суду України, чим порушено норми матеріального (п.7 ст.181 Господарського кодексу України) та процесуального ( ст. ст. 4-3, 43, 84, 111-12 ГПК України) права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник, зокрема, зазначає, що позивач не мав права нараховувати орендну плату за оцінкою майна, виконану в 2006р., так як внесені зміни в договір №18 додатковою угодою №3 та протоколом розбіжностей до цієї угоди, змінили розмір орендної плати орендованого майна; місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги приписи п.7 ст.181 Господарського кодексу України та помилково застосував до спірних правовідносин п.3, п.4 ст.188 Господарського кодексу України.
На підставі апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Кінотехпром» на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 09.02.2011р. порушено апеляційне провадження.
Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 16.03.2011р. оголошувалась перерва до 30.03.2011р.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
В квітні 2010р. Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Кінотехпром” про стягнення до обласного бюджету м. Чернігова 1594,80 грн. заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції по договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 від 21.11.2006 року, 68,41 грн. пені за прострочення внесення орендної плати, а також про стягнення на користь позивача 683,49 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, та 33,21 грн. відсотків річних.
Позивач в суді першої інстанції подав заяву про зменшення позовних вимог від 05.05.2010 року, згідно якої зменшив позовні вимоги з 2379,91 грн. до 2177,83 грн., у зв'язку з переплатою відповідачем на користь позивача 179,77 грн. в частині сплати орендної плати та просив стягнути з відповідача на користь обласного бюджету м. Чернігова 1594,80 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та 58,84 грн. пені, а також просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 495,62 грн. та 28,57 грн. відсотків річних.
Як вбачається з матеріалів справи 01 листопада 2006 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством “Кінотехпром” (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 ( далі - Договір).
Згідно Договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування групу інвентарних об'єктів, що перебувають в оперативному управлінні позивача і знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66, у складі: двоповерхової будівлі майстерні “Т-2”, загальною площею 488,3 кв. м, приміщення механічної майстерні “А-2”, що розташоване у двоповерховій будівлі, загальною площею 242,1 кв. м.
Відповідно до п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення в ньому виробничих приміщень (488,3 кв. м та 91,0 кв. м) та адміністративного приміщення (151,1 кв. м).
01.11.2006р. між сторонами підписано акт приймання-передачі в оренду майна по договору оренди № 18.
Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків діяльності орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування.
Згідно з п. 3.2 Договору, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за землю.
Відповідно до п. 3.3 Договору, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 18.09.2006 року.
Згідно з п. 3.4 Договору, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) становить 1826,85 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2006 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень та листопад 2006 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.5 Договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції що друкується Мінстатом України.
Згідно п. 3.6 Договору, орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядку використання орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Відповідно до п. 14.2. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 18.09.2006р., у разі коли орендодавцем виступає управління комунального майна обласної ради за оренду нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна - 70 відсотків орендної плати перераховується до обласного бюджету, 30 відсотків -управлінню.
Відповідно до п. 10.1 Договору, договір діє з 01.11.2006 року по 29.10.2007 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Чернігівської області було розглянуто справу № 15/338/16 за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Закритого акціонерного товариства “Кінотехпром” про врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами під час укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 від 01.11.2006 року та викласти пункти 1.1.1, 1.1.2, 1.2, 3.4, 3.9, 5.1.8, 5.3, 6.1.2, 6.3, 9.3, 9.4, 9.5, 10.1, 10.2 в редакції, яка запропонована позивачем.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.11.2007 року по справі №15/338/16 прийнято відмову позивача від позову в частині врегулювання розбіжностей по пп.. 5.1.8, 6.1.2, 6.3, 9.3, 9.4, 9.5 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 від 01 листопада 2006 року і припинено провадження по справі в цій частині позову, позов задоволено частково. Також вирішено спір та врегульовано розбіжності, які виникли між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Закритим акціонерним товариством „Кінотехпром” під час укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 від 01 листопада 2006 року, викладено наступні пункти договору в такій редакції:
п. 1.1.1 -двоповерхова будівля майстерні „Т-2”, загальною площею 488,3 кв. м. Вартість будівлі визначена згідно звіту про оцінку майна, проведену станом на 24.03.2006 року, і становить 141 405 грн.;
п. 1.1.2 -приміщення механічної майстерні „А1-2”, розташоване у двоповерховій будівлі, загальною площею 242,1 кв.м. Вартість приміщення визначена згідно з віту про оцінку майна, проведену станом на 24.03.2006 року, і становить 134 800 грн.;
п. 1.2 -майно передається в оренду з метою розміщення в ньому виробничих приміщень (488,3 кв. м. та 91,0 кв. м.) та адміністративного приміщення (151,1 кв.м.);
абзац перший п. 3.4 - розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено в Додатку № 2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 1 067,28 грн.;
п. 3.9 - розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін розмір орендної плати може бути змінений в випадках, встановлених законодавчими актами України.;
п. 5.3 -капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого майна, проводяться орендарем тільки з дозволу орендодавця за рахунок власних коштів, які підлягають компенсації, з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку;
п.10.1 -цей договір діє з 01 листопада 2006 року по 29 жовтня 2007 року включно;
п.10.2 -зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін. Всі пропозиції щодо змін та доповнення розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформляються додатковою угодою до договору. Днем укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 від 01.11.06 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Закритим акціонерним товариством „Кінотехпром” вважати 21 листопада 2006 року.
В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2008 року рішення господарського суду Чернігівської області від 26.11.2007 року по справі № 15/338/16 залишено без змін.
21.11.2008 року сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди № 18 з протоколом розбіжностей № 173/12 від 08.12.2008 року, якою сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 договору в такій редакції: “договір діє з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2009 року”.
15.07.2009 року сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору оренди № 18, згідно якої сторони домовились внести зміни до Договору та викласти п. 3.4 договору в такій редакції: “Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 1 до цієї додаткової угоди, що є невід'ємною її частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) -1301,59 грн. Орендна плата за перший (липень 2009 року) місяць оренди, після перегляду розміру орендної плати, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2009 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством”. Дана додаткова угода вступає в дію з 15.07.2009 року і діє до 31.10.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач 30.09.2009р. звернувся до позивача з листом № 132/9 в якому просив продовжити термін договору № 18 від 21.11.2006р. до 31.10.2011р. та «актуалізувати» вартість будівель, згідно якої нараховується орендна плата, в зв'язку з невідповідністю вартості цих будівель їх ринковій вартості.
В жовтні 2009 року позивачем підписано два примірники додаткової угоди № 3 до договору оренди №18, з пропозицією у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди 31.10.2009р. внести зміни до договору № 18 від 01.11.2006р., а саме: « п.1.1. Розрахунок орендної плати здійснити за Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 18 вересня 2006р. зі змінами та доповненнями, затвердженими рішенням обласної ради від 10 липня 2007р.; Пункт 10.1 Договору викласти у такій редакції: цей договір діє по 30 жовтня 2010р. включно; додаткова угода вступає в дію з 01 листопада 2009р.»
23.11.2009р. відповідачем підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди № 18 з протоколом розбіжностей № 129/11 від 23.11.2009 року та розрахунком розміру орендної плати (додаток №1 до Додаткової угоди № 3) та направлено позивачу.
Протокол розбіжностей № 129/11 від 23.11.2009 року в редакції відповідача передбачає внесення змін до п.1.1. додаткової угоди та до п.1.1.1., п. 1.1.2. договору оренди № 18. При цьому п.1.1.1., п. 1.1.2. договору по тексту додаткової угоди № 3 взагалі не пропонувались позивачем відповідачу до змін.
Листом № 01-1152 від 08.12.2009р. позивач повідомив відповідача про те, що не заперечує стосовно внесення змін в п.1.1. додаткової угоди № 3 відповідно до протоколу розбіжностей в частині розрахунку орендної плати з урахуванням рішення обласної ради від 05.06.2009р. «Про зміну орендних ставок» на період дії зазначеного рішення. Стосовно внесення змін в пункти 1.1.1. та 1.1.2. договору оренди та в розрахунок розміру орендної плати, позивач зазначив, що не вважає за необхідне та доцільне проводити переоцінку майна та вносити відповідні зміни в договір оренди.
Скасовуючи попередні судові рішення у даній справі Вищий господарський суду України в постанові від 03.11.2010 року вказав на те, що суди не дослідили наявність у сторін права вирішувати питання щодо укладення додаткових угод до договору оренди на підставі протоколів розбіжностей; не дослідили повноваження Управління комунального майна Чернігівської обласної ради щодо управління майном, як то продовження терміну оренди комунального майна на новий строк. Крім того, із судових рішень не вбачається на підставі яких умов і якої угоди, основної чи однієї із додаткових у відповідача виникла заборгованість з орендних платежів.
Відповідно до п. 3.5 Положення про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, затвердженого рішенням сесії обласної ради від 22.12.2005 року, управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в його управлінні.
У справі № 15/338/16 встановлено, що свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомості по вул. Любецька, 66, м.Чернігова від 25.11.2002 року підтверджується, що вказані об'єкти належать територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області. Вказаний факт, відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, не підлягає повторному доведенню.
Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що майно передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють обласні ради або уповноважені ним органи.
Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке є у комунальній власності.
Рішенням Чернігівської обласної ради від 18.09.2006р. «Про підвищення ефективності використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області шляхом удосконалення орендних відносин» затверджені положення про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в оренду, а також типовий договір оренди нерухомого майна.
Зокрема, пунктом 2 Положення встановлено, що право управління комунальним майном області від імені територіальних громад Чернігівської області здійснює Чернігівська обласна рада; Управління комунального майна обласної ради. Пунктом 5 Положення передбачено, що Управління комунального майна може бути орендодавцем комунального майна.
Пунктом 10.1 рішення обласної ради від 24.05.2007р. «Про розмежування повноважень щодо управління та розпорядження об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» встановлено, що Управління комунального майна Чернігівської обласної ради здійснює укладання договорів оренди приміщень в будівлях, які перебувають на бухгалтерському обліку управління.
Отже, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, створене обласною радою, підпорядковане, підзвітне і підконтрольне їй, є належним орендодавцем майна, переданого йому в управління.
У відповідності до п. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З наведених норм випливає, що сторона за договором має право протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору заявити іншій стороні про припинення або зміну договору.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом одного місяця після 31.10.2009р. (термін дії договору оренди № 18 згідно додаткової угоди № 1 до договору № 18) сторонами не заявлялось про припинення договору оренди № 18. Таким чином, відсутні підстави вважати, що договір оренди № 18 припинився 31.10.2009р.
Крім того, відповідач підписав додаткову угоду № 3 від 30.10.2009р. до договору оренди, в тексті якої, зокрема, сторонами визначалося, що сторони дійшли згоди внести зміни до основного договору оренди та погодили пролонгацію строку дії основного договору, продовживши його до 30.10.2010р. включно.
Відповідно до п. 10.2. договору № 18 зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін. Всі пропозиції щодо змін та доповнення розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформляються додатковою угодою до договору.
Як визнається відповідачем, додаткову угоду № 3 від 30.10.2009р. про внесення змін до договору № 18 ним отримано 04.11.2009р., тобто в межах місячного строку, що відповідає вимогам ст. 284 ГК України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Таким чином, дії сторін за договором оренди № 18 щодо внесення змін до договору були вчинені з дотриманням процесуальних норм та строків, передбачених чинним законодавством та умовами договору.
Відповідач в обґрунтування власної позиції посилається на положення ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України згідно якої сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. Відповідач стверджує, що саме позивач не передав на розгляд суду отриманий протокол розбіжностей, а тому він погодився на пропозиції відповідача, а саме на зміну орендної плати.
