01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.03.2011 № 37/92
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Залерцов М.О. - дов. №17 від 28.12.2010р.;
від відповідача -Попова С.В. - дов. б/н від 23.03.2010р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в м. Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2010
у справі № 37/92 ( .....)
за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в м. Києві ради
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 4069650,97 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №37/92 від 22.11.2010р. позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної в м. Києві ради на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 2 684 028, 43 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 155,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Комунальне підприємство «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної в м. Києві ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2010р. у справі № 37/92.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2010р. у справі № 37/92, прийнявши нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
02.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної в м. Києві ради (далі - відповідач, абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08103/2-01 (далі - договір).
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.02 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.02 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1. договору, облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.
Згідно з п. 2.1.2. договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
У відповідності до п. 2.1.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.
Пунктами 2.1.5. та 2.1.6. договору передбачено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.
Відповідно до п. 2.2.1. договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Згідно з п. 2.2.2. договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
У відповідності з п. 2.2.3. договору, в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Згідно з ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобов'язання за договором № 08103/2-01 від 02.01.08 р. за період з 01.03.08 р. до 01.11.09 р. на суму 6 518 884,59 грн., що підтверджується двосторонніми актами зняття показань з водолічильників, дебетовими повідомленнями, вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків із зазначенням тарифів, маршрутними картами. Однак Комунальне підприємство «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної в м. Києві ради зобов'язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконало частково в сумі 3 055 256,85 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3 463 627,74 грн.
Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 08103/2-01 від 02.01.08 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отримані послуги розрахунок здійснив не в повному обсязі.
У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання у відповідача перед позивачем за спірний період з 01.03.08 р. до 01.12.09 р. виникла заборгованість за холодне водопостачання та водовідведення - 2 684 028,43 грн., за гаряче водопостачання - 779 599,30 грн.
У зв'язку з тим, що умовами договору № 08103/2-01 від 02.01.08 р. не передбачено надання послуг як з гарячого водопостачання так і постачання води для підігріву, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що в задоволенні вимог позивача щодо стягнення 779 599,30 грн. за гаряче водопостачання (воду для підігріву) необхідно відмовити.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за холодне водопостачання та водовідведення у сумі 2 684 028,43 грн. за договором поставки № 08103/2-01 від 02.01.08 р. у розмірі 2 684 028,43 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, у позовній заяві ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» просило стягнути з КП «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної у м. Києві ради 606 023,23 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08103/2-01 від 02.01.08 р.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Позивачем було надано розрахунок інфляційних нарахувань за постачання холодної та гарячої води сумарно.
Враховуючи те, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості тільки за постачання холодної води, встановити суму заборгованості відповідача за кожний період тільки за холодну воду за договором не є можливим.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом було правомірно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення 606 023,23 інфляційних нарахувань.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. у справі № 37/92 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» Голосіївської районної в м. Києві ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. у справі № 37/92 - без змін.
2. Матеріали справи № 37/92 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді