01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.03.2011 № 14/220-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Картавцев Я.В. - дов. б/н від 09.02.2011р.;
від відповідача -Проценко М.П. - дов. №КАМ-2010/11/17 від 17.11.2010 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2010
у справі № 14/220-10 ( .....)
за позовом ТОВ "МДН-БУД"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1360,94 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 14/220-10 від 03.12.2010р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МДН-БУД» 955,62 грн. заборгованості, 107,56 грн. пені, 143,34 грн. штрафу, 115,06 грн. інфляційних збитків, 39,28 грн. 3% річних, 100,98 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010 р. у справі №14/220-10 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
28.02.2011 р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування строків до вимог по оплаті пені та штрафу по додатковій угоді №6 від 26.02.2008р. до договору №023007/КАм від 23.01.2007р. по справі №14/220-1.
Представник відповідача в поясненнях наданих в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010 р. у справі №14/220-10 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
23.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МДН-БУД» (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір підряду № 023-07/КАМ (далі - договір) (а.с. 11).
Відповідно до умов п. 1.1. договору, підрядник зобов'язується своїми силами і засобами на свій ризик виконати на замовлення замовника, у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ діючих на території України та погодженої сторонами кошторисної документації будівельні, монтажні та демонтажні роботи на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи і оплатити їх.
Згідно п. 2.1. договору початок виконання робіт та термін закінчення виконання робіт передбачається в Додаткових угодах, що додаються до даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт по даному договору встановлюється на підставі кошторисів та договірних цін і зазначається в Додаткових угодах, що додаються до даного договору.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунок замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, у відповідності до фактично виконаних об'ємів робіт. Порядок проведення розрахунку зазначається в Додаткових угодах.
Відповідно до п. 6.1. договору, приймання виконаних робіт проводиться кожного календарного місяця станом на 25 число. Підрядник надає замовнику до 28 числа звітного місяця акт виконаних робіт встановленої форми, які замовник зобов'язаний підписати, а в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно з п. 6.2. договору передбачено, що виконані роботи оформляються актами (форма КБ 2), встановленого зразку і підписуються повноважними представниками сторін. На підряднику лежить обов'язок по оформленню актів виконаних робіт та наданню їх замовнику.
Пунктом 11.5. договору визначено строк його дії, згідно якого договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
26.02.2008 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 6 до договору підряду № 023-07/КАМ від 23.01.2007 р. (а.с. 18).
Відповідно до умов п. 1.1. додаткової угоди, підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву будівлі управління водонапірними свердловинами на бройлерній птахофермі № 26 в смт. Димер, Вишгородського р-ну, Київської обл., а замовник прийняти, у встановлений даним додатком термін якісно виконані роботи, в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченому даним додатком до договору.
Згідно п. 2.1. додаткової угоди початок виконання робіт - протягом 2 (двох) робочих днів з дати перерахування авансу, а згідно п. 2.2. - закінчення виконання робіт - протягом 30 (тридцяти ) календарних днів з дати перерахування авансу.
Відповідно до п. 4.1. додаткової угоди загальна вартість робіт по даній угоді складає 19 112, 40 грн.
Пунктом 5.1. додаткової угоди передбачено, що замовник, на другий робочий день після підписання даної угоди, зобов'язаний перерахувати на рахунок підрядника, в порядку передоплати аванс в сумі 11 304, 12 грн.
Відповідно до п. 5.2. додаткової угоди, подальші розрахунки замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, складених за формою КБ 2 у відповідності до фактично виконаних об'ємів робіт поверненням авансу з кожного акту виконаних робіт знімається по 80 % від вартості виконаних робіт до повного повернення суми перерахованого авансу. Замовник зобов'язується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ 2) протягом 10-и (десяти) днів з дати підписання таких актів.
Пунктом 5.3. додаткової угоди передбачено, що весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди. 5% від загальної суми даної угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконання підрядником обов'язків по даній угоді) і оплачуються наступним чином:
- 60 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт;
- 40 % суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів.
Відповідно до п. 5.5. додаткової угоди, замовник має право затримати оплату робіт по даній угоді у випадку неякісно виконаних робіт в вартості цих робіт на термін усунення недоліків. При цьому Підрядник не має права вимоги на перегляд термінів виконання робіт.
Відповідно до п. 6. додаткової угоди всі інші умови договору, що не порушені даною угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
На виконання умов договору та додаткової угоди до неї 18.03.2008 р. відповідачем було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати та перераховано позивачу грошові кошти у якості авансу у розмірі 11 304, 12 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 18.03.2008 р. (а.с. 29).
На виконання умов договору та додаткової угоди, позивачем у жовтні 2008 р. було виконано для відповідача роботи у повному обсязі на загальну суму 19 112, 40 грн., що підтверджується актом № 1/6/023-07 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р.(а.с. 20)
10.12.2008 р. між сторонами було підписано акт заліку однорідних вимог (а.с.62).
Відповідно до п. 1.3. вищезазначеного акту, згідно договору підряду № 023-07/КАМ від 23.01.2007 р. та додаткової угоди № 6 від 26.02.2008 р. до нього ТОВ „Комплекс Агромарс” має кредиторську заборгованість перед ТОВ „МДН-БУД” на суму 7 808, 28 грн., яка складає заборгованість за актами виконаних робіт та 5 % гарантійний фонд, тому данним актом зменшено заборгованість за актами виконаних робіт на 6 852, 66 грн.
Згідно п. 6.3. акту заліку однорідних вимог, з моменту підписання сторонами даного акту, заборгованість ТОВ „Комплекс Агромарс” по договору підряду № 023-07/КАМ від 23.01.2007 р. та додаткової угоди № 6 від 26.02.2008 р. до нього становить 955, 62 грн.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором та додатковою угодою до нього строк, а також станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 955, 62 грн., що підтверджується актом № 1/6/023-07 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р., випискою з банківського рахунку позивача від 18.03.2008 р., актом заліку однорідних вимог від 10.12.2008 р., наявними у матеріалах справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 955, 62 грн. за договором підряду № 023-07/КАМ від 23.01.2007 р. та додатковою угодою № 6 від 26.02.2008 р. до нього є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути із відповідача пеню за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт на загальну суму 107, 63 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.5. договору, в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт, крім пені замовник сплачує штраф в розмірі 15 % від суми боргу.
Судова колегія погоджується з перерахунком пені місцевого господарського суду, яка становить за період з 12.12.2008р. по 11.06.2009р. - 68,55 грн., з 12.12.2009р. по 11.06.2010 р. - 39,01 грн., разом - 107, 56 грн.
Враховуючи вищевикладене місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 107, 56 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 143, 35 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Пунктом 8.5. договору передбачено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт, крім пені замовник сплачує штраф в розмірі 15 % від суми боргу.
Судова колегія погоджується з перерахунком штрафу місцевого господарського суду, який становить 143, 34 грн.
Отже місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу за договором та додатковою угодою до нього у розмірі 143, 34 грн.
Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки у сумі 115,06 грн. та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт на суму 39, 28 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Місцевим господарським судом було вірно задоволено вимоги позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за період з січня 2009р. по серпень 2010р. у розмірі 115, 06 грн. та 3% річних за період з січня 2009р. по серпень 2010р. у розмірі 39, 28 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом було правомірно задоволено позовні вимоги частково.
Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог по оплаті пені та штрафу по додатковій угоді №6 від 26.02.2008р. до договору №023007/КАм від 23.01.2007р. по справі №14/220-1 судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Обґрунтовуючи вищезазначену заяву, апелянт зазначає, що ТОВ «Комплекс Агромарс» не зміг взяти участь в судовому засіданні, оскільки не був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, у зв'язку з чим не зміг подати заяву про застосування строків позовної давності при розгляді справи у місцевому господарському суді.
Однак, судовою колегією встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення, відповідно до якого ухвала про призначення розгляду справи вручена відповідачу 23.11.2010р. (а.с. 52).
Крім того, місцевим господарським судом неодноразово відкладався розгляд справи за клопотанням представника відповідача.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений права направити у судове засідання іншого представника, а також подати заяву про застосування строків позовної давності разом з клопотанням про відкладення розгляду справи через відділ документального забезпечення Господарського суду м. Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються до розгляду і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що заява про застосування строків позовної давності до вимог по оплаті пені та штрафу по додатковій угоді №6 від 26.02.2008р. по договору №023-07/КАм від 23.01.2007 р. по справі №14/220-10 задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010р. у справі № 14/220-10 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2010р. у справі № 14/220-10 - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 14/220-10 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді