01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.03.2011 № 55/292
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Примаченко І.В. - представник за довіреністю,
від відповідача: Бердичівський Б.А. - представник за довіреністю ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Остін"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2010
у справі № 55/292 ( .....)
за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська"
до ТОВ "Остін"
про стягнення 54582,60 грн.
У серпні 2010 року КП „Житлова експлуатаційна контора „Покровська” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Остін” (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 54 582,60 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами.
19.11.2010р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з розрахунком позовних вимог, відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі -22097,68 грн., 3 % річних - 1309,22 грн., інфляційні нарахування - 4045,61 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 року у справі № 55/292 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі - 22097,68 грн., 3 % річних у розмірі -1309,22 грн., інфляційні нарахування у розмірі - 4045,61 грн., 274,53 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі № 55/292 від 03.12.2010 року скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що позивачем невірно застосовується методика розрахунку оплати за теплопостачання. Крім того, відповідач надав для залучення до матеріалів справи лист відповідача до позивача від 15.09.2010р. № 13, копію платіжного доручення № 111 від 15.09.2010р. на суму 30 978,49 грн., лист Головного управління з питань цінової політики від 16.03.2010р. № 09050/2-555, інформацію щодо тарифів на послуги з централізованого опалення для інших споживачів за період з 01.11.2008р. до 01.02.2010р.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Як свідчать матеріали даної справи, між сторонами укладено Договір на відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій за № Е-423 від 01.04.2007р. та Договір про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № К-423 за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно умов Договору на відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території № Е-423, відповідач користується нежитловим приміщенням, що належить йому на підставі договору купівлі-продажу з обов'язковою пропорційною оплатою позивачеві витрат по обслуговуванню будинку та прибудинкової території. Позивач зобов'язується утримувати внутрішньо-будинкові мережі тепло-, водо- енергопостачання та будинок (п.2.1.1 Договору), забезпечувати санітарне обслуговування та прибирання будинку, дворової території та території, прилеглої до орендованого Відповідачем житлового та нежитлового приміщення (п.2.1.2 Договору), а Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за цим Договором у строки і на умовах, визначених у Договорі (п.2.2.9Договору).
Відповідно до розділу 4 Договору “Взаєморозрахунки”, відповідач сплачує надані послуги в 10-ти денний термін після отримання виставлених позивачем платіжних документів. Зміна розмірів та форми оплати здійснюється позивачем у відповідності із зміною цін і тарифів та згідно з діючим законодавством, про що позивач повідомляє відповідача відповідними платіжними документами (п.4.1.Договору). За несвоєчасну та неповну сплату платежу відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, при цьому сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (п.4.2. Договору). Розмір плати може бути переглянутий в разі зміни цін, тарифів на послуги та матеріали з часу їх зміни. (п.4.3 Договору).
Як вбачається з Додатку № 1 до договору про надання комунальних послуг та на відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинків та прибудинкових територій № Е-423 від 01.04.2007р.:
- розрахунок експлуатаційних витрат (санітарне обслуговування, технічне обслуговування), здійснюється з формулою Ве=S х С1, де
S -площа приміщення (кВ.м) 265,25
С1 -ставка експлуатаційних витрат (грн.) 1,10
Ве = 265,25х1,10 = 291,78
- розрахунок відшкодування мереж (обслуговування ЦО та ГВП) розраховується за формулою Вм = S х С2, де
S -площа приміщення (кВ.м) 265,25
С2 -ставка тарифу на транспортування теплової енергії (грн.) 0,0508
Вм = 265,25х0,0508 = 13,47
Всього -305,25
ПДВ -61,05
Разом з ПДВ 366,30
Як вбачається з Додатку № 1 до договору про надання комунальних послуг та на відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинків та прибудинкових територій № Е-423 від 01.11.2007р.:
- розрахунок експлуатаційних витрат (санітарне обслуговування, технічне обслуговування), здійснюється з формулою Ве=S х С1, де
S -площа приміщення (кВ.м)
С1 -ставка експлуатаційних витрат (грн.)
Вивіз сміття 1,1 м3 х 31,74 = 34,91
- розрахунок відшкодування мереж (обслуговування ЦО та ГВП) розраховується за формулою Вм = S х С2, де
S -площа приміщення (кВ.м) 265,25
С2 -ставка тарифу на транспортування теплової енергії (грн.) 0,0508
Вм = 265,25х0,0508 = 13,47
Всього -48,38
ПДВ -9,68
Разом з ПДВ 58,06
Як вбачається з Договору № К -423 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 01.04.2007р. Позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними за тарифами, визначеними в Додатку № 1 до Договору. (п.1.1.Договору). В 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, Відповідач зобов'язаний сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це Позивача в визначений термін. (п.3.1.2.Договору).
Суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на те , що в період з жовтня 2008р по серпень 2010р. позивачем надавались послуги на виконання умов Договорів на загальну суму 64 554,64 грн. Відповідач частково розрахувався за надані послуги в сумі 13 779,40 грн.,
внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 50 775,24 грн., а саме по комунальним платежам за договором № К-423 -44602,78 грн., по експлуатаційним платежам за договором № Е-423 -6 172,46 грн.
Місцевим судом також було встановлено, що після подання позову (17.09.2010р. -дата подання позову в канцелярію суду) відповідач частково розрахувався з позивачем за вказаними Договорами у розмірі 28 677,56 грн.
У зв'язку з цим, позивачем була подана до суду першої інстанції заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі -22097,68 грн., 3 % річних -1309,22 грн., інфляційні нарахування - 4045,61 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід змінити з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції, за період з жовтня 2008р по серпень 2010р. позивачем надавались послуги на виконання умов Договорів на загальну суму 64 554,64 грн. Відповідач частково розрахувався за надані послуги в сумі 13 779,40 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 50 775,24 грн. .
Згідно наданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, основний борг відповідача за укладеними договорами становить 22097,68 грн.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги належить виключно до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, яким є Виконавчий орган Київської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки за використану теплову енергію виставляються згідно табуляграми, яку отримує КП ЖЕК, щомісячно, в “АК “Київенерго”. Нарахування проводиться в Гкал за проектним (погодинним) тепловим навантаженням на житловий будинок згідно додатків №6, 7 до договорів з “АК “Київенерго”. Крім того, позивачем надано Лист АЕК “Київенерго” відповідно до чинного законодавства та статут відповідно до якого Київенерго виробляє, транспортує та постачає теплову енергію, яку реалізує як товар власникам (балансоутримувачам) будинків та споруд (у т.ч. житлово-експлуатаційними організаціями) за тарифами (грн../Гкал) затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
В матеріали справи надано Перелік Розпоряджень КМДА згідно яких було проведено нарахування по ЦО, ГВП, ХВП (по табуляграмі) СВП “Енергозбут Київенерго”.
Враховуючи вказані обставини та пояснення позивача, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги стосовно основного боргу у розмірі 22 097,68 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно укладених договорів.
З вказаним висновком суду першої інстанції колегія не погоджується та вважає його помилковим виходячи з наступного.
Заперечуючи проти позову, апелянт посилався на те, що позивачем невірно була застосована методика розрахунку оплати за теплопостачання.
Також, апелянт надав лист від 15.09.2010р. за №13, яким він звернувся до позивача та в якому вказав на те, що сума заборгованості по теплопостачанню станом на 14.09.2010р. складає 30 978,49 грн.
Вказана заборгованість відповідачем була сплачена 15.09.2010р. в повному обсязі , що підтверджується копією платіжного доручення № 111 від 15.09.2010р. на суму 30 978,49 грн.
Крім того , відповідач надав суду лист - інформацію Головного управління з питань цінової політики від 16.03.2010р. № 09050/2-555 щодо тарифів на послуги з централізованого опалення для інших споживачів за період з 01.11.2008р. до 01.02.2010р.(а.с. 33 , 1 том справи). У вказаному листі № 09050/2-555 чітко наведені тарифи в гривні з урахуванням площі в кв.м., які відповідач просить взяти до уваги.
Враховуючи викладене, колегія вважає , що доводи апелянта заслуговують на увагу, а також приймаючи до уваги лист Головного управління з питань цінової політики від 16.03.2010р. № 09050/2-555 , колегія дійшла висновку, що позивачем при розрахунку заборгованості невірно була застосована методика розрахунків стосовно оплати теплопостачання .
Таким чином, розраховуючи комунальні платежі згідно з наведених в листі тарифів, відповідач перераховував 15.09.2010р. грошові кошти в сумі 30 978,49 грн. тим самим погасивши свою заборгованість за теплопостачання .
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. , колегія зобов'язала сторін провести взаємо звірку розрахунків та скласти відповідний акт.
На виконання ухвали суду сторони в односторонньому порядку склали акти звірки взаєморозрахунків за період з квітня 2009р. по листопад 2010р.
Відповідно до наданого позивачем акту звірки розрахунків за спожиті експлуатаційні послуги за період з квітня 2009р. по листопад 2010р. у відповідача існує заборгованість в сумі 9 101,50 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печаткою позивача. Відповідач не підписав вказаний акт , оскільки він не згодин з методикою розрахунків.
Відповідач на виконання ухвали суду надав колегії свій розрахунок за спожиті експлуатаційні послуги за період з квітня 2009р. по листопад 2010р. , відповідно до якого у відповідача існує заборгованість у розмірі 6 626,68 грн. Вказану суму заборгованості відповідач визнає.
Також, відповідач надав розрахунок за опалення за період з 2008р. по 2010р. , відповідно до якого у відповідача не має заборгованості за централізоване опалення перед позивачем.
Вказані розрахунки виконані з урахуванням тарифів, викладених в листі Головного управління з питань цінової політики від 16.03.2010р. № 09050/2-555. Колегія погоджується з розрахунком відповідача, а також визнає те, що у відповідача існує заборгованість за спожиті експлуатаційні послуги у розмірі 6 626,68 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача. Борг по теплопостачанню у відповідача відсутній, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Крім суми основного боргу позивач просив суд стягнути на його користь інфляційні втрати в сумі 4 045,61 грн. та 1 309,22 грн. річних згідно ст. 625 ЦК України.
Дослідивши розрахунок позивача , суд першої інстанції повністю задовольнив в цій частині позовні вимоги у урахуванням суми боргу 22 097,68 грн.
Оскільки борг відповідача складає 6 626,68 грн., колегія вважає, що інфляційні та річні слід перерахувати з урахуванням суми боргу.
Колегія, перерахувавши розрахунок позовних вимог, встановив: - що розмір 3% річних, який може бути нарахований за Договором № К-423 протягом періоду з жовтня 2008р. по жовтень 2010р., не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 414,48 грн.
що розмір 3% річних, який може бути нарахований за Договором № Е-423 протягом періоду з квітня 2009р. по листопад 2010р., не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 331,69 грн.
Колегія, перерахувавши розрахунок інфляційних нарахувань за Договором № К-423 встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 541,21 грн. за період з жовтня 2008р. по жовтень 2010р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 541,21 грн.
Також, колегія перерахувала розрахунок інфляційних нарахувань за Договором № Е-423 встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 61,59 грн. за період з квітня 2009р. по жовтень 2010р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 61,59 грн.
Таким чином, здійснивши перерахунок інфляційних та річних , колегія прийшла до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в сумі - 746,17 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі - 602,80 грн.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат , річних та вважає за необхідне стягнути з ТОВ „Остін” 6 626,68 грн. боргу, 602,80 грн. інфляційних втрат та 746,17 грн. 3 % річних, апеляційна скарга ТОВ „Остін” підлягає частковому задоволенню .
Судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Остін” задовольнити частково. .
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 року у справі №55/292 змінити .
Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 року у справі №55/292 в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Остін” (04050, вул. Тургенівська,69, р/р 467573 в Києво-Печерському АКБ м. Києва, МФО 320564, код ЄДРПОУ 16285542) на користь Комунального підприємства „Житлова експлуатаційна контора „Покровська” (01054, м. Київ, вул.. Тургенівська,35-А, р/р 26005250420086 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300830, код ЄДРПОУ 34966102 ) 6 626,68 грн. (шість тисяч шістсот двадцять шість гривень 68 коп.) основного боргу ; 746,17 грн. (сімсот сорок шість гривень 17 копійок) трьох процентів річних; 602,80 грн. (шістсот дві гривні 80 копійок) інфляційних втрат; 797,56 грн. ( сімсот дев'яносто сім гривень 56 копійок) державного мита та 19,10 грн. (дев'ятнадцять гривень 10 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити. Видати наказ.”
3. Стягнути з Комунального підприємства „Житлова експлуатаційна контора „Покровська” (01054, м. Київ, вул.. Тургенівська,35-А, р/р 26005250420086 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300830, код ЄДРПОУ 34966102 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Остін” (04050, вул.. Тургенівська,69, р/р 467573 в Києво-Печерському АКБ м. Києва, МФО 320564, код ЄДРПОУ 16285542) 398,78 грн. ( триста дев'яносто вісім гривень 78 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 55/292 повернути до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
31.03.11 (відправлено)