Судова колегія не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладення господарських договорів.
Як встановлено вище, сторонами договору були вчинені дії на внесення змін до чинного договору оренди № 18.
Порядок зміни договорів визначений ст. 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Як вбачається зі змісту протоколу розбіжностей від 23.11.2009р., надісланого відповідачем позивачу разом з підписаною додатковою угодою № 3, останній містить нову пропозицію відповідача про внесення змін до чинного договору оренди № 18.
Як вже вказувалось вище, листом № 01-1152 від 08.12.2009р. позивач повідомив відповідача про те, що не заперечує стосовно внесення змін в п.1.1. додаткової угоди № 3 відповідно до протоколу розбіжностей в частині розрахунку орендної плати з урахуванням рішення обласної ради від 05.06.2009р. «Про зміну орендних ставок» на період дії зазначеного рішення. Стосовно внесення змін в пункти 1.1.1. та 1.1.2. договору оренди та в розрахунок розміру орендної плати, позивач зазначив, що не вважає за необхідне та доцільне проводити переоцінку майна та вносити відповідні зміни в договір оренди.
Отже, пропозиція відповідача про внесення змін до договору №18 в частині перегляду розміру орендної плати не була прийнята позивачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, заінтересована сторона (в даному випадку- відповідач, який ініціював внесення змін до договору в частині перегляду розміру орендної плати) не звернувся до суду з приводу вирішення суперечностей щодо редакції пунктів 1.1.1. та 1.1.2. договору оренди № 18.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що зміна договору № 18 щодо редакції пунктів 1.1.1. та 1.1.2. не відбулась і договір продовжує дію на погоджених раніше умовах.
Крім того, судова колегія враховує, що згідно статті 12 частини 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
У відповідності до частини 2 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна, які розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди комунального майна, щодо розміру якої сторонами повинна бути досягнута домовленість.
Оскільки, як вже вказувалось вище, зміна договору № 18 щодо редакції пунктів 1.1.1. та 1.1.2. не відбулась, судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача щодо належного виконання ним договірних зобов'язань та правомірність внесення орендної плати в розмірах, визначених ним в протоколі розбіжностей, наданого до додаткової угоди № 3.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату орендної плати № 792 від 10.12.2009р., № 3 від 14.01.2010р., № 129 від 12.02.2010р., № 208 від 11.03.2010р.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь обласного бюджету м. Чернігова 1594,80 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року та на користь позивача заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 495,62 грн. за період з грудня 2009р. по лютий 2010р.
Згідно з наданим суду першої інстанції розрахунком та поясненнями до розрахунку, наданим позивачем суду апеляційної інстанції, заявлена до стягнення сума боргу по орендній платі виникла на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди № 2 від 15.07.2009р. до договору № 18.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1594,80 грн. з урахуванням індексу інфляції, що підлягає стягненню до обласного бюджету та 495,62 грн. з урахуванням індексу інфляції, що підлягає стягненню на користь позивача є обґрунтованими і правомірно задоволені місцевим господарським судом.
Позивачем нараховано пеню у розмірі 58,84 грн. за період з 01 січня 2010 року по 07 квітня 2010 року, відповідно до п. 3.7. Договору, згідно з яким орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 18.09.2006 року, п. 2.8, у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати пеню. Розмір пені визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого чинним законодавством. Пеня зараховується до обласного бюджету.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 28,57 грн. десяти відсотків річних за період з 01.01.2010 року по 07.04.2010 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 9.4 Договору, у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.
Суд першої інстанції, перевіривши надані позивачем розрахунки, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 58,58 грн. та про задоволення позовних вимог про стягнення 10 % річних від простроченої суми у розмірі 28,57 грн., що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору оренди.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011р. прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кінотехпром»на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011 року у справі № 21/162/3(13/82) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.01.2011 року у справі № 21/162/3(13/82) залишити без змін.
3. Матеріали справи № 21/162/3(13/82) повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
12.04.11 (відправлено)